Понад 770 000 грн для ЗСУ та 800 учасників у 11 містах світу: як організували забіг "Біжу за тих, хто в берцях 2025"
Фото: БФ "Гуркіт"
Вже третій рік поспіль фонд "Гуркіт" організовує благодійний забіг "Біжу за тих, хто в берцях", щоб підтримати ЗСУ. Цьогорічною метою став збір коштів на 50 комплексів РЕБ для 13-ї бригади НГУ "Хартія". У результаті вдалося зібрати 779 087 грн, а до забігу долучилися 800 учасників — у Києві та ще в 11 містах світу.
Бігли на дистанції 420 м, 1, 5 і 10 км, а для тих, хто не міг бути присутнім фізично, передбачили онлайн-участь. Дехто долав дистанцію з національним прапором у руках, поруч із цивільними бігли 300 військових, а деякі з бійців "Хартії" — у бронежилетах і касках.
Паралельно з Києвом забіги проходили в Мехіко, Дортмунді, Тіролі, Лідсі та інших містах. Команда організаторів об'єднала небайдужих на двох континентах задля підтримки Сил Оборони.
Редакція "ТиКиїв" поспілкувалася з Анатолієм Рибачком — волонтером фонду "Гуркіт" і організатором цьогорічного забігу — про особливості проведення благодійних ініціатив під час війни та досвід команди.
Скільки учасників та коштів ви залучили в попередні роки?
Це вже наш третій щорічний забіг. У 2023 році ми вперше зібрали багато людей на ВДНГ. Тоді можна було бігати тільки там. Здавалося, що покликали лише друзів, але прийшло понад 1000 людей. Тоді ми зібрали кошти для закупівлі двох пікапів для 24-ї бригади.
У 2024 році ми вже більш ґрунтовно підійшли до організації події, передбачили багато візуальних проявів для партнерів, суттєво покращили організаційний складник. Це був рік, коли ми збирали на ручні гранатомети для 71-ї окремої єгерської бригади ДШВ ЗСУ. Тоді було зібрано приблизно 600 000 гривень — тільки за рахунок самої події.
Скільки людей беруть участь в організації забігу? Хто ці люди — фонд, волонтери?
Треба одразу розуміти, що "Гуркіт" — це на 100% волонтерський благодійний фонд. У нас наразі є тільки волонтери, які у вільний від основної роботи час присвячують свою діяльність фонду. Часто люди поєднують роботу в ОПК або навіть військову службу з благодійністю.
І оскільки жодна людина не може 100% свого часу присвячувати організації події, ми розбили цей процес на багато менших частин: маркетинг, SMM, дизайн, робота з волонтерами, організаційний менеджмент, управління стартовим містечком, менеджмент дистанцій, взаємодія з партнерами тощо. Сукупно до цих напрямів було залучено до 20 людей організаційної команди.
І, власне, в день забігу до нас приєдналися ще понад 50 волонтерів, без яких ця подія взагалі б не відбулася. Ми їм за це неймовірно вдячні!
Наскільки складно організувати благодійний забіг зараз в Україні: чи не забагато подібних подій? Чи відчуваєте конкуренцію?
Ми пишаємось тим, що ми — на 100% благодійні. Кожну зібрану й зекономлену копійку ми спрямовуємо на збір — це наша принципова позиція. І також ми раді, що з кожним роком наші події тільки кращають.
Але і конкуренцію відчуваємо. Всі рухаються та розвиваються, що не може не тішити. У конкуренції народжується якість. Забагато благодійних забігів не буває: якщо це для війська — це точно не зайве!
Що найскладніше в організації взагалі?
Ми в команді сміємося, що найважче — це вантажити малі мобільні огорожі. Їх багато, вони важкі, і це зазвичай найбільш фізично затратна активність. Але якщо серйозно — найскладніше знайти баланс між роботою і волонтерством.
Ми не можемо собі дозволити зробити погану подію, і загалом більшість учасників забігу відзначають хороший організаційний рівень. Але й повністю присвятити себе події — дуже важко. Тому організація — це завжди про ваги та спроби підкинути кілька тягарців, щоб шальки терезів стояли рівно.
Як ви шукали організаторів забігу в інших країнах? І скільки людей долучилося до події за кордоном?
Більшою мірою — це наші друзі й знайомі або ж активна діаспора українців, яких після 2022 року, на жаль, стало дуже багато за кордоном. Ми "кинули клич", отримали перший фідбек і одразу почали організовувати.
Ми з усіма провели дзвінки, зробили еталонний road map із рекомендаціями, виготовили відзнаки-жетони на згадку про забіг і розіслали їх за кордон. Наразі нам відомо про понад 300 учасників в 11 країнах світу, які вже бігали або ще будуть бігти в межах ініціативи "Біжу за тих, хто в берцях 2025".
Як для вас пов'язані біг та благодійність? Чи можуть забіги в Україні та для України бути неблагодійними під час війни?
Це дуже складне питання: реальність така, що ці неблагодійні забіги вже зараз проводяться. Ми знаємо про існування в Україні організаторів, які прикриваються патріотичними гаслами, але фактично не мають благодійної мети. Або ж вона визначена на рівні 10–15% від прибутку. На нашу думку, цього недостатньо.
Водночас є комерційні забіги, які, віддаючи частину прибутку, фактично передають мільйони гривень, що на оперативно-тактичному та тактичному рівнях закривають потреби окремих підрозділів. І це — фантастика в розрізі взаємодії "бігуни – військо". І, звичайно ж, є такі, як ми — ініціативні групи, які, не шкодуючи себе, віддаються повністю та роблять дуже якісні бігові події.
"Гуркіт" провів уже понад 15 різних заходів. Кожен із них — на 100% благодійний. І, так, ми дуже хочемо, щоб усі брали з нас приклад.
"Гуркіт" висловлює щиру подяку партнерам заходу — Департаменту молоді та спорту міста Києва, компанії "Aqua Миргородська", Gorgany та багатьом іншим відповідальним бізнесам, які підтримують подію з року в рік.
Благодійний забіг "Біжу за тих, хто в берцях 2025" став яскравим свідченням того, наскільки важливими є подібні ініціативи — і для військових, і для цивільних.
