У Києві до Дня Незалежності відтворили втрачений дзвін Десятинної церкви: як він звучить
Втрачений дзвін Десятинної церкви. Фото: пресслужба
До 35-річчя незалежності України ГО Ukraine WOW у співпраці з Національним музеєм історії України відтворили точну копію дзвона Десятинної церкви. Завдяки сучасним технологіям українці знову можуть почути голос одного з найдавніших дзвонів країни, який мовчав майже 800 років.
Десятинна церква, зведена князем Володимиром Великим наприкінці Х століття, була зруйнована під час монгольської навали у 1240 році, а її дзвін вважався втраченим. Лише в 1937 році археолог Теодосій Мовчанівський віднайшов під підвалинами фрагмент бронзового виробу (збереглося лише 60% поверхні).
Вперше звук відтвореного дзвона наживо почули 23 серпня на Національному молитовному сніданку.
Як проходила реконструкція
Відтворення артефакту стало результатом міжнародного наукового проєкту за участі фахівців з України, Нідерландів, Німеччини та Португалії.
Цифрове сканування та аналіз. Музейний фрагмент відсканували у 3D, а за допомогою рентгенофлуоресцентного аналізу встановили точний хімічний склад середньовічної бронзи.
- Акустичне моделювання: Науковці КПІ ім. Ігоря Сікорського під керівництвом декана факультету електроніки Сергія Найди провели комп'ютерне моделювання звукових коливань, синтезувавши автентичне звучання ще до лиття;
- Міжнародна консультація: Німецький експерт Клаус Хаммер та музеї дзвонів у Гешері й Апольді надали історичні креслення та дані про язики дзвонів ІХ–XIV століть. Для доповнення геометричної моделі використали й фрагмент корони давньоруського дзвона із Сахнівки;
- Лиття: Новий 87,5-кілограмовий дзвін відлили на знаменитій Королівській ливарні Royal Eijsbouts у Нідерландах, де створювали дзвони для Нотр-Дам де Парі.
Ідея відтворити святиню виникла у культурних діячів після ознайомлення з музейними фондами.
Навесні 2026 року ми побачили фрагмент дзвона в колекції Національного музею історії України. Коли дізналися більше його історію, зрозуміли: перед нами справжня реліквія свідчення тяглості української державності. Ми вирішили відтворити дзвін один в один не лише форму, а й звучання. Фахівці з України, Нідерландів, Німеччини та Португалії об'єднали свої знання, технології та досвід, щоб виконати це завдання. Тепер ми можемо не тільки побачити, який вигляд мав дзвін Десятинної церкви, але й почути, як він звучав. Уперше за сотні років. Ми дуже вдячні Київстару та Farmak, без підтримки яких ця реконструкція була б неможлива, — говорять співзасновниці Ukraine WOW Ярослава Гресь та Юлія Соловей.
У Національному музеї історії України наголошують на важливості відновлення пам'яті про репресованих науковців, які присвятили життя збереженню спадщини.
Дуже важливо, що такий унікальний артефакт із колекції нашого музею був відтворений спільними зусиллями фахівців та партнерів. Відтепер цей дзвін матиме й церемоніальну функцію. Завдяки цьому проєкту та сучасним технологіям наша давня спадщина звучить із новою силою та новими сенсами. І разом із нею ми повертаємо імена тих дослідників, які її відкривали, вивчали й зберігали для нащадків. Серед них Теодосій Мовчанівський, який у 1937 році знайшов фрагмент давньоруського дзвона, але вже наступного року був заарештований за сфабрикованими звинуваченнями та розстріляний. Сьогодні його ім'я знову звучить разом із цим дзвоном, — коментує Олена Земляна, директорка Національного музею історії України.
Експерти з дзвоноливарства зазначають, що залучення цифрових методів дозволило досягти максимальної точності у відтворенні історичного звучання. Дзвони унікальні інструменти, адже Вони можуть зберігати свої характеристики протягом століть. У нашому випадку ми працювали з фрагментом дзвона ХІІ-ХІІІ століття надзвичайно рідкісним джерелом історичної та наукової інформації. Він дозволив нам дослідити форму дзвона, технологію його виготовлення, метал і, зрештою, відтворити його звучання.
Сьогодні завдяки 3D-скануванню, аналізу металу та акустичним дослідженням ми можемо зробити те, що ще кілька років тому було практично неможливим: максимально точно відтворити профіль дзвона на основі фрагмента, підібрати сплав, близький до оригінального, і спрогнозувати його звучання. Для мене особливо важливо, що завдяки цій роботі ми повертаємо не просто звук дзвона, а звук, який колись чули люди в середньовічному Києві. Це найближче можливе звучання того, що мовчало майже 800 років. Для мене велика честь бути частиною роботи, яка допомагає зберегти українську культуру та спадщину для майбутніх поколінь, — каже консультант проєкту Мігель Карвалью.
Масштабну реконструкцію вдалося реалізувати без залучення державних коштів, завдяки бізнес-партнерам — компаніям Київстар та Farmak.
Спеціально для проєкту створено звукову композицію на основі української пісні "Ніч яка місячна", яка стане доступною для слухачів.
Київстар понад 28 років забезпечує зв'язок в Україні, тому нам близька сама ідея цього проєкту зв'язок між людьми, часом і поколіннями. Для нас важливо підтримувати ініціативи, які допомагають зберігати українську культурну спадщину і водночас відкривати її по-новому. Ми хочемо, щоб історію цього дзвона могли не лише побачити, а й почути якомога більше людей в Україні. Тому створене для проєкту звучання на основі пісні "Ніч яка місячна" також буде доступне абонентам у сервісі Ді-Джингл Київстар, — коментує Олександр Комаров, президент компанії Київстар.
Окрім відтворення самого дзвона, ініціатори підготували й освітню складову для навчальних закладів. Понад сто років Farmak є частиною історії України.
Ми багато інвестуємо у розроблення нових лікарських засобів, розвиток виробництва та сучасні технології. І водночас долучаємося до проєктів, що допомагають зберігати культурну спадщину та ідентичність. Саме тому ми підтримали відтворення дзвона Десятинної церкви. Для нас це можливість повернути до життя частину нашої історії та зберегти її для майбутнього. Ми також створили 20 мініатюр дзвона, які подаруємо українським школам. Сподіваємося, що вони стануть частиною свята Першого дзвоника та допоможуть познайомити школярів з цією сторінкою української історії, — коментує Володимир Костюк, генеральний директор Farmak.
Школи можуть отримати одну з 20 мініатюр дзвона для свята Першого дзвоника. Для цього необхідно заповнити гугл-форму до 26 серпня включно, а переможців оберуть 27 серпня за допомогою автоматичного жеребкування.
Раніше ми розповідали, що національний заповідник "Софія Київська" тепер можна відвідати онлайн. Інноваційний проєкт "Віртуальний тур. Національний заповідник "Софія Київська" відкрили для широкої аудиторії — здійснити цифрову мандрівку пам'ятками можна з будь-якої точки світу.
Читай також: У Києві встановлять пам'ятник Івану Мазепі
