"Стрічка часу": вперше за 25 років до конкурсу Берлінале увійшов український фільм
Фото: кадр із фільму "Стрічка часу"
Незабаром, 13 лютого, стартує ювілейний, 75-й Berlinale. Вперше з 1997 року до основної конкурсної програми Берлінського міжнародного кінофестивалю увійшов фільм української режисерки Катерини Горностай "Стрічка часу". Він розповідає про українських вчителів та учнів, які продовжують навчатися та навчати під час війни, навіть на деокупованих та прифронтових територіях. Документальна повнометражна стрічка змагатиметься за головний приз — "Золотого ведмедя".
"Стрічка часу" — це погляд на шкільні будні, які нерозривно пов'язані з війною: уроки в укриттях, зруйновані школи та онлайн-випускні з евакуйованим з Бахмута дзвоником.
Фільм розповідає про освітній процес, будні вчителів та учнів у різних куточках України, зокрема у Черкасах, Харкові, Бородянці й Бучі Київської області, Ромнах Сумської області.
Один із героїв фільму, Борис Ховряк, під час зйомок працював учителем, а сьогодні служить у лавах Сухопутних військ ЗСУ, як і багато інших педагогів, які стали на захист Батьківщини.
Стрічка знята без закадрового голосу, інтерв'ю та реконструкцій. Фільм фіксує реальність української освіти під час війни та виклики, з якими стикаються учні й вчителі.
Як пояснює ідею фільму Катерина Горностай, "Стрічка часу" — це елемент турнікета: важливо зафіксувати час накладання кровоспинного пристрою, щоби не втратити "знекровлені тканини". Основною темою стрічки є "буденність і прості шкільні досвіди", які перегукуються з російсько-українською війною — діти вимушені вчитися в укриттях через повітряні тривоги, частина школи зруйнована й законсервована, а на онлайн-випускному лунає дзвоник, евакуйований з Бахмута.
Мета фільму — привернути увагу до проблем, з якими стикається українська освіта, й зібрати гроші на відновлення шкіл, які зруйнували росіяни.
Картину зняли на приватні кошти, без залучення держфінансування. За задумом команди, що працювала над фільмом, це не лише хроніка навчання під час війни. Це історія про силу нації, втілену в конкретних людських обличчях, та інструмент культурної дипломатії.
Кошти з міжнародної кампанії показів стрічки планують передати на відновлення шкіл, зруйнованих війною.
Це вже другий повний метр Катерини Горностай на Берлінале. Її повнометражний ігровий дебют "Стоп-Земля" отримав "Кришталевого ведмедя" Юнацького журі програми Generation 14+ Берлінале у 2021 році. Востаннє українською режисеркою, що брала участь у головному конкурсі кінофестивалю, була Кіра Муратова з фільмом "Три історії" у 1997 році.
Зазначимо, документальні стрічки українських режисерів чи з українською копродукцією покажуть на Берлінале-2025:
- Фільм Олексія Радинського "Спеціальна операція" (Special Operation, Україна-Литва), створений на базі зйомок камер відеоспостереження, які фіксували дії російських військ на території Чорнобильської АЕС;
- Фільм Єви Нейман "Коли над морем спалахує блискавка" (When Lightning Flashes Over the Sea, Німеччина-Україна) — про життя одеситів під час війни;
- Фільм Віталія Манського "Час підльоту" (Time to the Target, Латвія-Чехія-Україна) — про обряди скорботи воєнного часу на західній Україні.
Ювілейний 75-й Berlinale відбудеться з 13 по 23 лютого, а головою журі основного конкурсу стане режисер Тодд Гейнс. Фестиваль відкриє спеціальний позаконкурсний показ стрічки Тома Тиквера "Світло" (The Light).
Берлінський кінофестиваль щорічно проводиться у столиці Німеччини з 1951 року. Це одна з найпрестижніших кіноподій Європи та світу. Щорічно до програми входить близько 400 фільмів, а покази відвідує понад 200 тисяч глядачів, серед яких чимало знаменитостей. Найкращі стрічки нагороджують "Золотим" та "Срібним ведмедем" — символом Берліну.
