Від Івана Федорова до Василя Стуса: чим цікавий Музей літератури України?

Від Івана Федорова до Василя Стуса: чим цікавий Музей літератури України? Музей літератури України. Фото: the-city.kiev.ua

Куди піти з друзями, крім кафе та кіно? А до музею! Скажеш, це нудно? Ми переконаємо тебе у протилежному! "ТиКиїв" розпочинає серію публікацій про найцікавіші музеї столиці, і першим у нашій добірці став Національний музей літератури України. Чому варто сюди завітати?

Киянин ти чи просто періодично навідуєшся до столиці, ти не міг не бачити цю будівлю на вул. Богдана Хмельницького, 11 — на розі вулиць Богдана Хмельницького та Терещенківської.

Це — Національний музей літератури України, і розташований він у будинку, що є пам'яткою історії та архітектури кінця XIX століття — його 1871 року в стилі пізнього класицизму збудував архітектор Олександр Шілле.

Національний музей літератури України. Фото: Вікіпедія

Але, звісно, ні про який музей тоді ніхто не думав — ця споруда була призначена для Колегії Павла Галагана — простіше, школі для хлопців, яку заснував видатний український громадський діяч, великий землевласник і член Державної ради Григорій Галаган, що активно підтримував українську культуру й науку і дружив, наприклад, з Тарасом Шевченком та Михайлом Максимовичем. 

Заснуванню Колегії передувала особиста трагедія сім'ї Галаганів: у 16 років раптово помер від тифу їхній син Павло. У пам'ять про нього Григорій Галаган вирішив заснувати навчальний заклад, куди б приймали лише 16-річних здібних хлопців.

Задля цієї благородної мети Галаган продав свій двоповерховий будинок на Хрещатику і придбав у військового інженера Никифораки новий будинок на Кадетській вулиці (зараз вул. Б. Хмельницького). Архітектор О. Шілле перебудував його, пристосувавши до потреб навчального закладу. Ще 8 тис. десятин своєї землі Галаган продав на суму 275 тис. руб. і пожертвував мільйон рублів у фонд майбутньої Колегії, яку царська "охранка" згодом стала називати "Розсадником українства".

Колегія Галагана
Такий вигляд мала Колегія Галагана. Фото: galinfo.com.ua

До Колегії, яка була розрахована на навчання і проживання в інтернаті 70 вихованців, могли вступати юнаки "всіх без винятку станів" з усіх українських земель, зокрема з тих, що перебували в складі Австро-Угорщини.

Тут вони 4 роки навчалися за програмою чотирьох останніх класів гімназії в найкращих педагогів Києва. Навчання в Колегії було платним, але якщо родина хлопця не мала достатньо коштів, за нього платило подружжя Галаганів. Випускники Колегії відзначалися у різних галузях значно частіше, ніж учні пересічних гімназій, а вісім із них стали академіками!

Від Франка до Петлюри

Колегію часто відвідували українські літератори, зокрема Іван Франко, який не лише любив працювати у вишуканій двоярусній бібліотеці з розробленим італійськими майстрами інтер'єром з червоного дерева (він майже цілком зберігся до наших днів), а й 1886 року саме тут, в каплиці при Колегії (церква Святого Павла), взяв шлюб з Ольгою Хоружинською.

Музей літератури
Інтер'єр бібліотеки майже не змінився. Фото: travels.in.ua

Заклад продовжував працювати й після смерті подружжя Галаган: саме тут Центральна Рада розмістила військове товариство на чолі з Симоном Петлюрою, а за часів УНР у будівлі містилося Міністерство військових справ.

Пізніше тут функціонувала школа імені Івана Франка, а 2 липня 1986 року в центральному корпусі колишньої Колегії розмістився сучасний Музей літератури, в експозиції якого є комплекс документальних матеріалів про історію Колегії.

Що ж до самого Музею літератури, то його експонати (а їх понад 5 тис.!) не менш цікаві, ніж його історія. Тут можна дізнатись все про розвиток української літератури з давніх часів й до сьогодні, побачити найстаріші книжкові видання й особисті речі відомих письменників.

Музей літератури України
У музеї виставлені особисті речі відомих письменників. Фото: travels.in.ua

Експозиція музею побудована за тематико-хронологічним принципом і відтворює історію письменства на українських землях, охоплюючи всі періоди розвитку української літератури, починаючи від XI століття (Київська Русь) і до сучасності.

Читай також: Виставка "Олександр Ройтбурд. Теорема влади": чому її не можна пропустити?

Стародруки, верстати, книжки

Серед експонатів, що розміщені в 11 залах музею — унікальні стародруки: зокрема перша друкована слов'янською мовою глаголицею книга "Апостол" Івана Федорова, рукописна книга "Ліствиця" Іоанна Ліствичника, рукописні книги, першодруки й прижиттєві видання творів відомих письменників України, їхні рукописи, меморіальні речі, документи, музичні інструменти, твори образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, куточок давньоруського літописця, реконструкція друкарського верстата XVII століття, діорама українського села, фотографії тощо.

Музей літератури
Одна із зал музею. Фото: the-city.kiev.ua 

В залі XIX століття представлені прижиттєві видання творів Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Костомарова, Івана Франка, Михайла Драгоманова, рукописи Лесі Українки, Михайла Старицького, Ольги Кобилянської, меморіальні речі Марка Вовчка, Панаса Мирного, Івана Нечуя-Левицького, Ольги Кобилянської, рідкісні світлини Марка Вовчка, Марії Заньковецької, книги з автографами.

Музей літератури України
Експонати музею. Фото: travels.in.ua

В розділі XX століття представлені експонати, пов'язані з письменниками-модерністами початку століття, митцями "Розстріляного відродження", "шістдесятниками", творчістю письменників-дисидентів, самвидав доробок українських письменників закордоння.

В експозиції є меморіальні речі Михайла Семенка, Павла Тичини, Григорія Косинки, Остапа Вишні, Юрія Лавріненка, Уласа Самчука, рукописний зошит поезій Василя Симоненка, рукописи Докії Гуменної, особисті речі й рукописи Василя Стуса, Євгена Сверстюка, книги, що були з митцями в ув'язненні.

Музей літератури
Одна із зал музею. Фото: the-city.kiev.ua 

А ще в залах музею проводяться різноманітні тематичні й персональні виставки, літературні зустрічі, фестивалі культури, вручення літературних премій, презентації книжок, працюють Клуб вихідного дня, лекторій, Клуб шанувальників модерної літератури, літературно-мистецька студія, музична вітальня, школа народознавства, відвідувати які можуть усі охочі.

Фото: instagram.com/thegorod

Сподіваємось, ти вже плануєш сюди завітати!

Читай також: Микола Лисенко: три жінки й одна любов гетьмана музики

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Може бути цікаво

Національний авіаційний університет вперше очолила жінка - 412x412
Новини

Валентина Твердохліб

Національний авіаційний університет вперше очолила жінка

Фільм блогера Антона Птушкіна встановив рекорд касових зборів серед документальних стрічок - 412x412
Новини

Валентина Твердохліб

Фільм блогера Антона Птушкіна встановив рекорд касових зборів серед документальних стрічок

У Києві відкрилася виставка світлин, зроблених у здичавілих місцинах Полісся - 412x412
Новини

Валентина Твердохліб

У Києві відкрилася виставка світлин, зроблених у здичавілих місцинах Полісся

На стінах станції метро "Площа Українських Героїв" змонтували нові літери - 412x412
Новини

Валентина Твердохліб

На стінах станції метро "Площа Українських Героїв" змонтували нові літери

Знайшли друкарську помилку?

Роботу над знаковим проєктом для виликого стримінгового сервісу не зупинила навіть війна.

Цей сайт використовує cookie-файли
Більше інформації