2 лютого в історії Києва: придушення повстання більшовиків і розміщення найбільшої у світі реклами

Група озброєних робітників — учасників Січневого заколоту. Фото: вікіпедія

"ТиКиїв" знайомить тебе з історією нашого улюбленого міста. Щодня ми розповідаємо, хто з відомих киян народився в цей день та які цікаві події відбулися у столиці в минулому.

2 лютого запам'яталося придушенням збройного повстання більшовиків на вулицях Києва. Також цього дня на фасаді універмагу "Україна" вивісили найбільшу у світі зовнішню рекламу.

2 лютого у столиці народилися й відомі особистості, зокрема, режисер-документаліст Ізраїль Гольдштейн, художник Володимир Решетов, балетмейстер Віктор Яременко та інші.

Детальніше про цей день в історії читай нижче.

Пам'ятні події в Києві 2 лютого

• 1918 рік — на вулицях Києва придушено збройне повстання більшовиків, залишилася триматися остання загорода — завод "Арсенал". Його продовжували обстрілювати війська УНР, підсилені Гайдамацьким кошем Слобідської України та Гордієнківським полком, що відступили з Північного фронту під натиском червоних загонів Муравйова. Після кровопролитного штурму завод був взятий військами Симона Петлюри вранці 4 лютого.
• 1919 рік — українська Директорія переїхала з Києва до Вінниці. Вінниця була столицею УНР з 2 лютого по 6 березня 1919-го.
• 1923 рік — рішенням Надзвичайної сесії Київського губернського революційного трибуналу холодноярців Ларіона Завгороднього, Дениса Гупала, Мефодія Голика-Залізняка, Трохима Компанійця, Василя Ткаченка, Костянтина Здобудь-Волю, Івана Ляшенка, Григорія Яковенка і Юрія Дробатковського засудили до розстрілу. Вирок виконали через тиждень у Лук'янівській в'язниці Києва. Леонід Мушкет отримав десять років позбавлення волі.
• 1999 рік — на передньому фасаді тоді ще не реконструйованого універмагу "Україна" вивісили рекламне панно шампуню "Органікс" розміром 126,5×17 метри. На той час це було найбільше у світі рекламне панно.

Відомі кияни, які народилися 2 лютого

• Ізраїль Гольдштейн (1918-2003 рр.) — кінооператор, режисер-документаліст, Заслужений діяч мистецтв УРСР, лауреат Золотої медалі Академії мистецтв України, народний артист України. Під час Другої світової війни був у групі фронтових кінооператорів, фільмував оборону Сталінграда. З 1941 року працював на студії "Укркінохроніка". Його хронікальний доробок використовував у своїх фільмах Олександр Довженко. Ізраїль Гольдштейн зняв фільми: "Битва за нашу Радянську Україну", "Київ", "Після шістдесяти". Був режисером-оператором стрічок "Стіна", "Суфлер", "Заради життя", "Прощавай, кіно!". 2001 року на студії "Київнаукфільм" про Гольдштейна зняли документальну стрічку "Пасажири минулого століття".

• Володимир Решетов (1930-2015 рр.) — художник, член Спілки радянських художників України. Працював у галузях станкового живопису, плакатного мистецтва та книжкової графіки. Серед робіт: плакати "А ви таких культурних бачили?", "Тут буде клуб! — Де клуб?", "Його права і обов'язки", "Невеличка сімейка". Також створював плакати до кінофільмів.
• Володимир Кожухов (1936-2014 рр.) — футболіст-аматор, футбольний тренер. Виступав за київський "Локомотив". По завершенню кар'єри гравця почав працювати тренером. Спочатку допомагав тренувати краматорський "Авангард". Потім працював у Київському інституті фізичного виховання, тренував юнацьку збірну УРСР. У 1990 році разом з Валерієм Лобановським поїхав до Об'єднаних Арабських Еміратів, де протягом восьми років проходив практику як тренер-викладач. Під його керівництвом дубайський клуб "Аль-Аглі" досяг значних успіхів у національних та регіональних змаганнях. У 2000 році долучився до розвитку футболу на Київщині. Став першим професійним тренером аматорської команди "Діназ" (Вишгород). У січні 2002 року Володимира Кожухова запросили до тренерського штабу бориспільського "Борисфену". У квітні 2002 року став його головним тренером. Також очолював аматорську команду "Грань" (Бузова).
• Дмитро Бірюкович (1937-2021 рр.) — спортсмен, мандрівник, яхтсмен. Один із засновників Київського міського крейсерського яхт-клубу, який зараз є найбільшим в Україні. У 2000-2004 роках організував та провів морську експедицію "Хай світ пізнає Україну!" на шхуні "Батьківщина" з метою розповсюдження інформації про незалежну Україну у світі. Протяжність маршруту — 1,5 довжини екватора. Він засвідчив присутність України на чотирьох континентах, в 14 країнах та 70 портах, у водах 3-х океанів, безлічі морів, 5 озер, 6 річок й 8 каналів. За чотири роки в експедиції взяли участь близько 50 членів екіпажу та ще декілька сотень — як гості.
• Віталій Філіпенко (1939-2022 рр.) — композитор, народний артист України. Автор багатьох музичних творів для симфонічного оркестру, фортепіано, хору. Написав музику до фільмів: "Якщо любиш...", "Немає невідомих солдатів", "Шлях до серця", "Йшов четвертий рік війни…", "Карпатське золото".

• Анатолій Валієв (нар. 1957 р.) — скульптор, Заслужений художник України. Його роботи зберігаються в музеї "Кирилівська церква", музеї сучасного образотворчого мистецтва у Львові, Луганському обласному художньому музеї, Музеї каменю у Спримонті (Бельгія), в колекціях Міністерства культури та інформаційної політики України, Фонду Національної спілки художників України. Серед найвідоміших робіт Анатолія Валієва: скульптури "Михайло Врубель", "Ангел", інсталяція "Зоряне намисто". Є автором пам'ятного знака "Повернення Архипенка" на розі вулиць Євгена Чикаленка і Гетьмана Павла Скоропадського в Києві.

• Віктор Яременко (нар. 1963 р.) — балетмейстер, віцепрезидент Української Академії танцю. У 1981 році став солістом балету Національної опери України. Провідні ролі: Хозе ("Кармен-сюїта"), Альберт ("Жізель"). З 2011 року — балетмейстер-постановник Національної опери України. Поставив балети "Шахерезада" М. Римського-Корсакова, "Корсар" А. Адама, "Весілля Фігаро" В. А. Моцарта.

Що відзначають 2 лютого

2 лютого у світі відзначають День бабака. У цей день люди збираються, щоб подивитися, чи бабак побачить свою тінь, коли вийде з будиночка. Так намагаються спрогнозувати погоду.

Також 2 лютого святкують Всесвітній день водно-болотних угідь. Ця подія була започаткована разом з підписанням Конвенції щодо водно-болотних угідь 1971 року в Ірані. Мета свята — зберегти території, на яких перебувають водоплавні птахи.

А ще 2 лютого відзначають День поінформованості про ревматоїдний артрит. Заснували подію 2013 року за ініціативи міжнародної організації, що займається покращенням якості життя людей, які страждають на ревматоїдний артрит. Головна мета заходу — розповсюдити інформацію про цю недугу, щоб можна було її діагностувати на ранніх стадіях.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter