Олександрівська лікарня. Тут допомагають людям вже майже 150 років!
Фото з відкритих джерел
Олександрівська лікарня — одна з найстаріших у місті. За людські життя тут борються вже майже 150 років!
На території збереглося чимало старовинних корпусів (саме вони нас і цікавлять). Проте милуватися ними краще ззовні, ніж зсередини. Тож бережи себе і продовжуй відкривати архітектуру Києва!
Також читай: Київський час: головні годинники столиці
Трохи історії
Олександрівська лікарня займає територію у 14 га. Лікарня — це 13 корпусів та понад 30 клінічних і допоміжних відділень медичного закладу, які розташовані на чотирьох терасах. Вони своєю чергою з'єднані між собою дорогою (неймовірно розбитою та потрощеною — не уявляю, як маневрують там водії швидких!) і сходами (теж доволі пошарпаного вигляду).
Питання про будівництво міської лікарні підіймали ще у 1844 році. Проте його гальмували байдужість чиновників, відсутність коштів та наполегливих активістів (все, як і сьогодні!). Тож вирішилося воно лише у 1975 році (вважається роком заснування лікарні).
Первісна забудова території була дерев'яною. Це були здебільшого одно- чи двоповерхові корпуси на цегляних фундаментах та одноповерхові бараки. Проєкти корпусів, розраховані на 65 ліжок, розробив відомий архітектор Володимир Ніколаєв.
Всі дерев'яні споруди до сьогодні "не дожили". І на їхньому місті нині стоїть шестиповерховий лабораторно-діагностичний корпус.
З часом лікарняна садиба була забудована й іншими — вже капітальними — кам'яними спорудами.
Перша тераса
Тут розташована поліклініка, ревмодиспансер і службові будівлі, найцікавіша з яких — колишня пральня (побудована у 1908 році архітектором Олександром Кривошеєвим).
Друга тераса
На другій терасі височіє лікарняна Михайлівська церква (архітектор Володимир Ніколаєв). Її освячення відбулося у 1895 році.
Проте перше життя храму було доволі коротким: вже у 1930 році (просто на Великдень) більшовики Печерського району повністю знищили його. На місці ошатної церкви лишився лише фундамент та цоколь (а в ньому, як з'ясувалося через багато років, вціліла усипальниця купця і мецената Дегтярьова). Відбудували церкву (за проєктом архітектора П. Болюка) на початку 2000-х.
Поряд із храмом привертає до себе увагу колишнє приміщення контори (призначалося для адміністрації та первісного огляду пацієнтів): вкритий іконами і розписами одноповерховий дерев'яний будинок, зведений у 1887 році!
Третя тераса
Тут розташовані наступні пам'ятки архітектури: корпус дитячого і шкірно-венерологічного відділень. Його збудував у 1889-1891 роках архітектор Адольф-Фрідріх Геккер (до речі, він був протягом п'яти років головним архітектором Києва — обіймав цю посаду після Ніколаєва).
Корпус дитячого інфекційного відділення (архітектор Володимир Ніколаєв, 1900 рік).
Корпус гінекологічного та хірургічного відділення (проєкт інженера С. Смирнова, 1913 рік).
До речі, збереглися світлини, завдяки яким можна зазирнути у пологову палату корпусу.
Також варто згадати тутешній корпус колишньої богадільні (1884-1885 роки), розрахованої на 40 місць.
Богадільня — це ніщо інше, як безплатний притулок для старих та немічних киян. Що цікаво, в урочистому відкритті цього корисного закладу брав участь цар Олександр III. У радянські часи будівлю надбудували третім поверхом.
Четверта тераса
Найцікавіша архітектурна складова верхньої тераси — корпус терапевтичного жіночого відділення (архітектор Олександр Кривошеєв, 1980 рік).
І корпус терапевтичного чоловічого та хірургічного відділень (інженер Сергій Смирнов, 1914-1917 роки), розрахований на 125 ліжок.
Пам'ятники
Колись на території лікарні стояв пам'ятник Карлу Марксу. Проте він зник у невідомому напрямі. На сьогодні на території можна побачити:
- пам'ятник фізіологу Івану Павлову;
- стелу в пам'ять лікарів, що загинули у Другій світовій;
- бюст вченому-терапевту Василю Образцову (встановлено у 1950 році).
Фото: Олександр Панченко
Також читай: Бабин Яр. Стіна плачу з кристалів і дзеркальне поле
