"Наче в нього вдома": що можна побачити в київському Музеї Сергія Параджанова
Сергій Параджанов. Фото: Вікіпедія
Вчора, 27 травня, в Київському міжнародному університеті відкрився Музей Сергія Параджанова. "ТиКиїв" вже побував у просторі й ділиться подробицями!
До цього дня Україна йшла багато років і нарешті дійшла: тепер у Києві є музей видатного вірменського режисера, сценариста, композитора й художника, одного з представників хвилі українського поетичного кіно Сергія Параджанова, який багато років жив і творив в Україні й саме тут був тричі ув'язнений.
Та досі музей Параджанова існував лише на його батьківщині, в Єревані. Але нині ентузіасти, головна з яких — Олена Оганесян, яка багато років дружила із Сергієм Параджановим і його дружиною Світланою Щербатюк, змінили цю ситуацію.
Саме Олена Михайлівна зібрала експонати, що склали основу експозиції простору Сергія Параджанова в Києві, і стала директоркою музею видатного митця.
Не тільки екскурсії
Щоби відвідати Музей Сергія Параджанова, слід насамперед завітати до Київського міжнародного університету за адресою: вул. Львівська, 49.
Тут на першому поверсі зліва від входу й розмістився Музей Сергія Параджанова. І, до речі, в ньому планують проводити не лише екскурсії, а й майстер-класи з колажу (бо саме Сергій Параджанов започаткував в українському образотворчому мистецтві цей жанр), літературно-музичні вечори й засідання кіноклубу Параджанова, де будуть переглядати, а потім обговорювати фільми митця.
Що ж можна побачити в київському Музеї Сергія Параджанова?
Одразу скажемо, що нинішня експозиція буде оновлюватись: наразі в ній — 350 експонатів, але загалом Олена Оганесян зібрала 3000 артефактів, пов'язаних із режисером, і поступово хоче продемонструвати киянам їх всі.
Простір сформований за локаціями. Перша пов'язана із київською квартирою Сергія Параджанова — а жив він у домі №1 на нинішньому Берестейському проспекті, навпроти Цирку.
На прохання Олени Оганесян у цьому просторі влаштували навіть таку саму підлогу, що була у квартирі Параджанова, і режисер Роман Балаян, який був присутній на відкритті музею, зауважив: "Точно як у Параджанова вдома!"
У цій частині багато особистих речей режисера. Приміром, оцей великий дерев'яний годинник, стрілки якого зупинили в момент, коли зупинилося серце його власника. Ваза режисера, його ляльки…
Наступна локація називається "Гуцульщина" і пов'язана, звісно, зі знаменитим фільмом Параджанова "Тіні забутих предків". Сюди задля створення автентичного вигляду завезли скриню, зроблену зі смереки, і пару років тому вона навіть віддавала запах.
Є тут і костюми акторів із фільму "Тіні забутих предків" — їх музею надала кіностудія ім. Довженка:
Локація "Колір гранату" присвячена однойменному фільму Параджанова. Тут представлені, зокрема, скатертина та глек, що "знімалися" у стрічці:
І макет пам'ятника Параджанова, що розташований на території кіностудії ім. О. Довженка:
І бюст Параджанова, створений Гарніком Хачатряном:
І чимало тут особистих речей режисера та його близького оточення:
Серед них його світлини, листи, що він писав до дружини, навіть конверти, в яких ці листи прийшли до адресатів.
Приміром, ось цей конверт — зі слідами поспішного відкриття, бо дружина режисера чекала на звістку від нього з в'язниці.
А на світлинах є досить цікаві персонажі — наприклад, "Муся Сир" — жінка, що була директоркою гастроному на Хрещатику й навіть у часи тотального дефіциту намагалася принести Параджанову шматочок чогось смачненького, знаючи, що він міг бути голодним.
А ще у просторі багато метеликів: бо режисер вважав, що після смерті людина перетворюється на метелика.
Режисер-художник
У музеї представлені й роботи Сергія Параджанова як карикатуриста й шаржиста: приміром, шарж на режисера Олександра Муратова з підписом "Хаджи Муратов", шарж на Романа Балаяна й інші.
Цікаву історію розповіла Олена Оганесян: перебуваючи у в'язниці, Параджанов поладнав із Володимиром Чемерісом, якого призначили вчити зеків. Товаришувати із зеками було категорично заборонено, але Чемеріс на свій страх і ризик став йому добрим другом: проносив у колонію все необхідне для створення колажів, виносив назовні вже готові роботи й листи Параджанова, які дружина Володимира Любов відправляла до, приміром, Тоніно Гуєро.
Ця лампадка — частина люстри, яку Параджанов подарував Любі Чемеріс: із початком війни в Україні вона цю люстру розібрала на частини й відправила їх близьким людям з оточення режисера.
Ось це фото Івана Миколайчука, де написано "Іван Николайчук", свідчить про цікавий факт: актора, який, як і всі мешканці його села, носив прізвище Николайчук, Параджанов у титрах до "Тіней забутих предків" підписав "Миколайчук" — чим і спонукав Івана змінити прізвище в паспорті.
"Це — про те, як Параджанов навчав людей поважати своє коріння", — каже Олена Оганесян.
Є тут і портрети Параджанова авторства Юрія Новікова, який написав 47 портретів митця.
Надпис "Параджанов — геній" нагадує про улюблений вислів режисера, який не соромився всюди казати про те, що він — геній.
Є світлина із зони, куди Параджанов потрапив за декілька днів до свого 50-річчя.
Звісно, є тут картини самого Параджанова: портрет-дарунок синові, портрет, на якому вони із дружиною зображені одного віку, фото дружини, для якого він зробив рамку… своєю кров'ю. Ікона, виготовлена Параджановим:
Фотографія Параджанова авторства Юрія Мечетова, профіль режисера зі срібла…
І берет Світлани Щербатюк, який Олена Оганесян, перебуваючи в Єревані, поклала на могилу режисера — а за рік Світлани не стало.
"Колись Іван Дзюба, якого захищав Параджанов, сказав: "Україна, сама поневолена, не змогла захистити Параджанова перед КДБ і Москвою. Але він ще повернеться".
І сьогодні — ще один крок до повернення Параджанова в Київ, — вважає Олена Оганесян. — Окрім музею, в нас буде ще парк Параджанова та меморіальна дошка, але мені б дуже хотілося, щоби був іще й пам'ятник".
Віримо, що все буде. А поки плануй візит до Музею Параджанова в Київському міжнародному університеті: вхід вільний для всіх.
Згодом ти зможеш записатися на екскурсію на сайті університету, а поки можеш просто зателефонувати особисто директорці музею Олені Михайлівні Оганесян за телефоном (097) 484-58-01 і домовлятися про будь-яку екскурсію — чи то персональну, чи групову. Повір: їй є про що розказати!
