Ми перетворилися на детективів: продюсерка Анна Паленчук про фільм "Євродонбас"
Документальний фільм "Євродонбас" вийшов у національний прокат 21 вересня. Стрічка розвінчує міфи радянської пропаганди про Донбас. Розповідає про європейську спадщину українського регіону. Розкриває роль західних підприємців у розвитку місцевої промисловості. А також фіксує нинішній занепад і руйнування в умовах російсько-української війни.
У фільмі-розслідуванні йдеться про те, як деякі міста й селища на сході України наприкінці 19 століття засновували й розвивали інвестори та промисловці з Бельгії, Франції, Німеччини, Великої Британії та США. Стрічка показує, що понад 100 років тому регіон був невіддільною складовою європейської економіки. За словами кінознавиці Людмили Горделадзе, цей фільм — деміфологізація історії Донбасу.
Це третій повний метр режисера з Донецька Корнія Грицюка, який живе і працює в Києві. Його попередні роботи — антиутопія-мок'юментарі "2020. Безлюдна країна" і документалка "Поїзд: Київ-Війна". За другу мав номінації на національні кінопремії "Золота дзиґа" і "Кіноколо".
Корній Грицюк написав сценарій нового проєкту разом із продюсеркою стрічки Анною Паленчук. Вона працювала над картинами "Маріуполіс", "Герой мого часу", "Номери" та "Звідки куди". Також долучилася до українських зйомок оскароносного індійського блокбастера RRR.
"Євродонбас" поєднує інтерв'ю з експертами, зйомку сучасних міст Донеччини й Луганщини та їхніх архітектурних пам'яток, розмови з місцевими жителями, анімовані фотографії 19-20 століття із західних архівів, фрагменти радянської кінохроніки.
Експертами фільму стали економіст і дипломат Євген Бершеда, історики Леонід Марущак та Лариса Якубова, колекціонер і краєзнавець Дмитро Піркл. А також історик, релігієзнавець і колишній політв'язень Ігор Козловський, який помер 6 вересня 2023 року. Закадровий текст читає радіоведучий Данило Хомутовський.
Читай також: Активності для всієї сім'ї: фестиваль "NEOсвітній Арсенал" у Києві запрошує дітей та батьків
Стрічку знімали 2021-го в Донецьку, Маріуполі, Дружківці й Нью-Йорку на Донеччині та в Лисичанську Луганської області. За словами авторів, нині більшість відзнятих об'єктів європейської спадщини зруйновані російськими військами. А один із героїв стрічки, фотограф і дослідник Микола Скурідін, так зазначив про Лисичанськ: "Там знищено все. Те, що століття стояло, тепер підірвано і згоріло. Нічого не залишилося".
Протягом останнього року "Євродонбас" показали на міжнародних кінофестивалях Kharkiv MeetDocs у Києві, FilmFestival Cottbus у Котбусі та Hot Docs у Торонто.
Читай також: "Стоп-Земля" зібрала рекордну кількість нагород
Більше про роботу над фільмом Анна Паленчук і Корній Грицюк розповіли під час публічного обговорення після прем'єри в Києві. Показ відбувся 19 вересня в Будинку кіно.
Продюсерка і сценаристка Анна Паленчук
Про аудиторію фільму
Ми робили кіно для масової аудиторії. Тому коли говорять, що у нас трохи телевізійний формат, це звучить як комплімент. Адже так ми справді можемо зачепити якомога ширше коло глядачів.
Коли ми з Корнієм Грицюком монтували фільм, я часто залучала до процесу свою дочку. Її тоді було 10 років — ми на ній тестили наше кіно. Прагнули зробити таку стрічку, щоб діти середнього і старшого шкільного віку подивилися й теж усе зрозуміли. Допоміг закадровий голос — поширений прийом для утримання уваги глядача. Тож фільм можна дивитися з дітками, щоб вони знали та пам'ятали історію.
Про настрій стрічки
Для нас важливі позитивні акценти у фільмі. Ми готували стрічку ще до повномасштабного вторгнення. Повністю завершили за два місяці до початку. Потім у нас була думка змінити фінал або інші моменти. Але вирішили цього не робити. Лише додали слайд про те, що майже всі міста, які ми знімали ще 2021 року, вже знищила російська навала.
Стрічка має оптимізм, тому що ми віримо в майбутнє Донбасу. Через це й робили своє кіно. Для мене, Корнія та всієї знімальної команди важливо, щоб у нашому суспільному дискурсі завжди була тема Донбасу та його майбутнього. А воно обов'язково настане, й ми повернемо всі ці землі. Для цього регіону можливі різні шляхи розвитку. А вже суспільство з політиками мають вирішити єдиний напрям. Ми лише даємо імпульс до обговорення.
Про кадри Донецька
Донецьк ми фільмували після того, як зняли весь інший матеріал. У нас вже був майже готовий монтаж стрічки. Але зрозуміли, що потрібні кадри сучасного Донецька. Адже у нас є архівна фотографія будинку засновника міста Джона Г'юза, а немає нинішнього вигляду. Це важливо, бо нам було недостатньо лише на світлинах ілюструвати оповідь.
Ми звернулися до оператора, знайомого Корнія, щоб він задокументував стан будівлі. Це була така "партизанська" зйомка. Він поліз через паркан і кущі. Страшно навіть уявити, як він це робив. Нас там, звісно, не було. Ми також попросили оператора зафільмувати деякі інші архітектурні об'єкти міста. Показуємо їх у стрічці.
Коли Донецьк повернеться до нас і ви десь почуєте, що збирають кошти на реставрацію будинку Г'юза, знайте, що це ми. Звісно, це зараз не на часі. Але хочемо цією стрічкою долучитися до формування історичної пам'яті. Кіно присвячене важливому наративу, про який нам усім треба нагадувати. Щоб більше не доводилися лізти через паркани й кущі, аби зафільмувати пам'ятки, які насправді мають значення для наших нащадків і для нас теж.
Про роботу з архівами
Ми збирали історичні матеріали по крихтах. Перетворилися на детективів, коли шукали архівні документи. Цей процес зайняв у нас більше часу, ніж розроблення сценарію чи знімальний період. Загалом витратили на пошук десь пів року.
Більшість фотографій, які ми анімували з нашою талановитою Жанною Лакою, отримали із закордону. Свої архіви для роботи над фільмом нам передавали з Великої Британії, Бельгії та Німеччини.
Режисер і сценарист Корній Грицюк
Про назву фільму
Фільм здебільшого про період історії, яка відбувалася 100-150 років тому. Ми передивилися сотні європейських документів — деякі в оригіналі — і всюди зустрічали слово "Донбас". Так іноземці називали ці землі. Для них це була одна суцільна велика територія їхніх політичних і передусім економічних інтересів.
Радянський Союз і росія також використовували це слово у своїй пропаганді, але придумали не вони. А кіно якраз про той час, коли воно насправді з'явилося. Тому ми й назвали стрічку "Євродонбас". Не хотіли створювати ще один фейк і маніпуляцію та називати "Євродонеччина і Євролуганщина". Тоді просто ніхто так не казав.
Фільм, зокрема, про те, що цей термін має піти в минуле. Як каже один з експертів нашого фільму Дмитро Піркл, "Донбас" має лишитися в минулому, бо є кращі назви. Донеччина й Луганщина — це більше про людей і про край.
Про закадровий голос
У моєму попередньому фільмі "Поїзд: Київ-Війна" більше говорили герої, а тут є ще й закадровий голос. Він потрібен, бо ми хотіли зробити такий фільм, який точно буде до кінця зрозумілий аудиторії.
Це перший кінопроєкт на тему європейської експансії сходу України. Ми хотіли розкласти по поличках найважливішу інформацію і розповісти максимально багато цікавих фактів про той бурхливий період нашої історії. Тому скористалися експертизою залучених дослідників та знайденими нами матеріалами й усе це вписали у закадровий голос для створення об'ємнішої оповіді.
Про Ігоря Козловского
У кадрі неодноразово показуємо Ігоря Козловського. Він — один із двигунів цього проєкту, можна сказати. Ми цінуємо, що він насамперед погодився на інтерв'ю. Також допоміг у пошуках — як архівних матеріалів, так і локацій для зйомок.
Ігор Козловський — справді науковець з великої літери. Ми раді, що він бачив стрічку ще торік і йому сподобалося. Він сказав, що фільм правдивий, заснований на фактах і цікавий. Для нас це було найважливіше почути від нього як фахівця.
Дуже шкода, що Козловський нещодавно помер. Ми планували, що він буде разом із нами під час прокату стрічки. Але добре, що ми свого часу зафільмували його. Його думки назавжди залишаться у цьому фільмі.
Наступний столичний спецпоказ фільму "Євродонбас" за участю режисера Корнія Грицюка відбудеться в кінотеатрі "Жовтень". Пройде 24 вересня о 15:50.
- ДЕ? Вул. Костянтинівська, 26. Кінотеатр "Жовтень"
- КОЛИ? 24 вересня, 15:50
- СКІЛЬКИ? 130 грн