Як пройшов Black! Factory Festival 2025: два дні кіберпанку та техно на студії Довженка
Фото: Олексій Гоц
1–2 листопада у Києві відбувався Black! Factory Festival. Тема фестивалю — "цифрове майбутнє, яке вже настало". На гостей очікувало два дні аудіовізуального досвіду та занурення в кіберпанк, техно, постпанк та індастріал на кіностудії імені Довженка.
На дворівневій локації виступили 24 артисти, з-поміж яких — шість іноземних гостей з Австрії, Нідерландів, США і Франції.
Наш колумніст Валерій Вармур та фотограф Олексій Гоц відвідали Black! Factory разом із тисячами киян і гостей міста та розповідають і показують, як це було.
"Я не знаю, які емоції хотіли викликати організатори — втечу від реальності, катарсис чи натхнення, але можу точно сказати, що відчув себе так, ніби потрапив у телепорт, який переніс в інший світ — і повертатися звідти зовсім не хотілося", — пише Валерій.
Що таке Black! Factory Festival — і чому навколо нього стільки розмов?
Це щорічний фестиваль авангардної, темної електронної музики й сучасного мистецтва — його можна вважати темнішою стороною знаменитого Brave! Factory Festival, який орієнтований на жорсткішу електроніку та експериментальщину.
Власне, Black — це про темні сторони авангардної електроніки з різною швидкістю звучання, яка грає на фестивалі.
Сайфайна й кібертематика не завжди були основою на фестивалі — усе починалося з готичних мотивів, і з роками дійшло до величного та безсмертного кіберпанку, який залишається актуальним. Головним джерелом натхнення організаторів стала гра Cyberpunk 2077 і фантастичні фільми "Джонні-Мнемонік" та Blade Runner.
Сама локація та її головний коридор також надихнули команду відтворити ідею героя, який блукає вулицями, шукає відповіді, переслідує злочинців або тікає від небезпеки, зустрічається з кимось біля фастфуд-лавки чи пробирається до прихованої хакерської бази.
Як фестиваль поєднав музику, візуальне мистецтво й сучасну культуру
Це було наче лабораторія атмосфери, де павільйони кіностудії перетворювалися на артпростір, а відвідувачі й артисти — на співавторів потужної мистецької події.
Проявом сучасного мистецтва стали декорації від Masiks Production, костюми відвідувачів і загальна діджитал-естетика, що перегукувалася з духом вулиць теперішнього й майбутнього.
Це була жива сцена, де звук, світло й декорації ставали частинами однієї історії, а сценографія, неонові інсталяції, відеопроєкції та перформанси взаємодіяли з простором і публікою.
Як це було
Подія нагадувала переліт між двома планетами — Angar і BlackBox (назви танцмайданчиків). Виступи 24 артистів — представників локальної та закордонної сцени. Тут було місце і для техно-діджей-сетів у класичній інтерпретації, і для хайпового breakbeat, якісного electro й leftfield-електроніки в темних проявах, переважно у форматі лайв-виступів.
Головний майданчик — Ангар — і його центральна інсталяція нагадували космічну станцію унікальної ромбоподібної форми, створеної зі світлових і металевих конструкцій. BlackBox традиційно мав акцент на світлозвукових рішеннях високої якості й загалом задумувався як своєрідна медіагалерея.
Про музику та артистів
Техно, індастріал, постпанк — організатори декларували максимально розмиті межі "темних" стилів — майже до їх повної відсутності.
Тут не можна було сказати, що переважало: техно, індастріал чи брейкбіт — на Black! Factory звучав найбільший спектр електронного різноманіття.
"Мені було цікаво послухати локальні імена, як-от Kurs Valūt, які представили свої нові роботи на фестивалі, а також фаворита локальної брейкбіт-сцени — Alex Savage, резидента K41 Recid.
Іноземні артисти, на яких я йшов, — Umwelt, Parrish Smith, Jensen Interceptor."
Цього року на Black! Factory запросили значно більше іноземних артистів, але більшість учасників залишалися українськими діджеями та музикантами — і це чудово, адже саме такі події стають серйозним музичним поштовхом у непрості часи.
Black! Factory завжди був про ретельну селекцію сучасних авангардних музикантів, діджеїв і лайв-виконавців.
Тут і крик з відлунням у мікрофон під викручену реверберацію, і артистичні самопрояви через ламані рухи на столі поруч із власним сетапом.
Ритми, секвенції, мелодика й аудіоексперименти звучали цілком органічно й захопливо.
Про локацію
Студію Довженка організатори Black! Factory використовують уже кілька років — вона поступово перетворилася на сталий простір для подібних івентів.
Тут є великі й малі павільйони, у яких можна реалізувати будь-які творчі ідеї.
"Лабораторію майбутнього" створили завдяки магічній роботі декораторів MasiksProd і команди BlckBox.
Великі й малі світлодіодні вивіски та екрани, навіть супермаркет і фудкорт майбутнього, безліч звисаючих проводів та інших футуристичних артефактів створювали відчуття кіберреальності.
Зони для відпочинку цього року були оформлені як окремі зали з цікавими візуальними рішеннями, де можна було розслабитися на комфортних пуфах і диванах.
Що-що, а комфорт цьогорічного Black! був на високому рівні — і завдяки збільшеній кількості фудкортів, і завдяки вибору закладів.
Повітряна тривога й оголошення про перехід в укриття були інтегровані у виступи артистів — це зробило момент максимально природним.
Про аудиторію
Тут зібралася дуже різна аудиторія — від глядачів, які шукали новий культурний досвід, не просто "послухати музику", а зануритися в атмосферу мистецтва, звуку й простору, — до творчих людей, митців, дизайнерів і всіх, кого ми звикли називати "прогресивними".
Можна сказати, що фестиваль створив своє "місто в місті" — простір для альтернативної культури.
Є дуже мало місць, де виникає бажання залишитися надовше й досліджувати все більше й більше.
Якщо провести кіноаналогію — це ніби "Блейд Раннер" заблукав у грі Cyberpunk 2077 і випадково потрапив не в бій, а на івент, де музика, декорації й свобода самовираження злилися у вибух неонових вражень.
