Скільки коштує бути завзятим читачем у Києві

Колаж: "ТиКиїв"

Книги — це не лише про покупки. Хтось витрачає тисячі гривень на нові видання, хтось читає з телефону в транспорті, а хтось будує своє життя довкола книжок — від блогів і косплеїв до роботи в книгарні.

Редакція "ТиКиїв" поговорила з киянами, щоб зрозуміти, скільки насправді коштує читання — у грошах, часі й звичках.

Ангеліна Доценко, 22 роки, авторка блогу "КниЖинка"

Про свій ритм життя і читацькі звички

Я вважаю себе доволі творчою людиною, яка не вміє сидіти на місці, тому зазвичай займаюся кількома справами одночасно. Мій графік — це поєднання волонтерства, благодійних концертів, де я співаю, та активності в громадській організації. Окреме місце займає книжковий блог: я постійно вчуся чомусь новому, створюю образи й макіяжі для книжкових косплеїв. Також регулярно займаюся вокалом.

Я багато читала з дитинства, але з 2024 року повернула це на постійну основу. Намагаюся читати щодня, хоча тривалість залежить від кількості вільного часу. Для мене це спосіб перемкнутися і трохи "прожити кілька життів" — хоч як банально це не звучало.

Про інтереси в читанні

Я відкрита до різних жанрів, але найбільше люблю епічне фентезі. Зараз читаю серію "Трон зі скла" Сари Дж. Маас і поки не впевнена, чи знайду щось сильніше. Кожна наступна частина здається кращою за попередню.

Думаю, ця історія залишиться зі мною надовго. У ній багато тем, які відгукуються зараз — зокрема пошук дому і свого місця. Багато українців, які втратили домівки й шукають свій шлях додому, зможуть побачити відлуння власної історії в цих книжках. До речі, саме на роментезі та епічне фентезі я найчастіше роблю косплеї, бо там багато деталей і простору для творчості.

Паперові vs електронні книжки

Зазвичай поєдную електронний і паперовий формати. Електронні книжки зручні в дорозі, а паперові люблю читати вдома — роблю помітки, клею стікери, виділяю цитати.

Про витрати на читання

Це той випадок, коли намагаєшся економити, а видавництва постійно випускають продовження улюблених серій. Я часто читаю поодинокі книжки в електронному форматі, а от серії купую в папері, особливо якщо видання красиве.

Зазвичай обираю видавництва, які активно взаємодіють із читачами, як Artbooks, РМ, Bookchef, Readberry. Також дивлюся на ціни, знижки й бонусні програми. І, чесно, дуже сильно впливає обкладинка — книжок вдома вже стільки, що вони скоро витіснять мене з квартири.

Лана Баштанна, 23 роки, книгарка в "Сенс"

Про свій ритм життя і читацькі звички

Я веду дуже спокійне і, за можливості, не тривожне життя й оточую себе книжками — і на роботі, і в повсякденні. Ніколи не виходжу з дому без книжки в сумці. Робота в книгарні допомагає задовольняти мій внутрішній перфекціонізм і любов до книг, плюс це постійне перебування серед таких самих книголюбів.

Вихідні намагаюся проводити затишно, вибираємося з партнером на прогулянку чи виставку або залишаюся вдома з книжкою і чашкою кави чи чаю. Я читаю щодня ще з п'яти років, відколи записалася в бібліотеку. Це відчуття нового досвіду, коли нічого не очікуєш від сюжету і дозволяєш автору вести тебе крізь історію.

Дуже хочу колись потрапити на книжковий клуб, але поки не знайшла свій. Зате знайома з багатьма авторами й маю чимало підписаних книжок — у цьому теж допомагає робота.

Про інтереси в читанні

Читаю дуже різне: від ромкомів і фентезі до літературознавства й магічного реалізму. Колеги називають мене "фанаткою дивної, артхаусної літератури". Улюблених жанрів немає, але всі улюблені книжки чимось між собою перегукуються.

За останній рік мене дуже зачепила Rouge Мони Авад — історія про дівчину з комплексами щодо зовнішності, яка розслідує смерть матері. Це щемка книжка про красу, стандарти та стосунки матері й доньки.

Дуже люблю українських авторів, зокрема Ганну Городецьку з романом "Господь не любить веганів" — це історія про двох сестер, яка водночас болюча і дуже впізнавана.

І окрема любов — Ірина Вільде. Про неї читала в "Гострих каблуках" Віри Агеєвої та Ростислава Семківа і закохалася в її персону та її неймовірної краси тексти. Її "Новелі. Химерне серце" — це про ніжність, близькість і дуже світлі відчуття, які хочеться читати навесні.

Паперові vs електронні книжки

Я переважно читаю паперові книжки. Електронні трапляються, але здебільшого це ті тексти, які вже неможливо знайти у друкованому вигляді.

Про витрати на читання

Мені пощастило мати друзів-книголюбів, з якими ми обмінюємося книжками, але водночас дуже багато купую. Щомісяця домашня бібліотека поповнюється приблизно на 10-15 книжок. Не все купую сама, адже щось дарують, щось бере партнер.

Дмитро Новокрестов, 24 роки, івент- та маркетинг-менеджер в "Будинку Іграшок"

Про свій ритм життя і читання

Окрім роботи, у мене є великий волонтерський досвід — близько 12 років. Я долучаюся до різних проєктів і зборів, а у вільний час іноді сам організовую ініціативи. Працюю чотири дні на тиждень в офісі, і там ми теж деколи граємося — тестуємо новинки, дивимося, що з'являється на полицях.

На жаль, читання зараз не займає пріоритетного місця в моєму житті, але воно є важливою частиною роботи. У "Будинку Іграшок" я відповідаю за проєкт "Більше ніж читання" — це зустрічі дітей з авторами книг у неформальній, часто інтерактивній атмосфері. Ми вже не раз проводили такі події — наприклад, у квітні слухали про пригоди Гупала Василя разом із Фоззі з "Танку на Майдані Конґо".

Фактично читання у мене зараз інтегроване в роботу, адже ми з командою читаємо книги, які плануємо презентувати дітям і батькам. Особисто ж я намагаюся повернутися до регулярного читання — менше замінювати його статтями, інтерв'ю чи подкастами й більше читати саме книжки.

Про інтереси в читанні

Якщо говорити про жанри, то мені близькі психологія, саморозвиток, біографії, бізнес-література. У студентські роки багато читав науково-популярні тексти.

Окрім того, я  також плекаю любов до поезії. Зараз іноді повертаюся до сучасних авторів або, наприклад, до збірок Ліни Костенко або Юрка Позаяка. Цікаво, що те, що не дуже відгукувалося в школі, зараз сприймається зовсім інакше.

З прочитаного й того, до чого повертаюся — "Витончене мистецтво забивати на все" Марка Менсона. Також дуже люблю "Талант: інструкція з використання" від фундації Дарини Жолдак — вона надихає через історії українських професіоналів у різних сферах.

Окремо для мене важлива історія з книгою "Пригоди в Кровбрузі" Ірини Виговської та громадської організації 
"Агенти крові". Після знайомства з нею і розмови з авторкою я почав донорський шлях.

Паперові vs електронні книжки

Більше люблю паперові книги. Для мене важливий сам процес — тримати книгу в руках, перегортати сторінки, робити закладки, щось підкреслювати. Це створює зовсім інший зв'язок із текстом, ніж у телефоні чи аудіо.

Про витрати на читання

Витрачаю небагато. Хотів спробувати конвертувати національний кешбек у купівлю книжок і підтримку українських авторів та видавництв, але вийшло інакше — оплатив покупку звичайною карткою і врешті задонатив ці гроші. Тому експеримент не вдався.

Для мене важливо мати можливість підписати книгу в автора — це додає їй цінності. В якийсь момент я продав майже всі свої книжки й зараз поступово знову наповнюю полицю. Люблю, щоб книги "жили", тому ділюся ними — передаю іншим або використовую в благодійних ініціативах. Інколи книга стає частиною збору — і це теж для мене частина читання, коли текст працює далі й приносить користь.

Анастасія Руденко, 21 рік, книгарка в Readeat та студентка

Про свій ритм життя і читацькі звички

У робочі дні я в книгарні, а на вихідних або відпочиваю в гуртожитку, або їду до батьків. Відпочинок — це все підряд: від читання до якихось подій.

У мене є така "система": коли прочитую книгу, везу її до батьків, бо там більша частина моєї бібліотеки. А назад беру непрочитані або ті, які хочу перечитати. У гуртожитку зі мною десь 50 книжок, а вдома — близько 200.

На книжкові клуби ходжу рідко, але ми з колегами іноді читаємо одну книгу та обговорюємо її разом, інколи навіть із клієнтами. Часто трапляються й зустрічі з авторами на роботі — презентації, розмови. А ще буває, що випадково потрапляю на такі події на фестивалях чи навіть не книжкових заходах — і це завжди дуже тішить.

Про інтереси в читанні

Читаю різні жанри, але найбільше люблю художню літературу. Нонфікшн дається складніше, особливо психологія, хоча все одно намагаюся читати різне. Якщо говорити про те, в чому я орієнтуюся найкраще, то це фентезі, сучасна світова і романтична проза.

З улюбленого — "Більше нікому" Анастасії Нікуліної та Олега Бакуліна, "Угода" Ель Кеннеді й вся серія "Поза кампусом", а також "Жорстокий принц" Голлі Блек. І дуже люблю книги Світлани Вертоли — за прості історії з глибшим змістом.

З нещодавнього — "Книголюби" Емілі Генрі, "Шкіра та Жайвір" Брінн Вівер (дарк-ромком із дуже класним українським перекладом) і "Макова війна" Ребекки Кван.

Паперові vs електронні книжки

Я поєдную формати, але більше люблю паперові книжки. Мені важливо тримати їх у руках і ставити на полицю після прочитання. В електронному форматі зручніше, але там усе більш однакове, а в паперових виданнях навіть шрифт може створювати окреме відчуття.

Про витрати на читання

Я зрозуміла, що постійно в контакті з книжками та не всі покупки термінові. Якщо це не щось дуже бажане або те, що одразу читатиму, я спокійно відкладаю покупку. Тому зараз навіть на фестивалях можу піти з 1–3 книжками, хоча раніше це було 5-10.

Частина моєї бібліотеки — непрочитані книжки, тому намагаюся купувати більш вибірково. Хоча є і свій список "книжкомрій", але часто виходить, що найважливіше я вже купила.

Ще впливає інфляція, адже раніше за ті самі гроші можна було взяти більше книжок. Книгарні обираю по-різному — де вигідніше або де подобається простір. Але зараз часто купую саме на роботі, іноді навіть книги з дефектами.

Павло Сливко, 24 роки, PR-менеджер агенції стратегічних комунікацій U Agency

Про свій ритм життя і читацькі звички

Я працюю у комунікаціях, тому життя іноді конкурує у швидкості з болідами F1 — тут піарники мене зрозуміють. Більшість будніх днів займає робота, а вечори та вихідні я намагаюся залишати для відпочинку.

Мене добре розвантажують офлайн-активності, тому зазвичай планую їх наперед: концерти, одноденні подорожі, зустрічі з друзями. Так я підтримую свій ментальний стан.

Читання було в моєму житті завжди. Це одночасно і рутина, і ритуал — особливо якщо читаю в книгарні. Дуже люблю столик біля вікна на другому поверсі Readeat на Антоновича — там хочеться просто розгорнути книгу і випасти з реальності. 

Іноді експериментую з форматом читання. Наприклад, був період, коли читав по 25 сторінок щодня протягом року — так одна година на день перетворилася на 32 книги. Зараз читаю без жорстких рамок і менше, ніж хотілося б, але намагаюся зберігати регулярність і не тиснути на себе.

Про інтереси в читанні

Я не обмежуюсь жанрами — читаю все, що зачепило. Намагаюся міксувати художню літературу і нонфікшн, щоб і відпочивати, і щось для себе брати.

З того, що залишилося зі мною надовго — "Сойчині крила" Івана Франка. Я повертався до книжки кілька разів — це короткий текст, але дуже живий, особливо в тому, як там прописане кохання і дорослішання.

"Тисячоликий герой" Джозефа Кемпбелла читав у корпоративному книжковому клубі U Agency. Це книга про структуру історій, яка добре лягає й на комунікації. Обговорення з командою сильно допомогло її розкласти.

І "Ван Гог. Жага до життя" Ірвінга Стоуна — за те, як через художню форму передається дуже непростий шлях і внутрішні стани художника. Книга важка, але дає багато для роздумів.

Паперові vs електронні книжки

Формат для мене однозначний — паперові книги. Важливий сам контакт: папір, сторінки, відчуття, що книга фізично з тобою. Електронні кілька разів пробував, але не склалося. 

Про витрати на читання

Я не прив'язуюсь до конкретних видавництв — для мене важливіше саме видання, як зроблена книга, як вона виглядає і відчувається.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter