Гурт MOLODI: як вуличні музиканти з Маріуполя стали зірками альтернативної сцени

Колаж: "ТиКиїв"

Нове ім'я української музики — ліричний та стильний гурт MOLODI презентує нову роботу "Я не я". Цей альтернативний попгурт, заснований музикантами Кирилом Роговим та Іваном Степаніщевим 2022 року в Києві, починав свій творчий шлях як вуличний бенд у Маріуполі. Ми поговорили з музикантами про те, як з вулиці потрапити на сцену?

Сьогодні ви презентуєте нову пісню "Я не я". У TikTok вона вже стала трендом. Наскільки платформа впливає на просування артистів?

Ваня: Десять років тому ключовими каналами комунікації з аудиторією були телебачення та радіо, а сьогодні рулить TikTok. Ймовірно, через десять років ситуація знову зміниться. Ми намагаємося використовувати всі можливі інструменти для просування нашої музики, і наразі TikTok є одним із найефективніших. Спочатку ми сприймали цю платформу скептично, вважаючи її дитячою, але з часом усвідомили, що втрачали можливості, які тепер цінуємо та використовуємо сповна.

Кирило: TikTok — чи не єдиний майданчик, де можна безплатно просувати свою творчість і створювати бренд артиста. Це чудова платформа для залучення слухачів та переведення їх на стримінги. Тому перед релізом завжди тестуємо демки в TikTok. Наш новий сингл "Я не я" — це легкий рефлексивний трек про френдзону в стосунках. В ньому багато хуків, які зазвичай залітають на платформі, стаючи своєрідними мемами.

Ваня: Ми придумали кумедний тренд на слова "проти тебе була навіть моя мама, але вона не знала, що без тебе я не можу". Його суть проста — показати те, без чого ми не можемо обійтися ні дня. Я зняв відео з краплями від закладеності носа, й понеслось. Тепер люди знімають своїх коханих, котів, каву, жуйки…

Ви починали свій творчий шлях у Маріуполі як вуличні музиканти, а наразі готуєте великий вуличний концерт у Києві. Розкажіть, чому обрали саме такий формат?

Кирило: Вуличний концерт — це максимальна близькість зі слухачами. Ти знаходишся поруч із ними, немає відчуття сцени й того, що артист — це недосяжна зірка. У вуличних умовах легше організувати концерт, відповідно легше зробити великий благодійний збір. А саме для цього ми влаштовуємо цей виступ. Допомагати нам будуть наші друзі-артисти, з якими ми разом заспіваємо, тож це буде унікальний концерт.

Ваня: Нам подобається можливість залучати різні аудиторії, зокрема тих людей, які не можуть дозволити собі купити квиток. Але вони також можуть прийти й насолодитися музикою. До того ж це ефективний інструмент для залучення аудиторії. На вулиці багато людей, які можуть почути нас вперше, і якщо їм сподобається, вони можуть почати слідкувати за нами. Це чудовий спосіб знайти лояльних шанувальників, адже коли люди чують артистів наживо, вони бачать, що ми не просто образи з інстаграму, а справжні музиканти. 

На вашу думку, коли вдасться влаштувати такий концерт у вашому рідному місті?

Кирило: Думаю, не раніше, ніж через 7–10 років. Війна триває. Після її завершення все одно буде потрібно дуже багато часу на відновлення й адаптацію людей. В місті, яке було повністю зруйноване, це буде як танці на кістках. 

Ваня: Мені здається, що Маріуполь ніколи не буде таким, як раніше, адже він просякнутий болем війни. Протягом останніх двох років окупації місто суттєво змінилося, як і люди, які там залишились. Навіть якщо Маріуполь звільнять, умовно, завтра, повернення до життя, яке було до війни, займе багато часу. Можливо, 15 чи навіть 20 років, поки місто не відновиться.

За 1,5 року ви випустили понад 10 синглів. Чи плануєте реліз альбому найближчим часом?

Ваня: Звісно, ми плануємо випуск альбому, але наша мета — створити не просто збірник пісень, а концептуальний проєкт. Нам важливо, щоб альбом не пройшов непоміченим. Зараз за допомогою синглів ми шукаємо свою аудиторію, свій жанр, свій стиль.

Кирило: Ми дуже хочемо випустити альбом у цьому році. Нам потрібен сильний сингл, який буде продавати весь альбом. І зараз ми дуже активно працюємо саме над цим. Особисто для мене альбом — це нова відправна точка, яка закріпить за нами статус серйозних артистів і стане підсумком нашої творчості за два роки.

Як ви поєднуєте дружбу та роботу? Чому вирішили створити гурт, а не сольні проєкти?

Кирило: Ми поєднуємо й розмежовуємо дружбу й роботу насправді дуже легко. Робочі моменти — це робочі моменти. Ми знаємо один одного дуже давно, тому в нас все просто й полюбовно. 

Ваня: Я навіть не можу уявити, як ми з Кирилом могли б працювати над таким серйозним проєктом, якби не були б друзями. Приходити на роботу, працювати від дзвоника до дзвоника, прощатися і більше не бачитись до наступного робочого дня… Це не наш варіант. Я впевнений, що наші треки втратили б атмосферу та настрій, ставши чимось сірим і безликим.

Кирило: У нас як у гурту було багато реструктуризацій. Ми заснували гурт MOLODI після того, як розійшлися з ENLEO. Ми з Ванею працюємо в синергії й класно доповнюємо один одного. Цей тандем максимально міцний через те, що ми дивимося на творчість одразу з двох боків.

Ваня: Коли ми починали, наша співзалежність була ключовою. Кирило вмів співати та писати пісні, я — робити аранжування. Ми об'єднали наші зусилля в дует. І зараз ми разом знаходимо оригінальні рішення для наших пісень, надаючи їм унікальне звучання, яким пишаємось. 

Незабаром ми побачимо вас у ролі саундпродюсерів у новому шоу "Мультипотяг". Ви співпрацюєте з багатьма артистами. Чи не заважає це вашому особистому розвитку?

Кирило: Ми дивимося на музику не тільки з погляду того, що ми б хотіли створювати для себе, а й з погляду того, які ідеї ми можемо реалізувати в принципі. Це допомагає максимально реалізовувати наш творчий потенціал. 

Ваня: З одного боку, така співпраця може здаватися перешкодою для нашого власного розвитку, адже всі ідеї, які ми віддаємо іншим, могли б стати частиною нашого проєкту. Але з іншого, це дає нам можливість реалізувати наші ідеї через різноманітні жанри та стилі, які ми не могли б втілити самостійно. Наприклад, можемо створювати танцювальні техно-треки або американський інді. Ми — саундпродюсери пісень Ostrovskyi, Love, Mary, співпрацювали з ENLEO, MAYOROVA, а зараз працюємо з артистами першого ешелону, про це розкажемо згодом.

Ви позиціонуєте себе як альтернативний попгурт. А як ставитеся до традиційної популярної музики?

Ваня: Що таке "попса"? Чи це жанрові межі, чи просто те, що наразі є популярним? Реп та інші жанри також можуть бути популярними. Якщо розглядати попсу як стереотипно погану музику, то, звісно, наше ставлення до неї негативне. Проте якщо говорити про популярність, то ми аналізуємо ці пісні, розмірковуємо — чому вони стали відомими й намагаємося втілити подібні ідеї у своїх треках. 

Кирило: Всі жанри мають свого слухача. Наприклад, ми слухаємо не тільки поп, але й рок, реп, метал. Хоча ми працюємо в альтернативному жанрі, ми не відмовляємося від мрії влаштовувати великі концерти й збирати стадіони. 

Чи треба підлаштовуватися під смак мас, щоб створювати комерційно успішний музичний продукт?

Кирило: Ми часто балансуємо між тим, щоб бути експериментальними та водночас зрозумілими для широкої аудиторії. Бо наше завдання як артистів робити музику, яка не просто подобається нам, але й відповідає очікуванням слухачів. Думаю, важливо створювати контент, який не суперечить твоїм цінностям, і разом із цим зважати на масовий продукт. Треба стежити за трендами та реагувати на них, але не втрачати власну унікальність.

Ваня: Необхідно робити те, що тобі подобається, але також важливо розуміти, у яких умовах ти працюєш і в якій країні. Ми прагнемо розвивати українську культуру через нашу творчість. Тому намагаємося знайти баланс, створюючи музику, яка нам до вподоби та водночас має комерційний потенціал. 

Який ваш трек характеризує вас найбільше?

Ваня: Це складне запитання, адже важко виділити єдиний трек, який би повністю нас характеризував. Наша дискографія, яка постійно поповнюється, відображає наше зростання та пошуки в музиці, і кожен трек має особливе значення для нас.

Перший сингл "Сонце", написаний ще в Маріуполі, наповнений світлим і теплим ностальгійним вайбом, спогадами про море й рідне місто. Пісня "Біль" відображає наші експериментальні зусилля та схильність до електронної музики. Трек "Дім" — це ще одна пісня вже про окупований Маріуполь, який ми згадуємо з сумом та журбою. "Допоможіть" — це наше осмислення депресії, з якою ми зіштовхуємося, особливо під час важких життєвих періодів.

Кирило: Я б назвав "Допоможіть" і "Кіно". Це два похмурих треки з агресивним звучанням. Не можу сказати, що я сам по собі дуже депресивний, але іноді мені подобається цей стан. Люблю цей настрій у мистецтві, в піснях інших артистів і в кіно.

Чи стежите за подіями навколо Євробачення? Хто, на вашу думку, мав представляти Україну? 

Кирило: Останні кілька років я почав більше слідкувати за Євробаченням. У нас є плани взяти участь у конкурсі, тому треба бути в курсі, які артисти представляють нашу країну. Цього року, на мій погляд, пісня Jerry Heil і Alyona Alyona була найсильнішою.

Ваня: На мою думку, цього року серед учасників не було надто сильних представників, особливо в порівнянні з іншими країнами. На жаль, ми ще відстаємо від багатьох країн, як з технічного, так і з ідейного боку.

Кирило: Щодо наших шансів на нацвідборі, я думаю, що вони дуже високі. Ми здатні написати сильну пісню та віримо, що можемо створити потужний виступ. 

Ваня: Для нас дуже важливо, щоб Україна була представлена світові як сучасна прогресивна держава, яка здатна музично конкурувати з такими країнами як Велика Британія, Франція, Німеччина та іншими. Ми не хочемо створювати просто черговий трек про любов лише для збільшення аудиторії. Нам важливо музикою доводити, що ми — країна із потужною культурною спадщиною і талановитими свідомими людьми.

Які місця надихають вас у Києві?

Кирило: Мені дуже подобаються місця біля водойм. Особливо парк "Наталка" — він дуже гарний і спокійний. Також люблю пляж на Трухановому острові та парк ВДНГ з його лісоподібними зонами.

Ваня: Люблю природні місця, особливо ті, де багато дерев. Полюбляю їздити за місто у ліс. Це надихає мене на творчість.

Куди б ви повели друга, який вперше в Києві? 

Кирило: Я б порадив маршрут, який починається від Хрещатика, веде через Прозорий міст (міст Кличка) до Пейзажної алеї та завершується на Андріївському узвозі. 

Ваня: Я б, напевно, зводив когось погуляти по Пейзажній алеї під час заходу сонця. Звідти відкривається дуже гарний краєвид.

Яка пісня у вас асоціюється з Києвом?

Кирило: Пісня Bruno Major — I’ll Sleep When I’m Older. Вона вийшла саме перед нашим переїздом до Києва, і я вперше почув її в потязі, коли їхав сюди. Ця пісня мене так зачепила, що я не тільки постійно слухав її, але й співав кавери. Тепер вона асоціюється у мене з першими враженнями від міста.

Ваня: Напевно, це пісня You & Me від Disclosure, але оригінальна версія, а не ремікс Flume. У кліпі двоє людей гуляють містом, насолоджуються часом разом. Мені дуже подобається ця атмосфера. Київ для мене має подібний вайб — дуже романтичне, приємне і тепле місто.

Улюблена страва, яка асоціюється з Києвом?

Кирило: Може здатися дивним, але для мене це бургери. У Києві я відкрив для себе безліч чудових місць, де подають смачні та якісні бургери.

Ваня: Котлета з гречкою з одного з ресторанів швидкого харчування. Ми довгий час працювали в студії, яка розташована поруч, тож в мене такі приємні асоціації. (Усміхається.) 

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter