Як навчити людину жити з протезом? Розповідає ерготерапевт Данило Інтелегатор
Фото: facebook.com
Ми поспілкувалися з ерготерапевтом Данилом Інтелегатором, який допомагає пацієнтам "порозумітися" з протезами, про те, як людям з ампутованими кінцівками навчитися жити повноцінно завдяки протезуванню.
Ерготерапевт — це медичний фахівець, який допомагає пацієнту з функціональними порушеннями відновити або виробити навички самообслуговування — особистої гігієни, харчування, пересування, праці тощо.
Після визначення фізичного та емоційного стану людини ерготерапевт розроблює поетапну індивідуальну програму її відновлення. У підсумку пацієнт з протезами має досягти якомога більшої незалежності у всіх аспектах побуту.
Данило Інтелегатор фізичний терапевт, ерготерапевт; займається фізичною терапією осіб із ампутаціями верхніх та нижніх кінцівок, підготовкою до протезування та реабілітацією в процесі протезування У сфері фізичної терапії та ерготерапії, пов'язаної з протезуванням нижніх та верхніх кінцівок, я працюю вже понад 7 років. У 2017-му я відвідав нині закрите Київське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство — свого часу там починали багато протезистів. Своїм обладнанням та зовнішнім виглядом комплекс мене відверто не вразив. Проте саме там я захопився темою реабілітації людей під час протезування та розпочав свій професійний шлях.
На своєму досвіді скажу, що в роботі ерготерапевта найбільше значення мають комунікація та емпатія. Пацієнт із протезами може стикатися з фізичними, емоційними чи когнітивними труднощами, тож уміння підтримати його відіграє чималу роль. А поступ реабілітації може змінюватись залежно від стану людини — отож я маю вчасно розробляти індивідуальні підходи з огляду на її потреби.
Сьогодні мої основні пацієнти — це військові. Багатьох із них турбує не лише ампутація кінцівок, а й супутні ускладнення, пов'язані з АЗФ.
АЗФ — це апарат зовнішньої фіксації. Його використовують задля тимчасової або кінцевої фіксації переломів кісток та їх корекції. За допомогою АЗФ лікар фіксує поламану кістку пацієнта, а тоді зшиває судини, м'язи та нервові закінчення.
Не менш поширена скарга серед військових — осколкові поранення та обмеження руху в суглобах через тривале лежання після бойової травми. А загалом проблем, із якими стикаються наші захисники після поранення, безліч...
Тривалість курсу ерготерапії залежить від кожного окремого випадку. Інколи для нормалізації фізичного стану вистачить і місяця. А ось якщо пацієнт має, приміром, високу подвійну ампутацію ніг і травму чи навіть ампутацію верхніх кінцівок — відновлення може розтягнутися на рік і довше.
Чимало часу відводиться на виготовлення комфортних протезів: вони ж конструюються не на все життя, а лише на певний період, який залежить від типу та рівня ампутації. А формування нових кінцівок — вони називаються куксою — може зайняти рік-два.
Я шукаю всі можливі способи адаптації людини, навіть якщо про повне відновлення функцій не йдеться. Той-таки протез ноги не здатен повною мірою замістити втрачену кінцівку. Однак можливо досягти такого результату, що зі сторони й не скажеш, що людина пересувається на протезі.
Кожному пацієнтові я детально пояснюю, що може на нього чекати під час опанування протеза в перші дні, тижні та місяці. Пояснюю, який функціонал має протез та які навантаження він витримує. До прикладу, першими тижнями не варто йти з протезом ноги на рейв: на емоціях людина може не помітити, як поранила свою кінцівку в протезі, а це відкине її прогрес назад, аж поки не загоюються рани.
Багатьом пацієнтам потрібно заново опановувати навички самообслуговування — одягання, приготування їжі тощо. Спершу ми розбираємо кожну з активностей у "тепличних" умовах реабілітаційної зали. Далі поступово переходимо до реальних умов, як-от відвідування магазину та використання громадського транспорту.
Пацієнти з двобічними ампутаціями обох ніг вище коліна також переналаштовують свої автомобілі на ручне керування — так безпечніше для них та оточення.
У моїй роботі найважливішою є навіть не апаратура за сотні тисяч гривень, а заохочення людини співпрацювати зі мною та протезистом. Адже левова частка успіху залежить саме від мотивації пацієнта. Не існує протеза, який сам за тебе ходитиме чи виконуватиме роботу. Щоб заново навчитися ходити чи виконувати повсякденні дії з новою рукою, треба докласти шалених зусиль.
Часом пацієнта морально гнітить його стан, і він не вірить в успіх терапії. Правильні слова підтримки не завжди мають лунати від лікаря: складно переконати, що все буде добре, коли у тебе самого дві руки й дві ноги. Тому я залучаю іншу людину зі схожою травмою, яка вже пройшла перші, найскладніші, етапи адаптації до протеза. І вже вона на своєму позитивному прикладі може вселити надію.
Мене надихає сила волі моїх пацієнтів! Ще на початку своєї кар'єри я дбав про цивільного чоловіка, який не мав однієї ноги вище коліна, а протилежна частина тіла була паралізована. Впродовж перших двох заїздів на реабілітацію його супроводжувала мати. А ось на третій раз він навчився обслуговувати себе сам — на це знадобився рік його наполегливої праці!
Також запам'ятався військовий, що втратив дві ноги вище колін та пересувався на кріслі колісному. Після першого заняття з бігу він відчував неймовірний біль, навіть був готовий закинути терапію та повернутися до звичного крісла. Але підтримка від рідних, медперсоналу та інших пацієнтів дала йому стільки наснаги, що вже за 8 місяців після поранення чоловік повернувся до сім'ї на власному авто!
У роботі ерготерапевта головне — це намацати баланс між тим, щоб бути строгим із пацієнтом та бути з ним на спільній позитивній хвилі. Такий підхід надасть людині мотивацію спробувати з протезом навіть те, що здавалося неможливим до нього, і відчувати життя на повну.
