Еволюція дружби: примирення мавп, товариші з виживання та приховані сексуальні імпульси

Картина Фрідріха Овербека "Італія та Німеччина", 1828 рік. Колекція галереї Neue Pinakothek

Якою була дружба в Кам'яну добу та чому мавпи завершують конфлікти поцілунками? Як людство змінювало уявлення про дружбу у різні історичні періоди. І чи справді можлива щира дружба між гетеросексуальними чоловіками та жінками?

У Всесвітній день дружби, що відзначають 30 липня, "ТиКиїв" зібрав дослідження науковців, що розкривають важливе соціальне явище з несподіваних ракурсів. 

Товариші-кроманьйонці та поцілунок мавпи

Чи існувала дружба в доісторичні часи? У вчених немає прямих свідчень того, що пралюди були здатні на дружні стосунки. Утім, можна припустити, що така соціальна взаємодія була цілком імовірною — її потребували суворі обставини. 

Якщо доісторичні люди й дружили, то точно не заради того, щоб почілити біля вогнища серед незайманої природи Кам'яної доби. Наприклад, у кроманьйонців міцні стосунки між членами групи були важливим фактором виживання, адже захист від небезпек і полювання на великих тварин вимагали колективних зусиль. Очевидно, що на бізона краще йти пліч-о-пліч з людиною, якій повністю довіряєш, чи не так?

Стримана, корислива, інтимна: дружба в різні епохи

Велике дослідження дружби як явища, що еволюціонувало з античних часів і до сьогодення, описала Барбара Кейн у своїй книзі "Дружба: Історія". 

У давніх Греції та Римі дружні стосунки осмислювалися як важливе соціальне явище, що формується на засадах етики та моралі. Ще в часи античності Арістотель виявив, що дружба буває трьох видів: 

• заради вигоди;
• для взаємного задоволення;
• заснована на спільних цінностях.  

Мислителі пов'язували дружбу з моральними якостями та соціальним статусом. Сократ вважав, що лише доброчесні люди здатні заводити друзів, а Платон переконував, що люди з різних суспільних верств ніколи не зможуть потоваришувати.

У ранньому Середньовіччі соціальні тренди задавала християнська церква, яка познайомила європейців з новими правилами моралі. Панування релігії дало поштовх до переосмислення дружби. З одного боку, Біблія диктувала цінність турботи про ближнього, з іншого —  занадто міцні та близькі стосунки вважалися небезпечними. 

Епоха Відродження повернула соціуму ідеї античності, а дружбі — ознаки інтимності, людяності та гуманізму. Люди почали використовувати товариські стосунки, щоб задовольнити потребу в розраді та підтримці, особливо під час війн і соціальних потрясінь. 

А от в часи Просвітництва поняття дружби раціоналізували, про що свідчать хоча б слова Франсуа де Ларошфуко: "Те, що люди називають дружбою, є не що інше, як торгівля, в якій завжди переважають особисті інтереси".

Отже, сучасне уявлення про дружбу — це складний ідейний "коктейль", в якому поєдналися концепції та думки з різних періодів історії. У наші дні суспільні зв'язки невіддільно пов'язані із соціальними мережами, які розширюють і трансформують можливості спілкування.

Чому люди дружать: пояснення психолога

Еволюційна психологиня Дебра Ліберман вважає дружбу "інвестицією в добробут людини". У статті для Scientific American експертка пояснює: одна людина починає дружити з іншою, коли бачить у ній цінність. Для когось це статус чи зовнішня привабливість, для інших — спільні інтереси, політичні погляди, хобі та навіть гастрономічні вподобання. 

Коли ми бачимо, що людина є для нас цінною, ми робимо благодійний вчинок — пропонуємо допомогу, позичаємо річ, робимо подарунок. У такий спосіб ми "закидаємо вудочку", намагаючись зрозуміти, чи зацікавлений співрозмовник у пошуку нового друга. Реакція у вигляді вдячності свідчитиме про початок зближення, а байдужість чи роздратування стане сигналом того, що нові товариські стосунки для людини є неактуальними. 

Інколи поверхнева дружба переростає у глибокі стосунки. За словами Дебри Ліберман, це відбувається, коли люди взаємно демонструють, що є цінними один для одного: "Твоя висока оцінка спонукає мене більше піклуватися про тебе". Що більше друзі підтверджують взаємну користь, то глибшим стає прагнення залишатися поруч одне з одним.      

Експертка зауважує, що оцінювання потенційних друзів є несвідомим процесом, тому воно рідко свідчить про усвідомлений сухий розрахунок. Зрештою, алгоритми, за якими мозок визначає, що людина є корисною, породжують щиру емоційну реакцію — симпатію. 

Дружба між чоловіком і жінкою: чи справді вона існує?

Прозорість дружніх стосунків між гетеросексуальними чоловіком і жінкою завжди була предметом запеклих дискусій. Дехто вважає, що платонічна дружба не має потенціалу інтимності, інші ж стверджують, що у міжстатевому спілкуванні приховані численні сексуальні імпульси.  Дослідження університету Wisconsin–Eau Claire проливають світло на питання ймовірності справжньої дружби між жінками та чоловіками. 

Щоб з'ясувати, наскільки життєздатною є платонічна дружба, вчені привели до наукової лабораторії 88 пар друзів різної статі. Для забезпечення чесних відповідей, дослідники розділили товаришів і поставили низку питань кожному учаснику із дотриманням протоколів анонімності та конфіденційності. 

Отже, науковці дійшли висновку: чоловіки часто переоцінюють сексуальний потяг із боку своїх подруг, а жінки навпаки — недооцінюють рівень симпатії, що мають до них товариші протилежної статі. Так чи інакше, підсумки дослідження дозволяють стверджувати: дружба між чоловіком та жінкою можлива, але вона нерідко приховує невисловлені романтичні почуття.    

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter