Екскурсія містом: вулиця Велика Житомирська
Одна з найстаріших і найзатишніших вулиць у центрі Києва – Велика Житомирська. Сьогодні вирушимо на уявну екскурсію цією вулицею, розповімо тобі історію її найвизначніших будівель.
Історія
Вулиця виникла ще в XI столітті, а свою назву отримала завдяки шляху до Житомира. Історично склалося так, що вулиця майже всю свою історію складалася з двох частин. На початку XIX століття – з нижньої та верхньої частин, потім її було розділено на Львівську та Житомирську, наступні назви були Мала та Велика Житомирська. На початку XX століття на вулиці жили переважно лікарі, вчені, адвокати й художники.
Далі розповімо про деякі найстаріші та найяскравіші будинки, які ти, без сумніву, помічав, коли проходив вулицею.
Садиба Березовського
Садиба належала поміщику Феліксу Березовському та деякий час передавалась у спадок його родичам. Садиба з двох частин: прибуткового житлового будинку та флігеля. Зараз на одній зі стін флігеля можна побачити мурал, який у 2015 році намалював іспанський художник.

Будинок лікаря
Перед тобою на фото – один з найперших багатоквартирних будинків Києва. Незвичайну цегляну будівлю побудував архітектор Альошин для медпрацівників, звідси і її народна назва.
Цікаво, що архітектор дуже відповідально підійшов до проєктування будинку – заради комфортного життя мешканців та свого особистого, адже сам він проживав тут понад 30 років. А ще цікаво, що Альошин продумав перший у Києві солярій на даху.
Велика Житомирська, 40
П’ятиповерховий будинок, збудований у 1912 році в стилі неокласицизму. Будівля прославилась своїми видатними мешканцями, як-от: мистецтвознавець Адріан Прахов, художники Михайло Нестеров та Віктор Васнецов, а також відомий хірург Андрій Ромоданов.
До речі, в цьому будинку розміщений кінотеатр українського кіно "Ліра".

Пейзажна алея
Ідеальний маршрут для завершення нашої віртуальної прогулянки Великою Житомирською – це дорога до Пейзажної алеї через арки та проходи старих київських будинків. Тут можна насолодитись красивими видами любого серцю міста й помилуватися чудернацькими фігурами, що стоять уздовж усієї алеї.