Біль під час сексу: як тривога, депресія та "подружній обов'язок" викликають диспареунію, — пояснює сексологиня

Фото: Unsplash

Біль під час сексу — поширене явище, і причини дискомфорту можуть бути як фізичними, так і психологічними. На диспареунію здебільшого страждають жінки, хоча й чоловіки можуть стикнутися з болісними відчуттями під час статевого акту.

Сексологиня Марина Гавенко розповідає, як психоемоційні проблеми й непорозуміння в парі провокують біль під час інтимної близькості та як позбутися диспареунії.

Як проявляється диспареунія

Диспареунія — біль або дискомфорт, який відчувається під час або після статевого акту. Це початковий симптом, який свідчить про певні проблеми, які варто брати до уваги та звертатися по допомогу. У жінок диспареунія може проявлятися у таких больових синдромах:

• Вульводинія — хронічний (постійний або періодичний) біль у ділянці вульви без видимої причини, що триває щонайменше 3 місяці.
• Вагінізм — мимовільне надмірне скорочення м'язів тазу та стінок піхви, що перешкоджає проникненню. Неможливо ні тампон ввести, ні огляд у лікаря провести — що вже казати про сексуальну пенетрацію.

У чоловіків теж трапляється диспареунія: печіння в голівці, біль при ерекції або еякуляції. Часті причини — подразнення шкіри, коротка вуздечка, запалення простати, урогенітальні інфекції, хвороба Пейроні, гіпертонус тазового дна.

Як зрозуміти, який тип диспареунії в тебе? Прислухайся: де болить (вхід чи глибше), коли (одразу чи в певних позах), який характер (пече, коле, тягне), від чого стає легше (лубрикант, повільніші рухи, інша поза), чи боляче з тампоном або на огляді лікаря. Якщо є червоні прапорці — раптовий сильний біль, кровотеча, температура, нетипові виділення та запах, болючі ущільнення, різкий біль при еякуляції — ці симптоми треба не терпіти, а обстежувати.

Насамперед ми маємо виключити медичні захворювання, тому звертаємось до нашого гінеколога. Якщо захворювань немає, і лікар каже що ви цілком здорові — звертаємося до нашої голови. 

Диспареунія та "подружній обов'язок"

Дуже часто спостерігаю на консультаціях суспільну стигму "подружній обов'язок". Жінки (рідше — чоловіки) йдуть в інтимні стосунки без бажання, без згоди — бо "так треба". Здебільшого ними керує страх, що якщо партнер не отримає бажаного, він візьме це з кимось іншим. І це велика проблема комунікації в парі, довіри, відкритості та розуміння.

Секс має відбуватися за активної згоди! На всі види інтимної близькості потрібні згода й бажання двох людей, інакше це насильство.

Так-так, статевий злочин у шлюбі або в парі теж існує. І, власне, ось цей момент "я краще потерплю" і є різновидом насильства — насамперед над собою, власним тілом і бажанням. 

Якщо ми йдемо в інтим без бажання, тіло почне затискатися, щоб виник біль, який стане приводом уникнення близькості. У такому разі шукаємо причину глибше. Запитай себе: "Чому я йду в інтим?", "Де моя вторинна вигода?", "Навіщо це мені?", "Що я хочу мати в результаті?".

Психологічні причини диспареунії

Тут ми розглянемо питання з потенційно оптимістичного погляду, не беручи до уваги випадки сексуального насильства. Звісно, у багатьох це є першопричиною, і в такому разі ми працюємо із сексуальною травмою. Це складний терапевтичний процес, що потребує багато часу та повної залученості.

• Тривога та депресія

Коли всередині тривога або пригніченість, тіло часто економить енергію. У жінок довше вмикається збудження, виділяється менше природної змазки, частіше виникає поверхневий або глибокий дискомфорт, бо м'язи входу напружені, а слизова — сухіша. У чоловіків знижується потяг, виникає нестійка ерекція або поспішна еякуляція, бо страх, що "не вийде", сам себе збуває. 

Порушений сон, висока втома, а деякі антидепресанти справді знижують потяг або ускладнюють оргазм (це коригується з лікарем психіатром). Дискомфорт з'являється не тому, що ви "зламані", а через те, що тіло перебуває в режимі економії та захисту. Відсутність якісної комунікації тільки накопичує відчуття тривоги, тому про розслаблення та задоволення годі й казати.

• Низька самооцінка

Низька самооцінка запускає захисний механізм: тазове дно стискається, тіло тримає напругу. У думках виникає катастрофізація — "знову болітиме" — і мозок підсилює больовий сигнал ще до початку. Якщо соромно за тіло або "треба швидко, щоб не підвести", збудження не встигає розгорнутися — маємо сухість, тертя й біль. Це замкнене коло: біль → страх → уникання → ще більше болю. 

Рішення — повернути контроль і безпеку: повільність, лубрикант, пози з керованою глибиною, робота з напругою м'язів замість терпіння болю. Якщо не готова йти у близкість, починай з тілесних технік: спробуй масаж тих ділянок, де комфортно, без інтимного продовження. Поступово вмикай тіло і стеж за його сигналами.

Як говорити про диспареунію з партнером

Сексуальність та інтимність є важливою частиною стосунків. Коли між партнерами панують довіра, повага до кордонів і м'яка комунікація, тіло розслабляється швидше, чутливість краща, а оргазм — ближчий. Якщо ж "під шкірою" сидять образи й невисловлене, мозок зчитує дотик як потенційну загрозу, а не як еротику. Парадоксально, але п'ятнадцять хвилин чесної розмови про те, що приємно, а що — ні, дають більше сексуальної "хімії", ніж година технік без цього діалогу. Тому ми знову повертаємося до якісної комунікації.

Говорити варто не в ліжку і не одразу після невдалої спроби. Обери спокійний час і скажи просто: "Коли ми поспішаємо, мені пече на вході. Мені допомагають повільніший процес, більша кількість лубриканта і відсутність глибоких рухів. Спробуймо зупинятись, якщо я кажу "стоп". 

Формат "я-повідомлень" знімає провину. Домовтеся про сигнали ("стоп", "повільніше", "ок") і про те, що хочете робити після паузи — освіжитися, побути в обіймах. Це не "я виправляю тебе", а "ми налаштовуємо нашу близькість". Ділись емоціями: "Я відчуваю", "Мені важливо" та уникай звинувачень: "Ти не так робиш", "Ти грубий". 

Якщо після сексу почалася кровотеча — звернися до свого лікаря.

Як позбутися болю під час сексу: план дій

• Перевір здоров'я. Звертайся до гінеколога (уролога), за потреби — здавай аналізи та роби УЗД. Важливо виключити інфекції, ендометріоз, дерматологічні причини, захворювання простати тощо.
• Заспокоюй нервову систему. Кілька хвилин повільного дихання щодня, теплий душ або грілка, регулярний сон. Тіло краще "вмикає еротику", коли йому безпечно. За можливості усувай тригери та збудники стресу.
• Більше збудження — менше болю. Якісний лубрикант (водний або силіконовий) — завжди; 20-30 хвилин пестощів до будь-якого проникнення; рухи й пози, де людина, якій боляче, керує темпом і глибиною (часто — зверху або на боці, з подушками). Прелюдія дуже важлива!
• Повертай чуттєвість без тиску. На 2-3 тижні перейдіть на практики без проникнення (сенсейт-фокус): приємні дотики заради приємних дотиків, а не для того, "аби щось довести".

• Навчися розслабляти тазове дно. Не качай "Кегеля" навмання. Насамперед практикуй релаксацію: дихання животом, уявне "розкриття" на видиху, робота з фізіотерапевтом тазового дна. Ці підходи дієві як для жінок, так і для чоловіків.
• Дій поступово. Коли біль на рівні 0-3 з 10, обережно повертай проникнення. Починай з найменшого (палець, маленький вібратор із лубрикантом), поступово збільшуючи, залишаючись у комфорті.
• Пам'ятай про психологію. Менше самокритики, більше "я-повідомлень", домовленості про стоп-слова й "післядогляд" (вода, обійми тощо). При травматичному досвіді — травма-інформована терапія поряд із тілесною роботою. Якщо важко самостійно розібратися, допоможе секс-терапевт.
• Ліки й гормони — тільки з лікарем. Побічні ефекти антидепресантів, антигіпертензивних, локальні естрогени в менопаузі, мазі з лідокаїном при вестибулодинії — усе це обговорюється індивідуально. Зазвичай потреби у медикаментах немає, проте є випадки доцільності їхнього використання.

Пам'ятай: біль під час сексу — поширене явище, але воно не є нормою. Утім, це не вирок і точно не твоя провина. У більшості випадків біль минає, якщо усунути загрози, повернути збудження, навчитися розслабляти м'язи й домовитися по-людськи. Це робиться крок за кроком — і працює.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter