Як котики захопили інтернет і змусили нас прокрастинувати, — дослідження науковців
Фото: Getty Images
Мізантропічний Grumpy Cat, незворушний і меланхолійний кіт Степан, оптимістичний Keyboard Сat… Коти безперечно є найпопулярнішими улюбленцями інтернет-спільноти. До сьогодні юзери намагаються побачити потаємну логіку в легендарному Oh, Long Johnson, викинути з голови вірусне Luga, Luga, Hі та влучно висловити емоції завдяки численним котомемам.
У Міжнародний день кота, що відзначається 8 серпня, редакція "ТиКиїв" розповідає, чому пухнасті стали настільки популярними у цифровому світі та як споживання контенту з котиками впливає на наше мислення.
Символ онлайн-реальності
Сприйняття людьми пухнастиків пройшло довгий та складний шлях еволюції — від поклоніння давніх єгиптян і демонізації у Середньовіччі до мистецького осмислення й тотального одомашнення у новіші часи.
У цифрову епоху коти стали чи не найпопулярнішими створіннями інтернету. Перше вірусне відео з пухнастиком опублікували на YouTube ще у 2005 році, коли платформа лише почала існувати, а згодом коти перетворилися на "тотемних" тварин Всесвітньої павутини. Сьогодні мемів із котиками стало настільки багато, що для них придумали окремий термін — lolcat. А мову, яку використовують для підписів у котокартинках, називають kitty pidgin, і вона вважається окремим діалектом англійської.
Котики в цифровому просторі — це рушійна сила на ринку уваги. Так вважає авторка книги "Універсальна теорія котиків в інтернеті" Еліз Вайт. Професорка англійської мови та літератури Університету Стоун-Брук дослідила феномен котячого інтернет-панування та зрозуміла, що образ кота є найдоступнішим символом онлайн-реальності, який безпомилково зчитує будь-яка аудиторія.
Часто меми з пухнастиками стають способом соціально-політичного висловлювання, слугують антистресом у тривожних обставинах, допомагають підтримувати емоційну стійкість та осмислювати непросту дійсність.
Lolcat активно використовується не лише пересічними користувачами, а й прогресивними медіа. Присутність котиків у серйозному контенті змінює спосіб сприйняття інформації, додаючи у глибокі роздуми м'яку іронію та легкість осмислення проблеми. За словами Еліз Вайт, котики характеризують надмірну розкутість інтернету. У сучасному інформаційному просторі серйозні меседжі далеко не завжди втілюються у серйозній формі, і це робить всесвітній дискурс більш людяним.
Чому ми милуємося котами
Чому ж інтернет-спільнота так шаленіє від котів? Масову айлурофілію — патологічну любов до пухнастих — можна пояснити концепцією "дитячої схеми" Конрада Лоренца.
Ідея австрійського зоолога та етолога про те, що певні риси зовнішності викликають у людини позитивні емоції, стала популярною ще у 1960-х роках. У своїй книзі "Про агресію" науковець висунув теорію, що деякі фізичні характеристики дітей, як-от маленьке тіло, округлі форми, великі очі та голова, породжують у спостерігача відчуття симпатії та бажання піклуватися. На думку науковця, така реакція пояснюється глибинними інстинктами, пов'язаними із доглядом та захистом потомства.
До чого ж тут коти? Концепція Лоренца побудована на аналізі конкретних зовнішніх параметрів тіла та нейронних реакціях, які вони викликають у спостерігача. Коти певною мірою схожі на дітей: у них великі очі, округлі щічки та маленькі носи. Котяче тіло — невелике та м'яке на дотик, тому цю тварину особливо приємно тримати на руках. Ідея австрійського науковця добре лягає і на сприйняття інших звірів, які в інтернеті автоматично потрапляють до категорії "милоття": ши-тцу, дитинчата кроликів, мишачі лемури, маленькі тюлені тощо.
Отже, наше милування котами цілком виправдане інстинктами: ми хочемо проявляти ніжність і турботу до створінь, які нагадують беззахисних малюків.
Прокрастинація та антистрес: чому нам потрібні відео з котиками
Чому споживання "котячого" контенту має такий гіпнотичний вплив на інтернет-юзерів, пояснює дослідження доцентки Джессіки Галл Майрік з Університету Індіани. Науковиця проаналізувала настрій і поведінку майже 7000 людей, які переглядали відео з котами. Результати опитування виявили, що:
- учасники ставали енергійнішими та позитивнішими після перегляду відео з котиками;
- рівень тривоги, роздратування, смутку та інших негативних переживань знижувався;
- люди часто переглядали котовідео під час роботи та навчання;
- сором'язливі та доброзичливі люди частіше дивилися відео з чотирилапими, ніж інші опитані.
Джессіка Галл Майрік дійшла висновку: спостерігання за котиками в інтернеті подібне до зоотерапії. Перегляд роликів із пухнастими позитивно впливає на емоційне самопочуття, заспокоює та надає енергії.
Також дослідниця виявила, що споживання котоконтенту є одним з "екологічних" способів прокрастинації. У людей, які марнують час, переглядаючи відео з чотирилапими, відчуття задоволення домінує над провиною. До того ж емоційна винагорода після такої прокрастинації допомагає працівнику ефективніше виконувати складні завдання, коли він повертається до роботи.
У наші часи милування котиками перетворилося з побутової звички на цілий інтернет-рух. Повсюдні котовідео та lolcat стали відображенням складної та яскравої постіронічної дійсності, в якій гумор невіддільно пов'язаний із глибокими меседжами.
