Лаврські артефакти повезли на виставку у Швецію
Фото: Національний заповідник "Києво-Печерська лавра"
Унікальні експонати з фондів Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" представили на міжнародній музейній виставці "Перехрестя: Швеція — Україна (1000 років)". Вона відкрилася в Музеї шведської армії в Стокгольмі.
Відвідувачі виставки можуть побачити дві пам'ятки українського сакрального мистецтва — оксамитовий покров "Не ридай мене, Мати", нині відомий як "Мазепинський воздух", а також гравюру з Патерика 1661 року, що був виданий у лаврській друкарні.
Такі покрови, пошиті з дорогоцінних тканин і часто оздоблені вишивкою, використовували під час літургії для накриття посудин зі Святими Дарами. За грецькою традицією їх називали "воздухами" або "аерами", адже первісно воздухи виготовляли з особливо тонких напівпрозорих матерій, що відбилося в їхній назві.
До Лаври оксамитовий воздух потрапив як молитовний дар за родину Мазеп. На це вказує зображення герба гетьмана "Курч", розташоване в нижній частині покрову, та образи покровителів мазепинського роду: Марії Магдалини, Іоанна Предтечі, архідиякона Стефана і мучениці Юліанії. Збереження герба гетьмана Мазепи в оздобленні воздуха є тим більш рідкісним, бо після виголошення йому анафеми за велінням царя Петра І, пам'ять про Івана Мазепу систематично нищилася.
Сюжетні й орнаментальні зображення на "Мазепинському воздуху" гаптовані золоченими й срібними нитками та вишиті шовком. Вони мають багате декорування перлами та різноколірним камінням у срібних кастах. Іконографія воздуха не має аналогів серед пам'яток українського церковного гаптування XVII століття і має виражений програмний характер, пов'язаний з молитвою за родину Івана Мазепи у найвизначнішому українському монастирі — Києво-Печерській лаврі.
Гравюра з Патерика 1661 року належить авторству видатного українського гравера по дереву ХVII століття Іллі. Сподвижник київського митрополита Петра Могили та його наступників, чернець Києво-Печерської лаври Ілля відомий як автор близько 500 ксилографічних гравюр. Гравюра, вписана в подвійну рамку рослинного орнаменту, відтворює історію варяга Шимона Африкановича, чиїм коштом було закладено кам'яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці.
Виставка, що проходить у Стокгольмі, є одним із найбільших міжнародних історичних проєктів України часів незалежності. На ній представлено унікальні артефакти з майже 30 музеїв, архівів, бібліотек України та Швеції, зокрема оригінальні експонати з колекцій 16 музеїв та заповідників, бібліотеки із різних регіонів України.
Експозиція розкриє багатовимірні українсько-шведські зв'язки впродовж тисячоліття — від доби вікінгів та Київської держави до сьогодення. Також відвідувачі торкнуться багатогранної історії та культури України як частини європейського цивілізаційного поля.
Раніше "ТиКиїв" писав, що Київрада передала землі під Києво-Печерською лаврою у користування національному заповіднику. До цього понад 30 років земля, на якій розташовуються пам'ятки святині, не була законодавчо оформлена.
