Історія цієї місцевості починається у 14 столітті, коли тут виникло поселення Яцківка, засноване монахом домініканського ордену Яцеком (Гіацинтом) Одровонжем, майбутнім святим католицької церкви. Монастир, заснований Яцеком, розташований на Притисько-Микільській вулиці Подолу. Назва ж "Пріорка" вперше згадана 1629 року — вона походить від титулу "пріор" (настоятель монастиря).
Незважаючи на такий історичний бекграунд, у 19 столітті гонорова пані Пріорка дещо поступилася славою молодшій "сестрі" — більш "розбитній", галасливій, базарно-промисловій Куренівці. До складу Києва Пріорку включили 1880 року, коли Куренівка була "киянкою" вже близько півстоліття. Зараз кордон між ними проводять по залізниці, прокладеній трохи більш ніж століття тому. Північною ж межею Пріорки вважається парк "Крістерова гірка".
Музей "Хата на Пріорці"
Спекотного серпня 1859 року Тарас Григорович, який на той час повторно перебував під слідством, але був узятий друзями на поруки, почимчикував від центру міста на далеку околицю — подалі від жандармів.
За 13 років до того, коли Шевченко жив поблизу сучасного Майдану, Куренівка та особливо Пріорка ще не мали репутації дачного передмістя. За час перебування Тараса на засланні тут якраз і розвинувся дачний бум: ці райони стали ледь не першими в Києві популярними місцинами для відпочинку середнього класу — здебільшого родин чиновників і військових.
В таку-от дачу-хатку, "білу, як сметана", на роздоріжжі пріорських вулиць і постукав потомлений Шевченко того літнього дня. Так розпочався один із найяскравіших історичних епізодів, пов'язаних із Пріоркою.
Ще років 40 тому подібних будинків вздовж Вишгородської та сусідніх вулиць стояло багато. Залишився один — музейний, і той був практично наново зведений 1989 року. Музей у ньому — філіал центрального музею Кобзаря, але він не тільки про нього, а й де-факто про історію Пріорки та Куренівки.
Дві кімнати будинку заповнені предметами побуту від Тарасових часів до 1950-х. Тут і німецьке піаніно з Бреслау, й іграшка, зроблена австро-угорським полоненим часів Першої світової, самовари та годинники, шафи й ікони, взуття та одяг. Все це приносили і приносять в музей місцеві мешканці.
Додамо показову колекцію світлин північних київських околиць з типажами тодішніх мешканців та їхніх обійсть. "Хата на Пріорці" — головний культурний центр району. Тут постійно проводяться виставки, лекції, майстер-класи, а унікальність музею обумовлена тим, що, на жаль, в інших історичних місцевостях Києва таких експозицій нині немає.
- ДЕ? Вул. Вишгородська, 5
Покровська церква
Після знищення у 1986 (!) році колишнього Петропавлівського храму на Куренівці, переробленого на заводську прохідну, могутній Покровський храм залишився найстаршою культовою спорудою Києва на північ від Кирилівських висот.
Храм збудований у важкуватих формах псевдоруського стилю у 1906 році, однак сприймається досить живописно на верхівці одного з численних місцевих пагорбів, серед вікових дерев.
Всередині храму є ікони видатного художника Івана Їжакевича (1864-1962), виконані майстром 1944 року. Їжакевич, який починав з лаврських "богомазів", згадав молодість і привніс у храмовий інтер'єр свій неповторний, дещо похмуро-величний стиль.
Навколо храму — рештки колись набагато більшого за площею кладовища, знищеного здебільшого у 1970-х. Біля вівтарної стіни розташований один із двох найстарших надгробків на столичних цвинтарях — поховання 1828 року священника Чепурківського та його дружини.
- ДЕ? Вул. Мостицька, 18
Будинок Фотія Красицького
Пріорка пов'язана не тільки з Шевченком, але і з іншим видатним живописцем Тарасового роду — Фотієм Красицьким (1873-1944), внучатим небожем Кобзаря по лінії сестри Катерини. Фотій зі своєю багатодітною родиною оселився тут ще 1905 року і прожив до смерті, а будинок і досі належить його нащадкам.
Музею в будиночку немає: за останні десятиліття все, що було в ньому цінного, передано у музеї, адже власники постійно відчувають тиск із боку різних забудовників, які дуже б хотіли звести на місці будиночка черговий хмародряп.
Хто тільки не гостював у Красицьких — від родини Косачів та Мурашків до футуристів Розстріляного відродження, адже доньки академіка живопису були у шлюбі з репресованими літераторами Петром Мельником (1902-1949) та Олексою Влизьком (1908-1934). Отже, цей скромний будиночок був практично півстоліття справжнім мегаосередком нашої культури та духовності найвищого ґатунку!
- ДЕ? Вул. Брюсова, 20/16
Віковічні дуби та колишнє садівництво Крістера
Київ стоїть на межі поліських лісів, отже, і старовинні дуби-велети Пріорки — ніби "авангард" лісового богатирського воїнства Пуща-Водицького лісу. Найстарішим із них є Віковий дуб Крістера на вулиці Байди-Вишневецького (колишньої вулиці Осиповського). Гіганту понад 700 років, і росте він просто біля житлового будинку. Поруч із ним — найстаріша в Києві смерека.
По той бік вулиці до 2016 року стояв дерев'яний двоповерховий будинок садівників Крістерів (офіційно він був розібраний через ураження грибком з перспективою відновлення, але цього так і не сталося). Щоправда, в парку "Гірка Крістера" біля кінотеатру ім. Шевченка можна побачити макет знищеного будинку, встановлений 2021 року. Хоча б така пам'ять про цей непересічний об'єкт!
Вільгельм (1815-1890) та Юліус (1848-1916) Крістери — найголовніші представники цього славного німецького роду садівників. Їхнє господарство було найбільшим в Києві постачальником саджанців дерев, овочів, фруктів і взагалі усього, що може вирости у дбайливих господарів.
Час був безжальним для більшої частини їхньої спадщини: склеп Вільгельма та Юліуса у горішній частині парку "Крістерова гірка" зруйнований за більшовицької доби, а у наші часи знищили не тільки будинок, а й забудували територію оранжерейного комплексу (на його місці зведений ЖК "Паркове місто").
Щоправда, декілька років тому по зелених зонах Пріорки та сусідній Кинь-Грусті було прокладено екологічну стежку "Віковічні дуби", в межах якої на вході до згаданого парку "Гірка Крістера" був встановлений стенд з інформацією про історію садівництва.
- ДЕ? Дуб Крістера — вул. Байди-Вишневецького, 3, у дворі. Парк "Гірка Крістера" — вул. Вишгородська, 49
