Літо в мистецтві: 7 яскравих робіт із колекції Київської національної картинної галереї
Картина Миколи Ґе "Флоренція" (1864). Фото надане пресслужбою Національного музею "Київська картинна галерея"
Літо в українському мистецтві є надзвичайно популярною порою року. Зацікавлення цим сезоном проявляється в найрізноманітніших картинах — від класичних робіт митців минулого до експериментів наших сучасників.
Залиті сонцем міські вулиці, соковиті овочі та фрукти, затінені квітучі сади, морські пейзажі та анімалістика — все це можна знайти й у колекції Національного музею "Київська картинна галерея".
Спеціально для "ТиКиїв" про 7 таких творів та їхніх авторів розповіла старша наукова співробітниця Київської картинної галереї, мистецтвознавиця Олександра Рижова.
Марина Ольхова, "Натюрморт з кавуном" (2021)
Художниця Марина Ольхова у творчості звертається до акварелі та пастелі, а також ілюструє дитячі книжки. Її роботам властиві ліричний, романтичний настрій, витончена та прозора кольорова гама, а ще особливе відчуття залученості глядача у простір зображення. Мисткиня наділяє свої твори естетичною вишуканістю, а обрана нею тематика засвідчує тяжіння до камерного, інтимного художнього висловлювання.
"Натюрморт з кавуном" (2021) вражає легкістю акварельної техніки авторки. Кольорові плями, поєднання об'ємів і незвичайна композиція утворюють незабутні образи соковитого кавуна та винограду.
Микола Ґе, "Ливорно. Морські далі" (1862)
"Ливорно. Морські далі" (1862) — пейзаж видатного майстра портрета, історичного та релігійного живопису Миколи Ґе. Митець створив твір під час пенсіонерської поїздки до Італії, де він відкрив для себе красу Середземномор'я та узбережжя Тірренського моря.
Пейзаж відображає реалістичне, романтичне бачення природи, скелясті береги міста Ліворно та морські простори. Робота яскраво демонструє талант Миколи Ґе не лише як майстра історичного живопису, а й тонкого пейзажиста.
Тетяна Яблонська, "Нові вікна" (1964) та "Старий сад" (1974)
Провідною темою мистецтва Тетяни Яблонської незмінно поставало буденне життя пересічних людей — сцени з побуту, зображення близьких, автопортрети в домашньому середовищі.
"Нові вікна" (1964) — яскравий твір зрілого періоду творчості Тетяни Яблонської. Залитий сонцем дерев'яний будинок ніби світиться зсередини — він є свідченням нового початку для когось. Вікна відкривають нам вид на зелень навкруги, яка, хоч і подана відкритими, майже виключно чистими кольорами, створює цілісну картину літньої днини.
Тоді як "Старий сад" (1974) — це як можливість побути в затінку під час спеки. Спокійний і виважений пейзаж із насиченим колоритом представляє ще одне можливе бачення літа.
Олександр Бабак, "Гурзуф" (2009)
Олександр Бабак працює в галузях станкового та монументального живопису. Митець формує глибоко особистісний стиль, звертаючись до культурного ландшафту України та притаманної йому символіки. Його творчість перетворюється на своєрідну медитацію, а масштабні полотна акцентують зв'язок людини з природою та історичною пам'яттю.
Літня тема в українському мистецтві неможлива без змалювання Криму, й Олександра Бабака не оминуло замилування півостровом. Його робота "Гурзуф" (2009) із серії "Крим" вирізняється яскравим насиченим колоритом і відчуттям, яке дарує лише близькість моря. В абстрактному нашаруванні кольорів і довільних ліній вгадується горизонт і вода, небо та місто, пагорби поруч.
Оксана Попінова, "Роздуми липневого ранку" (2023)
Оксана Попінова працює у сфері станкового живопису, звертаючись до пейзажу, натюрморту, портрету й жанрової картини. Твори художниці позначені чуттєвістю та майстерністю у відтворенні піднесених емоційних станів, м'яким ліризмом і своєрідним елегійним сприйняттям природи. Вона особливо тяжіє до зображення краєвидів, вишуканих букетів незвичайних квітів, тендітних дівочих постатей у природному середовищі. Оксані Попіновій властива плавність письма, виваженість і гармонійність колориту та композиції.
"Роздуми липневого ранку" (2023) — твір, у якому натюрморт поєднаний з пейзажем і портретним зображенням. Достаток фруктів та ягід і вишуканість лілій гармонійно доповнюють задумливу фігуру героїні (можливо, самої авторки). Вони — водночас і тло, й ніби окремі думки, що зринають і зникають у туманному липневому ранку. А стримана пастельна кольорова гама створює майже магічну, сновидну атмосферу картини.
Анна Крюгер-Прахова, "Капрійська набережна" (1906-1912)
Киянка, представниця німецької громади міста Анна Крюгер-Прахова чи не першою з-поміж українських мисткинь наважилася увійти у простір європейського модернізму початку ХХ століття. У її творчому доробку — жанрові й анімалістичні полотна, пейзажі та портрети. Художниця залишила багату мистецьку спадщину й досі залишається, мабуть, найпотужнішою анімалісткою в нашому мистецтві.
Жвавий причал, де поміж пришвартованих човнів сновигають вози, запряжені віслюками, — саме такою Анна Крюгер-Прахова побачила набережну на італійському острові Капрі, яку змалювала у своєму творі 1906-1912 років. Картина вирізняється реалістичним зображенням та увагою до деталей: відчувається нестримний рух тварин, зусилля хлопчика-погонича, стукіт копит по бруківці, запах свіжих фруктів і близького моря.
"Капрійську набережну" та інші твори Анни Крюгер-Прахової можна побачити в Київській картинній галереї в новому масштабному виставковому проєкті "Анна Крюгер-Прахова. Музейна прем’єра".
