Художниці сестри Фельдман про стріт-арт, Київ і мистецтво майбутнього

Художниці сестри Фельдман про стріт-арт, Київ і мистецтво майбутнього Фото з особистого архіву сестер Фельдман

Київ — особливе місто. Тут творчі люди задають тренди, створюють унікальні речі, розвиваючи українську культуру. Яскравий приклад цьому — творчість стріт-арт-художниць сестер Мішель і Ніколь Фельдман.

Роботи Sestry Feldman можна знайти по всьому Києву та в інших містах України. Вони розмалювали стіни багатьох будівель та прикрасили міста містичними мотанками-оберегами, а також розробили дизайн українських карт Таро на всі випадки життя. Їхня творчість — не тільки про стріт та вулицю, а й про мистецтво, що виходить за межі полотен. 

Спільно з командою ТиКиїв художниці створили мерч з однією зі своїх ілюстрацій — ляльками-мотанками — та організували благодійний конкурс.
Всі зібрані кошти від аукціону, де будуть представлені унікальні худі, спрямують на потреби проєкту GIDNA Благодійного фонду Future for Ukraine.

Ми поспілкувалися з Ніколь Фельдман про те, як вони почали займатися стріт-артом, та про зміни після 24 лютого.

         Творчий шлях

Я завжди пов'язувала себе з чимось візуальним. Намагаюся творити у стріт-арті, мультиплікації, цікавить також одяг. Найбільше на мене вплинуло виховання батьків, які дозволяли нам із сестрою не ходити до школи. Ми вирушили туди тільки у 6 класі та вивчали лише найважливіше.   

Життя після 24 лютого

Нам пощастило, що ми дівчата. Поясню. У багатьох моїх друзів після 24 лютого наступила криза, бо вони не були готові йти воювати, а навпаки — хотіли творити: займатися музикою чи живописом. Тому з'являлося відчуття провини. Більшість жила думкою про те, що обов'язково потрібно брати до рук зброю та йти на фронт, а не займатися улюбленою справою. Мистецтво нібито стало неважливим, другорядним, бо за таких умов змінилися пріоритети. Я дівчина, тож у мене не було такої особистої кризи, до того ж я знала, що робитиму. Адже все, що я вмію, — займатися мистецтвом. 

У перший тиждень було надзвичайно тривожно, ми просиділи у бомбосховищі, адже перебували на той час у небезпечному районі.

Ми постійно малювали. Наприклад, створювали карти Таро, присвячені боротьбі українського народу проти російського загарбника.

Це було неначе певне пробудження. У картах вже закладено образи та концепції, оскільки це знання, що передаються від покоління до покоління. А ми з вами перебуваємо на історично цікавій землі зі славетним минулим. Нам було надзвичайно цікаво дізнаватися про все це, відчували потяг до цих знань. 

Читай також: Бери участь у благодійному розіграші від ТиКиїв та отримай унікальну худі

Про стріт-арт після початку великої війни

Традиційно так склалося, що стріт-арт – це про політичні чи соціальні меседжі на стінах. Наприклад, роботи Бенксі — надзвичайно сильний інструмент передавання думок людям, своєрідний колективний діалог.

Стріт-арт завжди піднімає актуальні теми. Навіть поліція, коли бачила, що ми малювали козака на стінах, не засуджувала, а навпаки — підтримувала таку творчість. Ставлення до навколишнього у людей дуже змінилося, українці стали великою дружною родиною.

Всі наші проєкти нині спрямовані на підтримку армії. Ми надаємо візуал — розмальовуємо тубуси для джавелінів, гільзи чи робимо карти та інше. Ми нічого на цьому не заробляємо.

YoYo. Іграшка, що стала зброєю

0 / 0

У наших роботах є жовта людина — це такий персонаж, який допомагає донести надважливу інформацію, щоб показати емоції через дії. Незадовго до початку повномасштабної війни з'явився мій найулюбленіший проєкт — науково-фантастичний мультсеріал YoYo з жовтою людиною. Ідея до нас прийшла ще під час пандемії ковіду. Власне, проєкт і задумувався з метою допомогти її пережити. Мультсеріал переносить глядачів у далекий 2213 рік у світ, де всі можуть контролювати свої дії, емоції та працювати за допомогою ШІ. А допомогли нам у цьому студія звукозапису Studio 31. Наразі вийшов перший сезон з п'яти десятихвилинних серій, у розробці — другий цикл відео. 

Про актуальні проєкти 

Наразі ми малюємо картини про Київ та про дуже суб'єктивне сприйняття реальності. Київ для мене — як рідний дім. Я з Дніпра, але з 2015 року живу в Києві, адже для мене це культурний центр, тут буквально заряджена земля. Я багато подорожувала, бачила різні міста, але мене завжди тягне саме до Києва.

Про ілюстрації з ляльками-мотанками

Мотанка — український оберіг, який чіпляли вдома, аби в дім не зайшли небажані гості.  Ми вирішили зробити такий стріт-арт, щоб він оберігав різні міста України. Ми плануємо поїздки влітку до деокупованих територій. Нам поки що вдалося реалізувати цю ідею на Західній Україні, в Києві, у Дніпрі, в Одесі. 

Про популяризацію мистецтва 

Сьогодні в Україні багато митців, яким не до монетизації своєї діяльності. Було б круто запровадити подібну систему у нас, адже в Європі вона вже давно існує. Також у нас наявна глобальна проблема, що вітчизняних митців помічають лише після того, як вони досягли чогось за кордоном. У нас теж багато крутих художників, не гірше закордонних. І зараз ситуація активно змінюється: ми почали цінувати митців, музику, стріт-арт тощо. 

Про мистецтво майбутнього

У майбутньому на нас чекають круті інновації, що допоможуть людству. Це поліпшить наш рівень життя. Також технології можуть перебрати на себе рутинну роботу. Хоча ми розуміємо, що машина — не аналог людського розуму, а от людина зможе висловлювати свої почуття саме за допомогою мистецтва. 

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
IMG_1490.JPG - Михайло Пилипчук
У ЗМІ з 2017 року. Закінчив Інститут журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Працюю журналістом, про Київ пишу вже понад 5 років, бо як його не любити. Інтереси: шоу-бізнес, фото, мистецтво, гастрономія.

Може бути цікаво

Знайшли друкарську помилку?

Роботу над знаковим проєктом для виликого стримінгового сервісу не зупинила навіть війна.

Цей сайт використовує cookie-файли
Більше інформації