“Ми створювали речі з українським колоритом до того, як це стало мейнстримом”: історія бренду одягу ByMe

Дизайнери Дмитро та Аліна Сердюк, фото: ByMe

З початком повномасштабного вторгнення багато українських брендів звернулися до свого коріння, створюючи колекції, просякнуті народною ідентичністю та культурою. Проте є бренди, які популяризували ці сенси задовго до початку великої війни. Один із них — столичний ByMe.

Його власники, а за сумісництвом дизайнери та подружжя — Дмитро та Аліна Сердюк зізнаються, що на початку творчого шляху побоювалися, чи захоче аудиторія одягати речі, розкроєні за лекалами наших пращурів. Ми поговорили з Дмитром та Аліною про відродження моди на одяг з українськими символами, а також про те, що буде в тренді в сезоні весна-літо 2024. 

Скільки років бренду ByMe і з чого все починалося?

Аліна: Наприкінці березня буде 8 років, як розпочався шлях бренду ByMe. Але насправді ми стартували набагато раніше, коли вирішили створювати ремені та головні убори: шапки й пов'язки на голову. Зараз ми кажемо, що тоді просто балувалися, та справжня робота почалася у березні 2016-го. В той час ми були молодою сім'єю, працювали в різних компаніях і майже весь час проводили на роботі та у дорозі додому. Ми дуже сумували один за одним і подумали, що було б чудово створити спільну справу, щоб якомога більше бути разом. Так все і сталося.

Дмитро: Тепер ми 24/7 працюємо разом. А в першу спільну колекцію ми вклали 10 тисяч гривень. 

Коли прийшло розуміння, що через одяг можна знайомити українців з власною культурою? 

Дмитро:  Ще до повномасштабного вторгнення ми почали розробляти невеличкі капсули. Перша була присвячена Червоній книзі України. Ідея належала нашій дизайнерці Ксюші. Ми подумали, що зображати гарні квіти — це дуже просто, а ми можемо і хочемо розповідати про щось важливіше. Потім ми з Аліною та її мамою відвідали гори, піднялися на Говерлу і після цього в нас з'явилася капсула, присвячена Говерлі.

Ми починали з малого, а потім зрозуміли, що хочемо, аби 100% нашого одягу було просякнуто українським ДНК, — каже Дмитро Сердюк. 

Аліна: Це був кінець 2019 року, бо у 2020-му точно вже були "рослини". Насправді ми дуже боялися, що ніхто не захоче купувати тематичний одяг.  Наприклад, футболок з Говерлою і Тендрівським маяком ми випустили зовсім трішки, а виявилося, що українці були захоплені тим, що це не просто футболка, а особлива, з українськими кодами. Тож ми зрозуміли, що треба створювати більше тематичних колекцій. Наприклад, светр із Говерлою дошивали кілька разів.

Скільки колекцій з українськими символами ви вже створили? 

Аліна: Їх багато. Це "Мандруй Україною", "Київ", "Моя мова — моя броня", "Орнаменти Волинські", "Подільські килими", і з найближчого — це "Косівська", "Довбуш" "Тарас Шевченко" і зараз "Березіль". Можливо, щось пропустила, але понад 10 колекцій. 

Які колекції зараз у роботі?

Дмитро: Наразі до осені у нас все розплановано: від колекцій до колаборацій. Щодо останніх — це співпраця з Мистецьким арсеналом. А щодо колекцій — ще буде невеликий дроп до Дня Києва та капсула, де ми розповідатимемо про проблеми, з якими зіткнулися українські татари.

Аліна: Але ми хочемо розказати про Крим, не як про  море, яке було, і як ми добре відпочили в дитинстві в таборах чи з батьками. Ми більше хочемо розкрити Крим, як кримськотатарську культуру.

Як виникла ідея створити колекцію "Березіль"? Якщо про Тараса Шевченка знають усі, то про Леся Курбаса — ні.

Дмитро:  Ми з Аліною хотіли зробити колекцію про український театр, але зрозуміли, що це дуже широка тема. Тому взяли конкретний напрямок — це театр "Березіль". Почали з того, що купили квитки на останню виставу, яку ставили за життя Лесь Курбас та Микола Куліш — "Маклена Ґраса". Це дуже сильна вистава, яку показували у Малому театрі. А вже після відвідин зрозуміли, що хочемо зробити презентацію саме в цьому місці. Домовилися з Малим театром, вони пішли нам на зустріч, і підготували такий  невеличкий захід, який познайомив з темою колекції, з людьми, які стояли у джерел створення українського театру.

Наскільки українським дизайнерам складно створювати нові колекції останні два роки? Ми знаємо, що ви також активно допомагаєте українській армії...

Дмитро: Так, наразі маємо дуже багато благодійних проєктів. Наш бренд є офіційним супортом 3-ї окремої штурмової бригади. Аліна є амбасадоркою фонду "Землячки", який допомагає дівчатам на фронті. Маємо також власні ініціативи поза брендом. Ми вважаємо, що якщо ми не беремо участь в збройному протистоянні з нашим ворогом, то маємо брати участь у допомозі нашим Збройним силам та людям, які потребують цього.

Якщо говорити про моду й тренди, що буде задавати тон у весняно-літньому сезоні? А що носити вже моветон?

Дмитро: Скажу непопулярну думку: важкі часи, і я розумію, що ще набагато людей готові до українських брендів. Бо ми аналізуємо ринок, дивимося коментарі людей, які обирають, наприклад, закордонні бренди, бо там ціни менші, а українські дизайнери ціни ставлять набагато вище, але, мені здається, що наразі велика кількість українських брендів за якістю, за позиціюванням дуже сильні. Не буду казати, що вони краще або гірше закордонних. Але вважаю, що зараз українці мають підтримувати локальний бізнес, бо дуже важко створювати щось в умовах війни. Кожен українець повинен мати у своєму гардеробі річ від українського бренду.

Аліна: Якщо казати про те, що модно носити, а що краще вже не носити, я б виділила два напрями: тренди в Україні та світі. Щодо світових тенденцій: ми продовжуємо активно носити червоний колір. Додавайте його у свій гардероб скільки завгодно! Мені здається, він ще надовго залишиться з нами. Як мінімум, до кінця 2024 року точно.

На піку популярності також бургунді. І хоча вважається, що він пасує більше осінній порі, проте весною речі такого кольору теж будуть дуже доречними.

Водночас у 2024-му Pantone оголосив кольором року персиковий відтінок. Але ми його не використовували  у своїх нових колекціях.

Наступний тренд, який повертає нас у 1990-ті — штани капрі. Я точно пам'ятаю, що носила їх, коли мені було 12 років. Серед іншого — обтислі мікрошорти. Їх носять як з колготками, так і на голі ноги.

Щодо суто українських трендів, я щиро радію, що останні два роки наші модниці вписують у свій гардероб український традиційний одяг та аксесуари. Наприклад, силянки або кризи — шийні бісерні прикраси у вигляді комірців, нанизані на нитку. І це чудово, я сама теж це роблю із задоволенням.

І, наприклад, нещодавно придбала собі крайку або попрушку — так називають такі дуже-дуже довгі плетені пояси з китицями, якими підв'язували спіднички. Її ношу зі штанним костюмом, мені дуже подобається.

Лонгсліви, бралети, штани кльош — це ще в тренді?

Аліна: Так, як і тренд на прозорість. Тому наш лонгслів-сіточка,  який був три чи чотири роки тому, йде скрізь кожну нашу колекцію, але з новим принтом, який відповідає новій тематиці. 

Звісно, щоб не були голі груди, потрібен бралет. Влітку його можна носити як топ, накинувши наверх жакет або джинсову куртку.

А елементи військового стилю в моді простежуються? Наприклад, торік був тренд на штани карго.

Дмитро: Я бачив, що деякі бренди експериментують з таким, але я вважаю, що військовий принт по типу мультикаму чи пікселю не бажано зараз експлуатувати, бо це суто для військової форми. І щоб носити її — треба ще заслужити.  

Аліна: Щодо тренду на штани карго, їхня популярність була спричинена світовими віяннями, поверненням до моди 2000-х, але аж ніяк не війною в Україні. Просто так збіглося.  

У своїй колекції взуття ви відмовилися від використання натуральної шкіри. З чим пов'язане таке рішення?

Аліна: Ми відчували, що пора закінчувати із натуральною шкірою, бо тварини не мають бути матеріалом для обслуговування людей. 

Дмитро: Ми відвідували фабрики, аби обрати матеріали для своїх колекцій і бачили безліч шкірок нещасних убитих тварин. І нам це дуже не подобалось. Ми розуміємо, що зараз технології пішли вперед, і бренд ByMe може вплинути на вибір клієнтів. 

Аліна: Звісно, були люди, які писали нам: "Що за маячня, якісне взуття має бути виключно з натуральної шкіри". Але індустрія одягу і взуття вже настільки величезна, що кожен може обрати те, що йому імпонує. Ми не хочемо бути дотичними до вбивства тварин, тварини не мають бути взагалі матеріалом. Якщо у когось з Радянського Союзу є відголос, що шкірозамінник — це жахливий дерматин, який тріскається, у якому пріє нога, то треба вже про це забути, тому що є купа нових матеріалів, які теж дихають, як і шкіра.

Аліна: Ми йдемо до того, щоб бути максимально екологічними. Наприклад, нещодавно замовили штучну шкіру з листя ананаса. Будемо її тестувати. А якщо пройде тест, речі з неї з'являться у продажу вже  з наступного року.

Насправді замінників вистачає — це, наприклад, штучна шкіра, яка виготовляється з кактуса, або навіть зі шкірки ананаса чи яблука. Питання лише в тому, щоб була можливість її придбати й завезти в Україну.

А яке взуття варто придбати найближчим часом, аби виглядати стильно? 

Аліна:  Цієї весни не обійтися без гостроносого взуття та моделей з квадратним мисом. Також популярним залишається низький хід та маленькі зручні підбори. 

Не здає своїх позицій взуття у стилі Birkenstock. Це зручні відкриті сандалії з ортопедичною устілкою. А от з масивною підошвою варто попрощатися, адже взуттєва мода тримає курс на елегантність та легкість.

Текст: Ксенія Середа

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter