Важливі книги про художників, які постраждали від окупантів
З відкритих джерел
Пам’ятаєте як було фізично боляче читати новини про те, що у містечку Іванків згорів музей з роботами Марії Примаченко? Тоді картини Марії Оксентіївни врятували прості місцеві жителі, які кидалися у приміщення, що охопило полум'я, й виносили на руках — як маленьке дитятко — картину за картиною… То було на початку вторгнення. Потім орди грабували наші музеї, забирали звідти усе цінне. А що не вдавалось поцупити — просто знищували. Нещодавно вони затопили унікальний будинок художниці Поліни Райко. І, скоріш за все (на жаль), це не останній їхній злочин проти нашої культурної спадщини...
Ми підготували для вас декілька важливих книг (альбоми, каталоги, художня література) про митців, які постраждали від жадібності й жорстокості росіян.
Марія Примаченко
Ми невипадково обрали саме цю книгу (серія "Видатні українці"), яка призначена для дітей. Бо якщо не привчати наших малих до свого — не пояснювати їм, не розкривати очі, не вводити у світ краси за руку, то чого ми тоді варті? Книга написана так, ніби все розгортається просто на наших очах: як зростає майбутня художниця, як її огортає хвороба, як вона відчиняє "двері" у свій фантастичний світ звірів та яскравих фарб. Написано без сюсюкання, просто, влучно і з любов’ю. Потрібна та цікава книжка. Після неї можна сміливо гортати численні альбоми, присвячені Примаченко: дитина вже буде підготовлена — вона багато чого зрозуміє та відкриє для себе.
Поліна Райко
Покладемо руку на серце — скільки людей (окрім мистецтвознавців) знали та бачили наживо роботи Поліни Райко до численних публікацій, що з'явилися після підриву Каховської ГЕС? От і я про те… Тому не полінуйтеся і знайдіть чудовий каталог-альбом "Дорога до Раю", присвячений творчості Райко. Він вартий вашої уваги. Погортайте його, уважно роздивіться всіх казкових птахів та котів, добрих янголів та святих. Вони чудові. Домашні, теплі, людяні — якісь дуже свої.
Любов Панченко
Той, хто думає, що Голодомор — це справа давньої історії, нехай розкаже про це художниці (з плеяди шістдесятників) Любові Панченко, яка померла на 85-му році життя після того, як місяць голодувала під час окупації Бучі… Потвори не жаліють нікого, навіть старих.
До недавнього часу про художницю не було жодної літератури, проте завдяки просвітницькій діяльності видавця Олександра Савченка, було створено чудовий альбом на честь Любові Михайлівні. Цей альбом можна знайти навіть онлайн (радимо подивитись його на чудовому сайті "Бібліотека українського мистецтва"). Ви закохаєтесь у роботи Панченко. В них просто не можливо не закохатись. Це Глибина. Справжній Космос! Український космос.
Олексій Шовкуненко
Мені пощастило побувати у Херсонському художньому музеї імені Олексія Шовкуненко незадовго до повномасштабного вторгнення. Пам’ятаю як зачаровано стояв у музейній залі й роздивлялася маленький натюрморт пензля Олексія Олексійовича. Троянда у вазочці, на якій грають сонячні промені... Так просто і так вишукано. Зараз та троянда (як і всі картини Шовкуненко) у РосМордорі. Тож варто насолодитись численними альбомами та каталогами, присвяченими творчості Шовкуненко. Добре, що маємо таку можливість.
Віктор Зарецький та Леонід Чичкан
З колекції Херсонського музею вивезли понад 11 000 безцінних творів. Більшість з них пізніше виявили у сімферопольському Центральному музеї Тавриди (це стало відомо завдяки світлинам, опублікованим росзмі). Серед ідентифікованих картин — "Гладіолуси" Леоніда Чичкана та "Українка Ганна Струк" Віктора Зарецького.
Щодо Зарецького (як же я ненавиджу, коли його називають "український Густав Клімт" — є в подібних штампах щось таке дуже зверхнє і принизливе), зверніть увагу на монографічне дослідження "Терези долі" або альбом "В. Зарецький" 2006-го року. Гідні видання. А от Леоніду Чичкану так не пощастило: маємо тільки невеликий радянський альбомчик (видавництво "Мистецтво", 1972 рік), що містить аж 15 його робіт (мої улюбленці "Полудень" та "Дощ").
