Конструктивізм по-київськи: чим цікаві сторічні столичні кондомініуми

Конструктивізм по-київськи: чим цікаві сторічні столичні кондомініуми Фото: Майя Двалішвілі

Архітектурні скарби столиці України — це не тільки старовинні особняки з обов'язковими вензелями та ліпниною. Це й будівлі в стилі конструктивізму. Не всі знають, що в Києві є кілька кондомініумів, зведених майже сто років тому. Чим вони цікаві?

Фото: Майя Двалішвілі

Нещодавно в Німеччині було прийнято рішення занести в реєстр пам'яток архітектури деякі панельні будинки соціалістичних 1970-1980-х років. У нас теж таких багато.

Київський конструктивізм

Фактично такі будинки — це музеї просто неба. Ба більше: справні, заселені та ті, що й досі виконують свою основну функцію — житлових приміщень. Як вони з'явилися в столиці? На початку минулого століття країну охопив бум конструктивізму. Святкуючи промислову революцію, індустріалізацію та перемогу людства над природою, людина початку XX століття вірила в те, що вона є вінцем творіння. Ці думки зрештою мали знайти своє відображення в мистецтві. Відкривались свіжі, незвичні авангардні напрями та форми, які мали б втілити нове світобачення. 

Вважається, що конструктивізм у мистецтві зародився під впливом авангардизму в кінці XIX – на початку XX століття. Йому притаманні геометричні елементи, фотомонтаж, пласкість, двовимірність, абстрактність. На початку минулого століття конструктивізм в образотворчому мистецтві був тісно пов'язаний із політикою. Через нерідке використання в роботах текстових елементів, конструктивізм став плакатним живописом, який вміщав в себе агітаційні написи. 

В архітектурі цей напрям відображав доцільність. Важливо було жити в облаштованому місті та користуватися зручними речами. Притаманне дворянству прикрашання відійшло на другий план. На перший — вийшли геометрія та функціональність. Та це аж ніяк не означає, що конструктивізм тих часів був невиразним і викреслював комфорт. Один з найвидатніших архітекторів минулого століття Ле Корбюзьє називав такі будинки "машиною для життя". Він же і виділив основні ознаки конструктивізму: великі вікна, вільне планування, дах у вигляді тераси, великі балкони. А ще — використання залізобетону, що в київському стилі порушувалось через нестачу матеріалу (місцеві будинки будували переважно з цегли та потім штукатурили).

Кінотеатр "Жовтень", 1948 р. Фото: retroua

У Києві функціонують також нежитлові будівлі в стилі конструктивізму, приміром, кінотеатр "Жовтень", ЦУМ, Центральний залізничний вокзал та Театр на Подолі. Проте розквіт цього напряму був коротким. Його звинувачували у впливі буржуазії, що є правдою, оскільки характерна для Києва заокруглена форма таких будинків була запозичена у німців. А про кінотеатр "Жовтень" жартували, що, побачивши своє недолуге творіння, архітектор наклав на себе руки.

Через стрімке збільшення кількості населення міста розширялися, тому потрібні були нові будинки. Все це знайшло своє втілення в новому архітектурному явищі — житлових комплексах. Про один з перших, розташованих на теперішній вулиці Чорновола, ми вже писали. Та в столиці збереглися й досі функціонують два інші кондомініуми.  

Будинок лікаря

Будинок лікаря на розі Стрілецької та Великої Житомирської.
Фото: Майя Двалішвілі

Хоча б раз гості та жителі столиці проходили повз округлений Будинок лікаря на вулиці Великій Житомирській, 17/2. Цю будівлю, що відрізняється від всього архітектурного ансамблю кольором і формою, звели у 1928-1930 роках. Свого часу вона вигравала кольорами, оскільки була збудована з червоної та жовтої цегли, та з часом фасад втратив свою монохромність. 

Будинок лікаря на розі Стрілецької та Великої Житомирської.
Фото: Майя Двалішвілі

Оскільки будинок прямим кутом стоїть на розі двох вулиць і простягає довгими крилами на обидві, архітектор Павло Альошин придумав закруглити центральну частину комфортним чином, наче увігнути всередину, з обох боків оформивши будівлю башточками. Великі балкони завершують композицію фасаду. Як житловий кооператив (того часу — для лікарів), будинок обнесений парканом та має власний палісадник. 

0 / 0

Фактично, це один з перших окремих житлових комплексів у самому центрі Києва. І перший в місті — із солярієм на даху (на жаль, більше не функціонує). Внутрішній дворик обнесений огорожею та закритий для відвідувачів. Однак на територію палісадника можна заходити та відпочивати на лавочках посеред квітів. 

Фото: Майя Двалішвілі

Павло Федотович Альошин (1881—1961) — архітектор, доктор та дійсний член Академії архітектури УРСР. За його проєктами збудовано селище Харківського тракторного заводу, будинки інститутів фізики та ботаніки АН УРСР у Києві, реконструйовано Педагогічний музей, зведений також за його проєктом. Він працював над Київським центральним залізничним вокзалом та керував відбудовою будинків Університету та Маріїнського палацу.     

Будинок лікаря — взірець побудови для кайфового життя. Тут всі квартири мають наскрізне провітрювання, дуже комфортне планування та, кажуть, навіть ручки розташовані так, щоб мешканцю було зручно. В деяких квартирах була холодна шафа, яка колись слугувала холодильником. Також подекуди зустрічаються каміни та розсувні перегородки для зонування. А ще в будинку були власні пральня, клуб і бібліотека з вбудованими в стіну книжними стелажами. Бібліотека самого пана Альошина вважалась однією з найкращих в Україні. 

Фото: Майя Двалішвілі

У цьому будинку архітектор сам прожив майже 30 років. Про що свідчить пам'ятна дошка на фасаді зі сторони Великої Житомирської. У різні часи тут також мешкали народна артистка УРСР Любов Михайлівна Гаккебуш, актриса та педагогиня театрального інституту, відома також своїми перекладами українською понад 40 п'єс. А ще заслужений терапевт та науковий діяч Вадим Іванов, голова Наукового товариства терапевтів УРСР, автор численних наукових праць з проблем фізіології і патології органів травлення, онкології, захворювання легенів.

Павло Альошин завжди будував, як для себе. Подейкують, що, заходячи в новий простір, він сам вирішував, де буде спальня. Подумки лягав там, де за задумом мало бути ліжко, повертався, обирав зручне місце і казав підлеглим: "Саме тут має бути вимикач світла". 

Вулиця — житловий комплекс

Трохи далі від гучного історичного центра Києва, десь між станціями КПІ та Лук'янівкою, на розі вулиць Гаврилишина та Коперника, розташований ще один зі скарбів житлового конструктивізму початку минулого століття. Так, він не має історичних дощок та солярію на даху, однак також вирізняється. Тим, що він там не один. Частина цілої вулиці Довнар-Запольського (будинки 1/12, 3, 3/1, 3/2) є одним житловим комплексом, який був побудований сто років тому та успішно функціонує й дотепер.

0 / 0

Ці кілька будинків є першим комплексно спроєктованим мікрорайоном Києва, над якими працював архітектор Михайло Анічкін. Він спроєктував ще кілька будівель в стилі конструктивізму, що належать до пам'яток архітектури, — на тій самій вулиці та на прилеглих. Старовинний мікрорайон засаджений деревами, за якими майже не видно будинків з вулиці, та обнесений огорожею. 

Фото: Майя Двалішвілі

Основна будівля заокруглена з двох боків, наче обіймає комплекс, кажучи: "Стороннім вхід заборонено". Проте прохід у внутрішні дворики відкритий. Всередині — ціле власне життя, тихе затишне подвір'я, в якому наче зупинився час, з розвішаною білизною та дитячим майданчиком. Посеред житлового комплексу красується… свій фонтан у грецькому стилі. Щоправда, він вже давно не функціонує та просто прикрашає дворик, засаджений квітами та деревами. 

Фото: Майя Двалішвілі

Будинки мають великі балкони, гарно провітрюються та освітлюються. Конструктивізм, попри свою зовнішню невиразність, вважається доволі гуманною архітектурою — тобто такою, яка націлена на людей. Тому розташування будинків по Довнар-Запольського таке, що кожна квартира з величезним балконом та вікнами має свою дозу свіжого повітря та сонця.  

Упродовж 1920-1930-х років у Києві з'явилось близько 150 споруд у стилістиці конструктивізму і постконструктивізму. І хоча у 1930-х цей стиль піддали суворій критиці, конструктивістські будівлі завдяки своїм архітектурно-композиційним особливостям мали значний вплив на формування архітектурного вигляду Києва у ХХ сторіччі. Архітектурний авангард міста й зараз представлений різними об'єктами широкого типологічного ряду в цьому стилі, які вписали в уже сформовану історичну забудову.  

Читай також: Київ змінює підземні переходи на наземні: навіщо?   

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Може бути цікаво

Доступне житло в Києві: нові тренди на ринку новобудов - 412x412
Нерухомість

Редакція "ТиКиїв"

Доступне житло в Києві: нові тренди на ринку новобудов

Спецтема. Пишемо лист Святому Миколаю разом: MÉLOVIN, Victoria Niro та DIBROVA - 412x412
Історії

Михайло Пилипчук

Спецтема. Пишемо лист Святому Миколаю разом: MÉLOVIN, Victoria Niro та DIBROVA

Киянка стала переможницею конкурсу "Міс Україна 2024" - 412x412
Новини

Тетяна Трифонова

Киянка стала переможницею конкурсу "Міс Україна 2024"

Різдвяні прикраси з природних матеріалів: у столичному ботсаду триває ярмарок на підтримку ЗСУ - 412x412
Афіша

Тетяна Трифонова

Різдвяні прикраси з природних матеріалів: у столичному ботсаду триває ярмарок на підтримку ЗСУ

Знайшли друкарську помилку?

Роботу над знаковим проєктом для виликого стримінгового сервісу не зупинила навіть війна.

Цей сайт використовує cookie-файли
Більше інформації