У деяких будинках Києва вартість опалення нижча на 30%: чому так
Вартість опалення за листопад у київських будинках, де виконали енергоефективні заходи, була в середньому нижчою на 30%, ніж в усіх інших. Про це заявив директор структурного підрозділу "Енергозбут" КП "Київтеплоенерго" Костянтин Лопатін.
У Києві тариф на опалення для населення становить 1654,41 грн/Гкал. А його кінцева вартість для споживачів залежить від погоди. Так, у цьому листопаді, згідно з даними Укргідрометцентру, середньомісячна температура становила +2,7 градуса. А торік середньодобова температура у листопаді була вищою та складала +4,1 градуса.
Саме температура повітря є основним чинником, що впливає на розмір платіжки за опалення. Близько 90% багатоповерхівок столиці обладнані будинковими лічильниками тепла. Нарахування в них проводяться відповідно до показань приладів обліку, тобто мешканці сплачують за фактичний обсяг тепла, спожитий будинком, — каже Лопатін.
Середня вартість опалення одного квадратного метра за цей листопад склала 24,35 грн. Тоді як у листопаді минулого року вона була на 6,5% нижчою та становила 22,9 грн.
До прикладу, типова двокімнатна квартира у 50,2 кв. м на вул. Рене Декарта, 6А в листопаді спожила 0,75 Гкал. Сума до сплати — 1240,8 грн. Будинки ж, що взяли участь у міських програмах енергоефективності та енергонезалежності, в листопаді заощадили на опаленні до 30%, — розповів представник "Київтеплоенерго".
Лідером з економії минулого місяця став будинок на Воскресенському проспекті, 13/2. Там економія склала 43%, а вартість опалення одного квадратного метра становила 13,8 грн. А мешканці будинку на вулиці Академіка Заболотного, 24 заощадили близько 36% — вартість опалення квадратного метра тут склала 15,5 грн.
У КМДА зазначили, що нарахування за тепло та гарячу воду у столиці відбувається за Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг № 315. Мешканці багатоповерхівок з будинковими та квартирними лічильниками тепла сплачують за спожите тепло відповідно до показань своїх лічильників та обсягів тепла на загальнобудинкові потреби.
Кияни, які не встановили квартирні лічильники, сплачують різницю між показниками будинкового лічильника, витратами на загальнобудинкові потреби та сумарними показниками всіх індивідуальних лічильників, розподілену пропорційно опалювальній площі квартири. Для квартир без лічильників встановлюють граничний розмір нарахувань — "максимальну частку", яка має убезпечити жильців від занадто високих нарахувань.
Щодо багатоповерхівок без будинкового лічильника, то там вартість опалення розраховується на основі теплового навантаження будинку з урахуванням фактичної кількості годин постачання тепла та середньомісячної температури повітря на вулиці.
Нагадаємо, у столиці вперше вручили відзнаку "Енергостійкий будинок Києва" — її отримала 16-поверхівка у Дніпровському районі міста. У цьому будинку встановили сонячну електростанцію та інвертори, тому під час відключень світла тут є вода та опалення, працює ліфт, освітлення в коридорах й інтернет.