Сьогодні в Україні день пам'яті Георгія Ґонгадзе: факти про журналіста
Георгій Ґонгадзе. Фото: УП
Сьогодні, 16 вересня 2026 року, виповнюється 26 років з моменту зникнення та вбивства Георгія Ґонґадзе. У цей день в Україні згадують про відомого журналіста.
ТиКиїв розповідає головні факти про життя та діяльність Ґонґадзе.
Георгій Ґонгадзе народився та навчався у Грузії, а у 1990-х роках переїхав до України після початку війни в Абхазії. Тут він розпочав активну журналістську діяльність та заснував видання "Українська правда", яке швидко стало популярним завдяки розслідуванням та критиці тодішньої влади.
За час своєї професійної кар'єри Ґонгадзе публікував матеріали про корупцію в оточенні президента Леоніда Кучми, тіньові схеми, а також порушення прав людини.
16 вересня 2000 року Ґонгадзе вийшов із дому й не повернувся. Його тіло знайшли майже через два місяці — 2 листопада — поблизу села Тараща Київської області. Того ж місяця майор президентської охорони Микола Мельниченко опублікував аудіозаписи, які були нібито зроблені в кабінеті Кучми. На них було чутно, як голос, схожий на голос тодішнього президента, наказував "розібратися" з журналістом.
У 2013 році ексгенерала МВС Олексія Пукача засудили до довічного ув'язнення за вбивство Ґонгадзе. Тоді він розповів, що діяв за наказом керівника міністерства Юрія Кравченка, але того знайшли мертвим ще у 2005 році. Офіційна версія — самогубство. Водночас замовників злочину досі не вдалося повністю встановити.
10 цитат Георгія Ґонгадзе
1. Я, мабуть, не є великим авторитетом, але, принаймні, я хотів би, щоб мою точку зору почули всі, хто сьогодні розмірковує над своєю долею і долею своєї держави.
2. Ти робиш добру справу, а у твоїй рідній країні тебе або в найкращому випадку не помічають, або лають. Так було і в "совку", коли робота ростроповичів і солженіциних оцінювалася за "бугром".
3. Корупція завжди є і була в усіх державах незалежно від устрою: демократичного, тоталітарного чи будь-якого іншого… Цього процесу не можна позбутися, він є в Америці, є у будь-якій іншій демократичній країні. Але ми повинні зробити все, щоб ці рамки були максимально вузькими.
4. Я ніколи не боявся труднощів у цьому житті, але буває втома. Я хотів би сказати, що я не хочу більше боятися, не хочу, щоб у цій державі думали так, як я думаю зараз.
5. Я дійсно хочу, щоб ми перестали поділятися на червоних і жовто-синіх. Ми всі українці. У нас є Чорнобиль, у нас є багато проблем, які треба вирішувати. Режиму дуже вигідно, щоб ми ділили все на лівих і правих. Ми всі українці. Я — грузин, але, якщо потрібно, я віддам життя за цю державу.
6. Я хочу жити вільно, не ховатися, хочу платити податки, хочу, щоб мене не обдирали, хочу, щоб мене поважали. Сьогоднішня влада цього не робить, і я вважаю, що саме тому її треба змінити.
7. Ми повинні змінити нинішній стан речей. Так далі не можна, адже сьогодні я думаю не лише про себе, Бог зі мною. Я готовий був покласти на вівтар незалежності свою молодість і навіть життя.
8. Якщо народ дозволяє бути політику слабким безвольним алкоголіком, то він буде таким. Ми допустили те, що Кучма перетворився на ходячий муляж президента. Якби ми обурилися хоч якось три роки тому, все було б по-іншому. Але ми терпляче мовчали.
9. Є спільні цінності, які треба відстоювати, цінності життя і смерті. Рано чи пізно настане час, і ми підемо з цього життя, і вже на наших могилах буде написано "він був комуністом" або "був він націоналістом"… Буде просто прізвище. А залишаться наші діти, наші нащадки, які будуть ходити біля наших плит на цвинтарі, дивитися і згадувати: "Чи були ці люди, які жили до нас, тими, за кого вони себе видавали? Чи зробили вони все, щоб вони жили щасливо?".
10. На дні немає ніякої перспективи, і сьогодні я закликаю всіх затикати своїми задами діри в нашому кораблі! І це єдиний спосіб врятувати цю державу — прийти на вибори і проголосувати. Це єдиний сьогодні шанс змінити життя.
Читай також: У сквері Георгія Ґонгадзе висадили масштабну квіткову композицію з понад 9 тисяч рослин: який вона має вигляд
