Нова українська музика: DOROFEEVA, KAZKA, Jerry Heil та інші

Кадр із кліпу KAZKA "Все по колу"

Новорічні свята закінчилися — тож український музичний ринок повернувся до свого звичного темпу. Музичний критик Олесь Ніколенко продовжує відслуховувати нові релізи та розповідати про найцікавіші з них. У цьому огляді — новинки від DOROFEEVA, Clonnex, KAZKA та інших.

DOROFEEVA, Elysees — 505 - Remix

Трек "Имя 505" гурту "Время и Стекло" — класика української попмузики 2010-х. Мегаблокбастер, що зібрав сотні мільйонів стримів. У розпал українізації каталогів артистів поява української версії цього хіта була лише питанням часу. Зрештою, це й сталося: прем'єра треку відбулася минулого тижня.

Втім, те, що вийшло, не позиціюється як повноцінний переклад, а досить хитро та зручно марковане як "ремікс". І легенда походження цього релізу виглядає досить дивно. За офіційною версією, Надю Дорофєєву настільки вразив ремікс, який їй надіслав Elysees, що вона одразу вирішила його випустити. Натомість у музичній спільноті циркулює версія, що це — суто комерційна історія: мовляв, лейбл просто продав фіт із Дорофєєвою, хоча вона це й заперечує. Не виключено, що лейбл Pomitni таким чином намагається запустити нового артиста й паралельно зайти в нішу електронної танцювальної музики. Звісно, нічого кримінального в цьому немає: ремікси на хіти — цілком нормальна практика.

Clonnex, kissesfromeldar — bohème

Clonnex — одна з найскладніших і водночас найцікавіших фігур в українському хіп-хопі. Це артист, який багато в чому випередив контекст, у якому з'явився, і саме тому часто залишається недооціненим. Для частини більш дорослої аудиторії його музика може здаватися незрозумілою чи навіть дратівливою, хоча у глобальному вимірі саме такий треп і хіп-хоп сьогодні формує актуальний мейнстрим. Українська реп-сцена розвивалася нерівномірно та фрагментарно, тож органічний перехід до нових форм тут так і не відбувся. Як наслідок, у нас більш прийнятним і звичним залишається бум-беп — олдскульний нью-йоркський саунд із чітким ритмом і прямолінійним речитативом.

Clonnex перебуває максимально далеко від цієї традиції, і його новий трек разом із kissesfromeldar — ще одне підтвердження цього вектора. bohème працює із зовсім іншою естетикою, яка буде зрозумілішою молодій аудиторії. Показово, що під час чергових дискусій про наявність російського хіп-хопу в українських чартах такі артисти майже не фігурують у розмові. Хоча саме музика Clonnex могла би стати повноцінною, здоровою альтернативою токсичному та ворожому аудіопродукту.

KAZKA — "Все по колу"

Нова пісня KAZKA "Все по колу" — це спокійна й відверта рефлексія про виснаження, внутрішню паузу та відчуття зацикленості, знайоме багатьом. У ній немає звичної для гурту яскравої експресії: натомість ми чуємо гітару, тишу й емоційну стриманість. Це радше не хіт для чартів, а фіксація стану — моменту, коли більше не хочеться боротися, щось доводити чи пояснювати, а життя ніби рухається по колу.

Композицію написала молода сонграйтерка Катерина Полтавець, яка відгукнулася на open call гурту про співпрацю з новими іменами та авторами пісень. У звучанні KAZKA відчувається туга за простішими часами й водночас обережний запит на оновлення. І це особливо гостро відгукується в реаліях тривалого колективного напруження, в яких сьогодні живе Україна.

Шугар, Настя Борщ — "Онліфанс"

Хітмейкер Шугар продовжує фіксувати сцени з повсякденної української реальності, перетворюючи їх на популярні пісні. У цьому й полягає ключ до його успіху — він працює з упізнаваними сюжетами та живою мовою. Українська попмузика в його виконанні звучить прямо й без прикрас, як розмова тут і зараз. Колись до подібної естетики обережно наближалася Jerry Heil періоду "Охрана_отмєна", але Шугар іде значно далі, не намагаючись згладжувати кути.

"Онліфанс" у дуеті з Настею Борщ гне цю лінію. Це трагікомічний трек про вибір без ілюзій, що радше пояснює, ніж засуджує. Пісня знімає глянець з образу моделей OnlyFans і показує реалії, у яких такий шлях часто стає не модною авантюрою, а вимушеним способом заробити: на навчання, базову стабільність чи підтримку родини. Саме за цю чесність і відсутність моралізаторства Шугара й люблять.

Jerry Heil — CATHARTICUS (prayer)

Jerry Heil представила офіційний кліп на пісню CATHARTICUS (prayer) — конкурсну роботу для Нацвідбору на "Євробачення-2026". Режисеркою відео стала Валерія Фадєєва, яка раніше вже співпрацювала з артисткою над кліпом Love Me Hard з альбому "Архетипи". У центрі сюжету — метафорична подорож душі від небесного початку до земних випробувань і очищення, а танцівники шоубалету Freedom уособлюють людські вади. За словами Фадєєвої, кліп покликаний візуально підкреслити ідею пісні як універсальної духовної енергії, що супроводжує людину крізь ключові етапи її існування.

Втім, реліз кліпу супроводжувався публічним конфліктом між Jerry Heil та співачкою Кажанною, яка раніше була на її лейблі Nova Music. Кажанна заявила про "кабальні умови" контракту та недоотримання доходів. Після серії взаємних публічних заяв у соцмережах сторони оголосили про дострокове припинення співпраці.

Domiy — "З вечора до рання"

Domiy працює в межах класичної української моделі попмузики, де центральною темою залишається кохання. Водночас реліз "З вечора до рання" вирізняється насамперед візуальним рішенням: кліп знятий на вінтажну камеру 2009 року. Такий вибір, з одного боку, органічно вписується у хвилю Y2K-ностальгії, а з іншого — точніше передає головний настрій пісні: тугу за простішими та зрозумілішими часами, своєрідним "втраченим раєм", до якого вже неможливо повернутися.

За словами артистки, звернення до минулого допомагає чіткіше усвідомити теперішні потреби. "Наші бажання зараз не такі, як раніше. Вони простіші та спокійніші. Час змінив наші сенси", — коментує Domiy вихід кліпу.

The Soul Delusion — "Секс за містом"

Лаунж-рок колектив The Soul Delusion випустив ескапістський трек про бажання втекти з великого міста туди, де є спокій і втіха. Добре чутно, що музиканти багато слухають інді-фанк і неосоул — той самий саунд, який часто лунає в кав'ярнях третьої хвилі, — і намагаються акуратно відтворити подібне "фірмове" звучання у власному форматі.

"Секс за містом" підкуповує наївністю й легкістю, можливими лише в моменті, коли ти ще молодий і не помічаєш цинічних перепон між власною творчістю та глобальним музичним ринком. Коли здається, що достатньо слухати багато хорошої музики й щиро нею жити — і все обов'язково вийде. У цьому сенсі пісня звучить як невеличка вакцина проти тотальної комерціалізації української музики. Щоправда, з доволі коротким терміном дії.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter