У Київраді розповіли, як рятуватимуть Либідь та інші міські річки, що зникають
Фото: facebook.com/krokugoru
До кінця цього року в Київраді планують розпочати розробку концепції ревіталізації міських водойм. До роботи над нею мають долучити науковців і громадськість, повідомив секретар Київради Володимир Бондаренко.
Ця концепція має передбачати план для всіх міських водойм на найближчі п'ять років та пілотний проєкт із ревіталізації однієї з них у короткостроковій перспективі.
У світі практика ревіталізації річок розпочалася з кінця 1990-х років, і сьогодні має десятки успішних проєктів. В Україні це питання перебуває на рівні обговорення громадських ініціатив, створення та впровадження поодиноких проєктів, — каже Бондаренко.
Питання ревіталізації міських річок жителі столиці неодноразово порушували в петиціях до Київради. Останнє звернення стосувалося річки Либідь. За словами Бондаренка, "попри низку відверто помилкових тез", вона засвідчила бажання киян розглядати такі водойми як частину міського добробуту.
Тож міська влада хоче залучити науковців і громаду, щоб напрацювати модель повернення киянам передусім історичних міських водойм, "де це можливо з наукової та технічної точок зору".
Загалом на території Києва протікає близько 70 малих річок та струмків, більшість з них — у підземних або наземних колекторах та фактично зникла з мапи міста. На правому березі це річка Либідь з її притоками, річка Почайна з головними притоками Глибочиця та Сирець, притоки річки Ірпінь — Нивка й Горенка, басейн річки Віта. На лівому березі — річка Дарниця з її притоками, а також тут є численні озера й стоки, більшість із яких є штучними.
Так, під час будівництва Оболоні русло Почайни перетворилося на систему озер Опечень. Тільки у 2016 році залишкам водотоку між озером Йорданським та затокою Вовкувата повернули назву історичної річки. Зараз активісти борються за надання статусу історичного ландшафту землям вздовж русла, щоб уберегти їх від забудови.
Річка Либідь має загальну протяжність понад 17 км, але тільки близько 500 м з них протікають у природному руслі. За словами Бондаренка, ревіталізацію водойми обтяжує радянське та пострадянське міське планування, а на низці ділянок вона є неможливою. Наприклад там, де Либідь протікає у відкритому колекторі біля залізниці та перебуває в її охоронній зоні.
Проте наукові напрацювання та міжнародний досвід вселяють впевненість у можливості хоча б часткової ревіталізації річки Либідь на територіях її відкритого протікання, — додав секретар Київради.
Нагадаємо, напередодні мер Києва Віталій Кличко відповів на петицію проти закриття річки Либідь у колектор. У своїй відповіді він вказав, що "зазначені в петиції аргументи не можуть бути прийняті як такі, що заслуговують на увагу".
