Нові назви старих вулиць Києва: частина друга
Фото: Unsplash
Ми продовжуємо наш короткий екскурс у нові урбаноніми міста, які з’явились унаслідок декомунізації та дерусифікації України.
Вулиця Московська – Вулиця Князів Острозьких
Вулиця в Печерському районі міста виникла ще у XVIII столітті. За цей час вона мала декілька назв: Московська, імені Арсеналу, імені Каменєва, вулиця Щорса, а у 1944 році знову стала Московською.
Після початку російсько-української війни, з 2016 року, вели розмови про перейменування вулиці. У 2022 році це нарешті відбулося. 8 вересня, у день 508-річниці перемоги князя Констянтина Острозького в битві під Оршею над московським військом, вулиця була перейменована на честь Князів Острозьких.
Князі Острозькі – це княжий рід, який правив на Волині. Династія прославилася своїм політичним впливом на території України, збереженням культури, національної ідентичності та сильним військом, яке неодноразово воювало проти Москви та Польщі за Незалежність України.
Проспект Юрія Гагаріна – проспект Леоніда Каденюка
Росія досі полюбляє привласнювати здобутки Радянського Союзу в космічній сфері, ігноруючи внесок у це інших держав. Звичайно, ця пропаганда, пов’язана з космічними перегонами, розповсюджувалась і на території України. Таким чином, в Україні на честь Юрія Гагаріна було названо понад 150 вулиць, не рахуючи проспекти та бульвари.
У межах дерусифікації колишній проспект Юрія Гагаріна у Деснянському районі отримав нову назву – проспект імені Леоніда Каденюка.
Леонід Каденюк – український льотчик, політичний діяч, генерал-майор, а також перший і єдиний астронавт незалежної України.
19 листопада у космос вирушив американський БТКК "Колумбія" місії STS-87. Членами екіпажу стали четверо американців, японець і українець. Саме завдяки Каденюку Україна отримала право називатися космічною державою, а у відкритому космосі вперше заграв український гімн.
Вулиця Івана Тургенєва – вулиця Олександра Кониського
До березня 2023 року вулиця у Шевченківському районі носила ім'я Івана Тургенєва – російського письменника, який у своєму творі "Рудін" називав українців малоросами, а право української мови на існування заперечував. Тепер вулиця має нову назву – вул. Олександра Кониського.
Цей український письменник, перекладач, педагог та громадський діяч найбільше відомий своїм твором "Молитва за Україну" та перекладом "Щоденника" Шевченка.
Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки-щедроти
Ти на люд наш зверни.
Маршальська вулиця – вулиця Галини Севрук
Свою попередню назву вулиця отримала у 1944 році. Імовірно, вона пов'язана з військовим званням маршала Радянського Союзу.
Тепер вулиця названа на честь української художниці Галини Севрук, яка працювала у жанрі монументального живопису, скульптури та кераміки.
Фото: umoloda.kyiv.ua
Мені раптом відкрились очі: як можна бути художником в Україні і не знати української мови, літератури, історії, свого мистецтва? Я знала, що ці дисципліни ані у вишах, ані у школах не викладають. Легше було лишитись на старих позиціях, але я вже не могла і не хотіла. Я вже бігла вперед, спотикаючись та падаючи ледь не на кожному кроці.
Амурська вулиця – вулиця Академіка Книшова
Колишня Амурська вулиця веде до Амурської площі (з 2022 року – Васильківська площа), названої на честь ріки Амур, що тече вздовж російсько-китайського кордону.
Нова назва – вулиця Академіка Книшова.
Геннадій Книшов – доктор медичних наук, професор та академік НАН України, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії.
Книшов першим в Україні ввів метод аортокоронарного шунтування при ішемічній хворобі серця, а також першим застосував хірургічну корекцію складних і злоякісних порушень ритму серця. Загалом він провів понад 5 тисяч операцій на серці, написав 505 наукових праць, 10 монографій, 3 підручники, отримав 16 патентів на винаходи. А за свої роки керівництва інститутом створив кардіологічну школу, яка охоплює всі напрями серцево-судинної патології. Саме з ініціативи Геннадія Книшова в Україні відкрили 24 кардіохірургічні центри.
