У МОН розповіли про 12 принципів, за якими трансформують українські школи
Зображення: projects.bcl.com.ua
У Міністерстві науки та освіти розповіли про 12 принципів, за якими будуть змінювати українські школи та сам пострадянський підхід до освіти.
П'ять пілотних шкіл, які відібрали у проєкт архітектурної трансформації радянських закладів освіти, відкриють восени 2024 року. Це школи у Київській та Харківській областях, Кривому Розі та Запоріжжі, що були пошкоджені війною. В них зроблять новий ремонт та повністю переосмислять типові радянські шкільні простори.
За словами міністра освіти, нові дизайнерські рішення у школах дозволять ефективніше впроваджувати принципи НУШ — якісно реалізовувати діяльнісний підхід у навчанні, проводити досліди, гнучко адаптовувати класи до різних навчальних потреб. Також школи мають стати по-справжньому безпечними та інклюзивними.
Ось 12 принципів, за якими змінюватимуть школи:
- Безпека. Школа має стати простором, де діти перебувають та почуваються у безпеці. Цьому сприятимуть великі укриття та відсутність глухих кутів чи ізольованих зон.
- Школа як частина спільноти. В оновлених українських школах буде цілодобово вирувати життя. Вони не будуть закриватися після останнього дзвінка, а їх двері будуть відчинені для користування громадою.
- Безбар'єрність. Це жодних фізичних та освітніх перепон і врахування того факту, що всі діти різні, але мають отримувати однакові можливості й повагу.
- Різноманітна шкільна територія. Тут облаштують ігрові майданчики, різні зони, тераси й простори для розваг.
- Багатофункціональність. На зміну типовим приміщенням, на кшталт актової зали, прийдуть функціональні, що мають надихати учнів давати волю уяві й користуватися цими зонами на повну.
- Хол. У холах учні проводять перерви, збираються разом, організовують ярмарки тощо. Тож у них створять простір, який усіх об'єднуватиме.
- Матеріали. Холодні радянські будівлі шкіл зроблять приємнішими для дітей за допомогою натурального освітлення, живих рослин, використання деревини та світлих кольорів в інтер'єрі тощо.
- Відображення місцевої ідентичності. Типовим школам подарують ідентичність, яка відображатиме характер громади чи міста. Зроблять це за допомогою архітектурних та дизайнерських рішень.
- Коридори. Коридори з місця транзиту перетворяться на місце для життя, де можна бути активним, читати чи навіть задрімати.
- Класи. Класна кімната стане місцем, де всі рівні між собою. Тут проводитимуть дискусії та обговорення, групову та індивідуальну роботи. Зокрема, змінять планування класів за допомогою складних стін та мобільних меблів.
- Візуальний контакт. Усі простори шкіл будуть створювати візуальний зв'язок учнів як із вчителями, так й один з одним. Забезпечать це за допомогою прозорих перегородок між внутрішніми зонами та скляних дверей у класах.
- Будівля школи. Школи проєктуватимуть так, щоб підтримати дитячу допитливість та залученості. Бібліотеки зроблять доступними для всіх, а їдальні стануть місцем зборів та зустрічей між уроками.
Детальніше про усі принципи можна дізнатися за посиланням.
Нагадаємо, фонд RescueNow відкрив у Києві хаб "Літокрил" для дітей, які були вимушені покинути свої домівки через війну. Два таких хаби вже працюють у Харкові, у Києві він запрацював уперше.
