Тиждень нонфіку: 6 книг зі спеціального каталогу Українського інституту книги
Зображення: Український інститут книги
Український інститут книги оголосив про перший в історії України Національний тиждень читання нонфікшн-літератури, який триватиме з 2 по 8 вересня. Ці дати майже збігаються з Днем знань та першим тижнем навчального року. Гасло — "З історії незакінченої війни". Це — вислів видатного мовознавця та літературного критика Юрія Шевельова. А мета — наголосити на важливості пізнання нового через нонфікшн, що охоплює науку, історію, літературу та мистецтво.
Український інститут книги на своїй Facebook-сторінці повідомив: "Тиждень читання нонфіку в Україні відбудеться вперше, тому що цьогоріч ми вирішили розділити вже традиційну акцію на тематичні тижні. Першим таким тижнем був Національний тиждень читання поезії, другий — Національний тиждень читання нонфіку".
Ми хочемо розпочати цю книжкову осінь із розмов, зокрема про український нонфікшн — магнетичний, цікавий, новаторський, такий, що викликає палкі дискусії, свіжий, необхідний. Усе це свідчить про наше зростання як нації, котра читає, попри велику війну, розпочату росією, — зауважує в. о. директора Українського інституту книги Олександра Коваль.
До тижня читання підготували багато активностей, уся програма доступна за посиланням.
Спеціально до Національного тижня читання створили каталог "Український нонфік 2023–2024", в якому зібрали понад 300 нових українських нонфікш-видань з історії, науки, психології та саморозвитку, російсько-української війни, хобі, мистецтва та культури, бізнесу.
Команда "ТиКиїв" пропонує 6 книжок із каталогу, які варто прочитати.
Стефанія Демчук, "Доба постів і карнавалів"
Середньовіччя здається таким далеким від нас, що при згадці про цей період ми часто уявляємо картинки, які побачили колись у кількох невдалих фільмах. Але чи дійсно Середні віки були такими жахливими? Історикиня Стефанія Демчук стверджує, що ні — той період не був ані темним, ані диким. У своїй книзі авторка розповідає про те, як усе було насправді: що люди їли та пили, як виховували дітей, чого боялися та як святкували.
Хто ж назвав Середньовіччя темними віками? Чи справді діти пили алкоголь? Про що писали у тогочасних трактатах із виховання? В чому люди зізнавалися на сповіді? Як лікувалися та якою була депіляція?
У своїй книзі Стефанія також описує середньовічні дієти, навчальний процес у школах і навіть бійки між студентами та містянами. Вона оживляє людей тієї епохи, розповідаючи про Середньовіччя без міфів і табу.
Олександр Кучерук, Юрій Черченко, Михайло Ковальчук, "Євген Коновалець. Історія нерозкритого вбивства"
Хто такий Євген Коновалець? Що трапилося 23 травня 1938 року в Роттердамі?
Книга пропонує глибокий погляд на історію вбивства лідера ОУН Євгена Коновальця, яка довгий час базувалася на неповних даних, радянській дезінформації, здогадках і припущеннях.
У цій книзі зібрано велику кількість документів, пов'язаних з убивством Коновальця, багато з яких публікуються вперше. Серед них — переклади протоколів розслідування, проведеного нідерландською поліцією.
Свідчення очевидців, прихована історія радянської спецоперації, спроби розколоти ОУН, листи, статті з тогочасних газет допомагають більш точно відтворити останні роки життя українського військового діяча.
Дмитро Кулеба, "Війна і нові горизонти. Лідери думок про сьогодення й майбутнє України і світу"
Як автор ідеї та упорядник пан Кулеба запропонував написати есеї для цього видання 23 інтелектуалам. Він закликав видатних державних діячів, мислителів, військових, бізнесменів, науковців, правників й істориків Європи, Північної та Південної Америк, Африки, Азії поділитися своїм баченням майбутнього після російської агресії. Автори відповіли на три ключові запитання: якими є наслідки цієї війни для світу? Як ця війна змінить світ? Що дасть світові українська перемога?
Ідея цієї збірки народилася із розуміння, що російська агресія проти України докорінно змінить світ. Уже змінює його. З полум'я цієї війни, найжахливішої в Європі з часів Другої світової, постане нова глобальна архітектура безпеки, нова дипломатія, нові правила співіснування, — каже міністр закордонних справ України, Дмитро Кулеба.
Соломія Павличко, "Дискурс модернізму в українській літературі"
Це найвідоміша праця Соломії Павличко. У свій час вона спричинила хвилю обговорення й навіть обурення та критики, які вийшли за межі наукового дискурсу. На цій книжці виросло ціле покоління українських літературознавців і письменників.
Авторка аналізує дискурс українського модернізму, починаючи від 1898 року до 1970-х років, на прикладах творчості Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Гната Хоткевича, Михайла Яцкова, представників "Молодої Музи" й "Української хати", письменників 20-х років, найрепрезентативніших постатей еміграційної літератури 40-х, а також Нью-Йоркської групи 60-х і 70-х років.
Книга буде корисна всім, хто цікавиться тяглістю української культури, активним читачам, котрі прагнуть глибшого розуміння феномена української літератури ХХ століття.
Марина Стародубська, "Як зрозуміти українців: кроскультурний погляд"
Чому корупція в Україні (хибно) вважається "непозбувною"? Яка причина того, що ми обираємо політиків певного типу й не довіряємо державі? Чому публічні дискусії у нас так часто перетворюються на "срачі»? Чи дійсно тут "пороблено" (насправді — ні) й системні зміни за західними шаблонами в Україні неможливі?
Кроскультурна наука розкладає національні менталітети на типи, які можна порівнювати, й на частини, які можна аналізувати без стереотипів та зайвих емоцій.
Це перший подібний текст українського автора, який пояснює широкій читацькій аудиторії, хто ми такі, чому ми такі, як є, і як із цим жити.
Олена Паренюк, Катерина Шаванова, "Страшне, прекрасне та потворне в Чорнобилі"
Чорнобиль, ядерна енергетика, зона відчуження — не просто декорації з комп'ютерної гри, а частина нашої реальності, з якою ми живемо щодня — з наслідками аварії, що сталася понад 30 років тому, й атомними електростанціями, які забезпечують енергією наші домівки.
У цій книзі — про основи радіаційної науки, людей, які її досліджують, про те, що зараз відбувається в Чорнобилі, а також про майбутнє радіаційної та ядерної безпеки у світі після завершення війни в Україні.
Чи безпечний чорнобильський сніг? Чи можна їсти картоплю із зони відчуження? Що відбувається на атомних електростанціях? Чому алкоголь не захищає від радіації? У чому різниця між радіобіологією та радіоекологією, випроміненням й опроміненням? Чого не варто панікувати, якщо зупинився енергоблок АЕС? Про це, а також про окупацію Чорнобиля, ситуацію на Запорізькій АЕС, тактичну ядерну зброю та Фукусіму розповідають у своїй книзі радіобіологині Олена Паренюк і Катерина Шаванова.
