ВДНГ представило результати дослідження "(Не)виставка": яке місце радянській спадщині в українській кільтурі
ВДНГ представило результати досліджень. Фото: facebook.com/vdngkyiv
30 квітня в Експоцентрі показали результати проєкту "(Не)виставка", який готували понад рік. Його мета — переосмислити радянське минуле ВДНГ, визначити його місце в історії української культури та запропонувати підходи до трансформації простору.
Дослідження складається з чотирьох розділів. Перший — історичний: автори на основі архівів, матеріалів Експоцентру та радянської періодики простежили шлях ВДНГ від задуму й будівництва до подальшого функціонування. Другий присвячений мистецько-архітектурним особливостям комплексу та внеску українських архітекторів і митців.
У третьому розділі ВДНГ розглядають як простір радянської ідеології та інструмент тоталітарної пропаганди. Завершує дослідження візуальна частина — фотодокументація сучасного стану Експоцентру. Сотні світлин уже передали ВДНГ для подальшої роботи.
Над проєктом працювали кураторки платформи "Минуле / Майбутнє / Мистецтво" Оксана Довгополова й Катерина Семенюк, дослідники Центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки Антон Дробович і Вікторія Мізерна, фотограф і дизайнер Дмитро Пруткін, а також запрошені експерти — архітектор Олексій Биков і історикиня мистецтв Лізавета Герман.
За результатами дослідження автори сформулювали кілька висновків і рекомендацій. Зокрема, київська Виставка не була прямою копією московської моделі.
Попри ідеологічну рамку, комплекс створювали українські архітектори й художники, тому він зберіг власну специфіку — більш стриману композицію та людяніший масштаб.
Водночас ВДНГ уже відійшов від первісної виставкової функції. Сьогодні це радше простір зустрічей, подій і комунікації — у цьому дослідники бачать своєрідне повернення до логіки міського "ярмарку", яким ця територія була раніше.
Серед пропозицій — створення на території простору для осмислення радянської спадщини. Йдеться, зокрема, про ідею "парку комуністичного періоду" та розвиток напрямку дослідження українського монументального мистецтва радянської доби.
Також автори вважають, що назва ВДНГ втратила свій первісний сенс і може не відповідати сучасним функціям Експоцентру, тож у майбутньому її можуть переосмислити.
Окремо дослідники зупинилися на роботі з радянською символікою. Вони розглядають чотири підходи:
- ігнорування;
- пояснення;
- девізуалізацію;
- демонтаж.
Ігнорування називають неетичним, а пояснення — не завжди ефективним. Натомість пропонують поєднувати девізуалізацію з демонтажем: менш помітні елементи — закривати без пошкоджень, а найбільші символи — демонтувати.
Генеральний директор ВДНГ Євген Мушкін зазначив, що дослідження стало першим етапом переосмислення простору. Далі команда працюватиме над концепцією музейного простору, присвяченого меморіалізації радянської спадщини. Процес планують зробити відкритим.
Якщо першу фазу профінансували самостійно, то кошти на наступний етап — розробку концепції — планують залучати через грантове фінансування. Як вважає генеральний директор ВДНГ, Експоцентр має розповідати людям правду про радянський режим в Україні, його завдання, методи й наслідки.
Обізнаність — це запобіжник повторенню історії колонізації нашої держави в майбутньому", — зазначив Мушкін.
Раніше ми розповідали, що архітектурне бюро Aranchii Architects показало, як буде виглядати індустріальний парк Kit у Бучі. Парк задуманий як громадський простір з якірною будівлею, що вміщуватиме комерційну та ділову функції.
