Вибори у Ватикані: інтриги, скандали, Рейф Файнс. Як створювався фільм "Конклав"
Фото: Focus Features
21 листопада в українському прокаті з’явиться драматичний трилер конклав — про інтриги, що виникають у Ватикані через обрання нового Папи Римського. У світовому прокаті стрічка вже стартувала й здійняла чимало галасу в католицькій спільноті. Чому? І як створювався "Конклав"?
Фільм "Конклав" — екранізація однойменного роману британця Роберта Гарріса.
За його сюжетом, у Ватикані раптово помирає чинний Папа Римський, і кардинали з усього світу терміново збирають конклав задля виборів нового. Керує процесом кардинал Лоуренс, який споглядає за підступною битвою за папський престол і через це переживає чи не кризу власної віри…
Зняв стрічку австро-швейцарський режисер Едвард Бергер, володар "Оскара" за стрічку "На Західному фронті без змін".
Проте завдячувати за її появу ми маємо володарці трьох "Оскарів", британській продюсерці Тессі Росс, яка багато років тому в Каннах запропонувала режисеру-початківцю Едварду Бергеру декілька проєктів на вибір — проте той не прийняв жоден. Однак Росс свою ідею попрацювати з Бергером не полишила. Тож коли 2016 року в сусідньому офісі книжкової агенції їй запропонували переглянути цей рукопис, Росс швидко отримала права на зняття фільму після виходу книги, зв’язалася зі сценаристом Пітером Строгеном — в минулому вівтарником, а наразі атеїстом, — і Бергер нарешті пристав на її пропозицію.
Щоправда, розробляти "Конклав" їм довелося за допомогою Zoom, позаяк саме в той час режисер знімав "На Західному фронті без змін". Проте, як каже Росс, Едвард "здатний жонглювати приблизно 130 проєктами одночасно".
Кардинали на стіні
З актором на головну роль визначилися досить швидко. У романі декан кардиналів Томас Лоуренс, що керує конклавом, італієць. Та фільм мав бути англомовним, і Бергер вирішив, що зробить головного героя мовчазним британцем.
"Коли ми розробляли сценарій, я зрозумів, що цей персонаж — тихий і неохоче бере участь у цих процесах, не хоче бути головним. Натомість він багато думає та слухає".
На думку режисерові одразу спав Рейф Файнз, і вони з продюсеркою полетіли до актора в Лондон, де він грав у виставі. Після неї була вечеря в італійському ресторані, і на пропозицію зіграти керівника конклаву Файнз досить швидко пристав.
Щоби бути максимально органічним у своєму образі, актор почав вивчати італійську та латинську мови.
Після світової прем’єри стрічки на кінофестивалі у Тельюрайді критики назвали цю роботу "роллю всього життя" Рейфа Файнза і тепер пророкують йому перший в його кар’єрі "Оскар".
Далі потрібно було підібрати акторів на ролі інших кардиналів, які змагатимуться за папський престол.
Образ прогресивного кардинала Белліні режисер запропонував американцю Стенлі Туччі ("Диявол носить Прада"), причому спочатку він повісив фотографії Туччі й Файнза на стіні свого офісу, щоб зрозуміти, який вигляд матиме їхній дует в кадрі.
Канадського кардинала Трембле, який піде на все, щоб стати наступним Папою, зіграв американець Джон Літгоу (Вінстон Черчилль із "Корони").
А найбільшим сюрпризом фільму став виконавець ролі афганського кардинала Бенітеса, якого зіграв Карлос Діц. Власне, сюрпризом за сюжетом став і сам Бенітес: кардиналом перед своєю смертю його таємно зробив покійний Папа, і поява афганця на конклаві шокувала понад 130 кардиналів.
Проте "темною конякою" був і актор Карлос Діц — архітектурний дизайнер, що народився в Мексиці, живе в Монреалі й почав зніматися лише кілька років тому.
Його знайшли під час відкритого міжнародного кастингу, бо Бергер навмисно шукав на цю роль невідомого актора: "Я просто хотів когось, кому я міг би подивитися в очі й повірити тому, що він сказав у кінці фільму. Це нелегко, якщо ти бачив людину у 20 стрічках".
Є серед героїв і кардинал з Нігерії, якого грає Лучіан Мсаматі, й італійський кардинал у виконанні Серджіо Кастелліто.
А ще серед чоловічого священицького складу є одна жінка — черниця сестра Агнес, роль якої здобула Ізабелла Росселіні.
Черницям не дозволяється входити в Сикстинську капелу під час конклаву, вони лише подають їжу для колегії кардиналів. Проте сестра Агнес — не така вже й проста. Попри те, що вона мало говорить — персонаж Росселліні (яка, до речі, виросла в Римі) вимовляє за весь фільм лише близько 30 слів, — вона багато чого бачить і чує.
"Я знаю, що моя роль — бути невидимою, але Бог все ж дав нам очі та вуха", — каже сестра Агнес.
"Я ходила в католицьку школу і мене навчали черниці, тож я дещо про них знала", — зізнається Ізабелла Росселіні. — Вони мають велику присутність і великий авторитет. Вони зовсім не були покірними, хоча їм не було надано права говорити чи голосувати за папу, чи навіть служити месу".
Ватикан без Ватикану
На допомогу Ватикану в консультуванні група "Конклаву" не покладалася.
"Це безглуздий підхід, — вважає Бергер. — По-перше, вони б нам не допомогли, а по-друге, не повинні. Ми також не хотіли бути зобов’язаними їм". Тому творці фільму спілкувалися з кардиналами, які брали участь у справжніх конклавах. Вони розповіли цікаві деталі — наприклад, те, що колегія кардиналів перебуває в будинку Санта-Марта, ошатному середньовічному гуртожитку, де їх годує та доглядає орден черниць.
Допомагав кіноробам також релігійний радник — він розкривав деталі ватиканських процедур — зокрема щодо легенди про те, як перстень мертвого Папи знімають і знищують.
А ще актори хотіли бути правдивими в кадрі: "Для мене було дуже важливо правильно розробити ритуали, наприклад, те, як я маю носити капелюха. А ще ж є різні способи тримати руки під час молитви", — каже Рейф Файнз.
І, звісно, члени команди здійснили екскурсію Ватиканом, під час якої художниця-постановниця Сьюзі Девіс змогла побачити приватні сади та вид на будинок Санта-Марта. Бергер хотів, щоб Санта-Марта в кадрі була строгою і видавалася в’язницею, що нагадує фашистський період Риму.
Звісно, знімати в Сікстинській капелі ніхто б не дозволив, тому її та інші частини Ватикану були реконструйовані на Cinecitta Studios, де частково відбувалося знімання.
На щастя для Сьюзі Девіс, там ще від знімальної групи "Молодого Папи" залишилися рештки Сікстинської капели, тож їй треба було лише розібратися з пошкодженнями та відновити стелю за допомогою CGI-графіки.
У цьому фільмі Бергер вже вп’яте співпрацював із композитором Фолькером Бертельманом, який отримав "Оскар" за "На Західному фронті без змін".
У "Конклаві" Бергер попросив його не використовувати традиційний орган — натомість Бертельман залучив Cristal Baschet — інструмент, виготовлений із настроєних скляних паличок, які натирають мокрими пальцями. "Ми хотіли чогось більш сучасного і не прив’язаного до Церкви. Baschet створює більш ефірні звуки", — каже композитор.
Знімання стрічки відбулося із січня по березень 2023 року в Римі.
Як згадує Джон Літгоу, засідання конклаву знімали два тижні: "І це було найбільшим викликом, — зізнається він. — Ми просто сиділи на своїх місцях цілий день, щодня протягом двох тижнів". З нудьгою актор боровся, сховавши книжку й альбом для малюнків за скатертиною, яка простягалася до підлоги. Він також попросив, щоб з обох боків від нього посадили італійських статистів, щоби він міг практикувати свою італійську (мовний посібник в нього теж був із собою).
Бюджет фільму склав $20 млн, що, враховуючи участь зірок та відтворення території Ватикану, напрочуд небагато.
До слова, на сьогодні "Конклав" вже зібрав в прокаті $15 млн.
Церква проти
Звісно, стрічка, в якій порушуються актуальні для католицької церкви проблеми, — зокрема, сексуальні скандали, расистські упередження тощо, не могли залишити католиків байдужими.
До того ж у фіналі "Конклаву" кардиналом стає біологічна жінка з інтерсексуальним розладом, яку батьки виховували як чоловіка.
І це, зокрема, викликало обурення в представників Церкви. Єпископ Роберт Баррон закликав католиків не дивитися "Конклав": "Ієрархія Церкви у фільмі — це осередок амбіцій, корупції та відчайдушного егоїзму. Консерватори — це екстремісти-ксенофоби, а ліберали — самовпевнені інтригани. Єдиний шлях вперед, згідно з фільмом, — прийняти прогресивні модні слова про різноманітність, інклюзивність і байдужість до доктрини. Впевнений, що фільм виграє купу нагород, але моя порада — тікайте від нього якомога швидше".
А Католицька ліга релігійних і громадянських прав (США) випустила застереження: "Конклав" — це радше антикатолицька пропаганда, ніж витвір мистецтва. Він може мати приголомшливі кінематографічні якості та зірковий акторський склад, але це не виправдовує основної потворності проєкту, а саме мети змалювати Католицьку Церкву в найнегативнішому світлі". У заяві Католицької ліги також зазначається, що автор книжки не католик і загалом нерелігійна людина.
Режисер фільму Едвард Бергер відповів на критику: "Фільм не має на меті завдавати удару Церкві, я намагався зобразити персонажів фільму як людей. Зрештою, якщо виникли суперечки, я не вважаю, що це погано".
Скласти своє враження про фільм можна буде вже з 21 листопада.
Читай також: Колізей на Мальті та цифрові римляни: ексклюзивні подробиці створення фільму "Гладіатор II"
