26 квітня — День пам'яті Чорнобильської катастрофи. Сьогодні ми пропонуємо дізнатися більше про подію та її наслідки. Допоможе в цьому література.
Про Чорнобиль написано десятки текстів у різних жанрах. З них ми відібрали п'ятірку книжок про трагедію, які варто прочитати якнайшвидше. Представлені видання стануть для тебе початком або продовженням ознайомлення з цією важливою темою.
Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи
Автори: Катерина Міхаліцина та Станіслав Дворницький
Видавництво: "Портал", 2020
Ілюстроване видання письменників Катерини Міхаліциної та Станіслава Дворницького пояснює катастрофу новому поколінню, яке народилося через тривалий час після подій. Передусім для середнього і старшого шкільного віку, але й для батьків. Для повнішого розуміння історичного контексту розкривають тему в технічному, емоційному, природничому та політичному вимірах. Йдеться про Чорнобиль як місто, атомну електростанцію, зону відчуження, трагедію і символ.
Науковий редактор — колишній старший інженер четвертого енергоблока ЧАЕС, ліквідатор наслідків аварії Олексій Бреус. Ілюстрації підготувала столична візуальна студія "Сері/граф". Видання перемогло в конкурсі Книжкового арсеналу "Найкращий книжковий дизайн" у номінації "Дитяча книга".
Чорнобиль — то наша непроста, небезпечна, але дуже потрібна і важлива подорож, що триває досі. Трагедія, що стала болісним досвідом для мільйонів людей і яку необхідно переосмислити нам самим, а ще — знайти правильні слова і форми, аби поговорити про це з дітьми. Щоб це було не просто слово, за яким упізнають нашу країну, а усвідомлений історичний досвід, — сказано в описі книжки.
Чорнобильська хроніка. Люди
Авторки: Ольга Купрієнко та Алла Багірова
Видавництво: Folio, 2021
Видання називають присвятою героям, які ризикували своїм життям і здоров'ям, щоб урятувати мільйони інших людей. У двох томах зібрано спогади свідків та учасників ліквідації наслідків катастрофи.
Це історії керівників, інженерів, атомників, пожежників, медиків, монтажників, операторів. Вони розповідають про власний шлях, життя у Прип'яті до аварії та безпосередньо події квітня 1986-го. Розкивають свій душевний та емоційний стан під час роботи в тих жахливих умовах. Діляться особистими переживанням, тривогами й болями. Більшість оповідачів нині є членами громадської організації "Промінь 5-2", що об'єднує ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які перенесли гостру променеву хворобу.
Ці герої живуть поруч із нами. Але про них зазвичай згадують лише 26 квітня. Про них маємо пам’ятати, піклуватися, шанувати всі ми — від пересічного українця до держави, адже живі герої потребують не лише вічної шани, а й щоденної підтримки та турботи. Це видання слугує нагадуванням про найбільшу в історії людства техногенну катастрофу — аварію на ЧАЕС та є застереженням, щоб не допустити повторення, поштовхом до переосмислення життєвих цінностей, — пишуть у вступі авторки Алла Багірова та Ольга Купрієнко.
Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи
Автор: Сергій Плохій
Видавництво: Folio, 2019
Книжку називають першим повноцінним викладом історії Чорнобильської катастрофи від вибуху 26 квітня 1986-го до закриття станції у грудні 2000-го. Автор "Брами Європи" Сергій Плохій провів ґрунтовну роботу з архівними документами, інтерв'ю та спогадами учасників. Пропонує хроніку та аналіз подій. Розповідає, чим був Чорнобиль для України — національною трагедією, психологічною травмою, важкою ношею для економіки. А ще — лихом світового масштабу та вироком СРСР і поштовхом до його розпаду.
Історик підкреслює, що реактор вибухнув не лише через помилки персоналу, ігнорування правил безпеки та вади в конструкції. Причиною була сама радянська система, що обгородила ядерну енергетику пеленою секретності й забороняла поширювати інформацію про попередні аварії навіть серед фахівців. Ці дії призвели до невідворотності нової катастрофи.
За словами Плохія, це перша спроба розповісти про передісторію радянської ядерної програми, власне Чорнобиль і сьогодення. А своїм завданням вважав скласти докупи наявні свідчення та поєднати їх з інформацією з архіву Служби безпеки України та архіву Ради міністрів УРСР. Щоб документація заговорила людським голосом.
Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодернізм
Авторка: Тамара Гундорова
Видавництво: "Критика", 2013
У монографії йдеться про шляхи розвитку новітнього українського письменства, на яке вплинув Чорнобиль. Літературознавиця Тамара Гундорова розкриває зміни, якими позначена наша література кінця 20 століття.
На думку дослідниці, ключовим поштовхом для метаморфоз стала саме катастрофа 1986-го. А післячорнобильська бібліотека в текстах 1990-х і 2000-х років постає як явище, що засвідчує зародження вітчизняного постмодернізму. Для нього характерні, зокрема робота з травмами минулого, поява апокаліптичних тем і процеси деколонізації.
Перше видання монографії 2005-го здобуло перемогу у Всеукраїнському рейтингу "Книжка року" в номінації "Літературна критика і есеїстика". За вісім років з’явилося доопрацьоване та розширене друге видання.
Дослідження Гундорової – одна з великих метафор, якими описано нову українську літературу. Авторка говорить про архів, список, ковчег і навіть саркофаг. У цій книжці можна також побачити, як по-новому автори після Чорнобильської катастрофи осмислюють простір, час, тіло, — каже літературознавиця Олена Галета в онлайн-проєкті BookForum "10 про 10. Спроба канону".
Страшне, прекрасне та потворне в Чорнобилі
Авторки: Олена Паренюк і Катерина Шаванова
Видавництво: "Віхола", 2023
Книжка акцентує не на аналізі самих подій катастрофи, а на основах радіаційної науки та власне науковцях. Пояснює, що відбувається на атомній електростанції нині та як наслідки аварії проявляються сьогодні. Робить прогноз щодо радіаційної і ядерної безпеки у світі після завершення російсько-української війни.
Біологині Олена Паренюк і Катерина Шаванова відповідають на питання, чи безпечно вживати чорнобильський сніг, чи варто їсти картоплю із зони відчуження, чому алкоголь не рятує від радіації. Говорять про різницю між радіобіологією і радіоекологією, випроміненням та опроміненням, про окупацію Чорнобильської АЕС та ситуацію на Запорізькій АЕС, а також про тактичну ядерну зброю та японську Фукусіму.
Що ще почитати
- "Чорнобильська Мадонна" поета Івана Драча — соціально-філософська поема, що розкриває проблему трагедії на ЧАЕС через переосмислення біблійного сюжету та змалювання картини людського горя.
- "Планета Полин" письменниці Оксани Забужко — есей, присвячений власним спогадам про подію та її осмисленню, відчуттю апокаліпсиса та темі катастроф у культурі.
- "Чорнобильська трагедія. Нариси з історії" історикині Наталії Барановської — дослідження у формі нарисів про передумови й перебіг аварії та постчорнобильське життя, зокрема проблеми на різних рівнях, породжені катастрофою.
- "Оформляндія" письменника і сталкера Маркіяна Камиша — книжка про досвід мандрування зоною відчуження і спілкування з місцевими самопоселенцями та туристами.
- "Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього" білоруської письменниці Світлани Алексієвич — збірка свідчень очевидців і потерпілих від катастрофи, зокрема ліквідаторів аварії, місцевих жителів, які стали вимушеними переселенцями, самоселів у зоні відчуження.
