"Слухачі хочуть відкривати для себе забуті або маловідомі шедеври": директор Національної філармонії Михайло Швед

Генеральний директор Національної філармонії України Михайло Швед. Фото: Антоніна Вишневська

8 серпня Національна філармонія України відкриє свій 163-й концертний сезон. Напередодні початку нового робочого року в цьому музичному закладі ми поспілкувалися з його керівником.

Як загалом минув концертний сезон 2025/2026 у Національній філармонії України та чим він найбільше запам'ятався?

162-й концертний сезон став для нас сезоном масштабу, стійкості та інституційних трансформацій. Попри всі надважкі виклики воєнного часу, філармонія не просто втримала високу планку академічного виконавства, а порадувала українську спільноту низкою гучних проєктів і важливими новаціями.

Цей сезон запам'ятається як період, коли філармонія зробила вагомий крок до створення доступного для слухачів простору. А також реалізувала проєкти, покликані повернути українцям історичну пам'ять і показати, що Національна філармонія України — це не законсервований музей класики, а сучасний культурний хаб, чутливий до викликів сьогодення.

Скільки концертів відбулося протягом цього сезону та яка була кількість відвідувачів? Як ці показники співвідносяться з результатами попередніх сезонів?

Якщо говорити мовою статистики, цей сезон продемонстрував чітку висхідну динаміку порівняно з періодом 2022-2024 років. Було проведено 696 концертів, зокрема 343 на головній сцені в Колонній залі імені Миколи Лисенка. Інші події відбулися в музичному салоні, фоє філармонії, а також у музеях, галереях та інших цікавих локаціях столиці.

Офіційна статистика закриття сезону фіксує, що філармонійні події відвідало понад 100 тисяч слухачів (як киян, так і гостей столиці), серед яких велика частка внутрішньо переміщених осіб і військовослужбовців.

Ці цифри свідчать про повне відновлення та навіть перевищення показників перших двох років повномасштабного вторгнення (159-й та 160-й сезони). Філармонія змогла повернутися до практично "доковідного" темпу роботи, а завантаженість залів під час вечірніх концертів зросла на 22% порівняно зі 161-м сезоном.

Які події та проєкти сезону можна вважати найгучнішими та найрезонанснішими?

Kyiv Baroque Fest 2025 і Liatoshynsky Space 2025 стали для київської публіки унікальними просторами для відкриття невідомої для багатьох музики та вибороли звання найкращих фестивалів класичної музики за версією Національного рейтингу Укрінформу "Інфобум-класична музика 2025". Вони пропонували не лише концептуальні твори (від бароко до українського модернізму), а й інтелектуальні дискусії за участю провідних митців і філософів.

"Бетховен Вікенд" у грудні 2025-го став безпрецедентним дводенним марафоном, під час якого Національний президентський оркестр на сцені філармонії виконав усі фортепіанні концерти Людвіга ван Бетховена. Подія була офіційно зафіксована у Книзі рекордів України. Особливий інтерес вона викликала завдяки поєднанню мистецького масштабу та елементу "культурного виклику" — витримати такий марафон є колосальним завданням як для музикантів, так і для слухачів.

Того ж місяця відбулась історична реконструкція концерту "Українських колядок" хору Олександра Кошиця 1915 року. Унікальний проєкт повністю відтворив репертуар Різдвяного концерту, який проходив 110 років тому в цих самих стінах. 16 колядок в аранжуванні композиторів Кирила Стеценка, Олександра Кошиця та Василя Ступницького скорили публіку своїм історичним сентиментом.

У червні 2026-го записаний у філармонії твір Бориса Лятошинського "Слов'янський концерт" для фортепіано з оркестром, op. 54 у виконанні піаніста Максима Шадька за участі Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії України та Національного ансамблю солістів "Київська камерата" під орудою диригентки Кері-Лінн Вілсон транслювався під час загальноєвропейського музичного марафону ARTE: EuroPiano, який об'єднав провідні європейські оркестри, видатних диригентів і найкращих солістів з усього континенту.

Також у червні ми здійснили концертне виконання єдиної опери Бетховена "Фіделіо" мовою оригіналу. Подія стала відновленням практики концертного виконання відомих опер, які рідко ставляться на сценах наших театрів.

А які були прем'єри й дебюти сезону 2025/2026?

Протягом 162-го концертного сезону відбулося понад 30 прем'єр творів як сучасних українських (зокрема, роботи Вікторії Польової, Євгена Станковича та молодих авторів) і закордонних композиторів. Особливо важливими стали виконання віднайдених і реставрованих архівних творів українського бароко й раннього романтизму.

Вагомим досягненням став запис повного циклу камерних симфоній Євгена Станковича Dictum Київським камерним оркестром під орудою диригентки Наталії Пономарчук (у партнерстві з ГО Dusha UA та за підтримки УКФ). Також резонували спеціальні прем'єрні мистецькі проєкти до дня народження Тараса Шевченка, 40-річчя Чорнобильської трагедії, відновлення державності Литви та 25-річчя візиту Папи Івана Павла ІІ.

Важливим вектором стала активна робота з юними музикантами. Це був перший випускний сезон для Молодіжної академії, що діє при Національній філармонії України. Також було організовано чотири семінари та низку майстер-класів Immersio Vienna Academy для відібраних талановитих молодих виконавців. Яскравим і логічним підсумком цього міжнародного проєкту став завершальний концерт Immersio Vienna Academy.

На що взагалі ходять найактивніше? Тобто яка музика нині найзатребуваніша?

Аналіз фідбеку та відвідуваності сезону демонструє кілька виразних глядацьких трендів.

Насамперед це пошук національної ідентичності через класику. Сьогодні спостерігається колосальний попит на українську музику. Слухачі хочуть відкривати для себе забуті або маловідомі шедеври. Проєкти на кшталт реконструкції концерту Кошиця, фестивалю Liatoshynsky Space чи серії концертів-лекцій "Репресована українська музика" доводять, що українська спадщина нині є головним репертуарним магнітом.

Далі у нас є величезний запит на сімейний і дитячий контент. Батьки прагнуть інтегрувати дітей у культурний простір, тому шалений попит мали нові дитячі вистави ("Снігова королева", "Квиток у Париж", "Легенда про звукових захисників") та інтерактивні квести з фірмовим персонажем — кроликом Філармоном.

Є також і запит на інклюзивні культурні формати. Глядачі тепло зустріли перформанс "Зерна" за поезією Анатолія Матвійчука, який став першою подією в історії філармонії, повністю адаптованою для людей із порушеннями зору та слуху. А проєкт "Звукова гімнастика для мами, тата і малюка на велосипеді" за участю акторів інклюзивного театру "Перспектива" залучив до виконання програми дітей з інвалідністю.

Чимале зацікавлення глядачів отримали події на камерних локаціях, зокрема цикл виступів "при свічках", перформативні проєкти та експериментальні акції. Також відбулися концерти в межах нашого проєкту "Філармонія нескорених", спрямованого на всебічну підтримку академічного музичного мистецтва в умовах російської агресії. Його ключовим фокусом є захисники та захисниці, їхнє ментальне здоров'я та професійна реабілітація після служби, а також художнє осмислення війни.

На вашу думку, що потрібно, щоб більше людей, зокрема юне покоління та молодь, відкривали для себе й зацікавлювалися світовою та українською академічною музикою?

Рецепт залучення нового покоління, як ми вважаємо, полягає в руйнуванні стереотипу про "елітарність і нудьгу".

Звісно, намагаємося зацікавити молодь новими форматами, репертуаром і цікавими подіями, однак неможливо закохати підлітка чи студента в Лятошинського або Брукнера, якщо до цього він ніколи не переступав поріг філармонії. Починати треба з дитинства, але без повчального тону.

У 162-му сезоні ми зробили ставку на інтерактивні квести кроликом Філармоном, а також на сучасний дитячий театрально-музичний репертуар. Дитина потрапляє в Колонну залу через гру, казку та анімацію. Філармонія стає для неї місцем яскравих емоцій. І коли вона виросте, то не матиме страху перед академічним простором.

Щоб академічна музика стала трендом, вона має вийти за межі концертної зали в повсякденне життя. Цього сезону ми вперше запустили власну лінійку філармонійного мерчу, а також брендовану продукцію наших топових фестивалів Kyiv Baroque Fest і Liatoshynsky Space. Коли молода людина купує худі, шопер чи аксесуар із фірмовою символікою та носить в університеті чи на прогулянках Києвом — класична музика стає частиною її особистої ідентичності, її стилю життя.

Намагаємося залучити молодь і як співавторів, а не просто споживачів. Наприклад, провели конкурс постерів для філармонії серед студентів Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. А діяльність Молодіжної академії та ініціативи на зразок Immersio Vienna Academy демонструють юним музикантам, що філармонія — це майданчик для розвитку та європейської інтеграції.

Проведення безбар'єрних вікендів "Долаємо стереотипи, адаптація будівлі (тактильні вказівники, мнемосхеми шрифтом Брайля) та повноцінна система пільгових квитків для студентів, учнів і військових також роблять філармонію відкритою та зрозумілою для нового покоління.

Ну і, звісно, намагаємося говорити з молоддю через контент у соцмережах (Instagram, TikTok, Threads). Показуємо фрагменти з репетицій, розповідаємо щось цікаве про музику та руйнуємо стіну між артистом і слухачем.

8 серпня на відкритті 163-го концертного сезону виступить Фаня Лінь. Чому вирішили запросити її та чому саме з такою програмою?

Фаня Лінь — американська піаністка тайванського походження, відома своєю феноменальною технікою та палким емоційним стилем. Тайвань та Україна сьогодні мають особливий геополітичний і культурний зв'язок як два форпости демократії.

Виступ Фані Лінь на відкритті нового сезону — знакова подія. Для піаністки це перший приїзд до Києва в умовах повномасштабної війни, що робить її візит актом солідарності.

Сама програма концерту є ідеальним містком між культурами. Виконання іноземною гостею Бориса Лятошинського — це знак глибокої поваги до української спадщини. А Джордж Ґершвін (батьки якого, до речі, були емігрантами з України) із його джазовим драйвом та американським оптимізмом привносить у відкриття сезону світлу, енергійну та життєствердну ноту свободи.

Якщо вже перейти від результатів і підсумків до планів та очікувань, то що філармонія готує на сезон 2026/2027? Які будуть основні напрями та акценти?

Вступаючи у свій 163-й сезон, Національна філармонія України тримає курс на масштабність та інтеграцію у світовий простір. Ми будемо продовжувати закохувати нашу публіку в українську класику, розширювати репертуар сучасною європейською музикою та активно запрошувати іноземних митців.

Вже готуємо нові едиції фестивалів Kyiv Baroque Fest і Liatoshynsky Space. Очікується посилення камерного вектора — серії вечорів сольних інструментальних виступів (фортепіано, скрипка) від провідних європейських солістів. Також будуть нові концептуальні програми від Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії України під орудою Теодора Кухара, що поєднуватимуть класичний романтизм із творами XXI століття.

Плануємо подальшу діяльність Молодіжної академії, розширення лінійки власного брендованого мерчу та модернізацію будівлі для забезпечення 100% безбар'єрності для кожного слухача. А головне — продовжувати бути для нашої аудиторії "місцем сили" та центром "музичної незламності".

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter