Як батькам говорити з дітьми про інтимне? Пояснює секс-педагогиня Юлія Ярмоленко

Фото: пресслужба МІЙ ФЕСТ

Сексуальна освіта — це не лише про секс, але й про безпеку, згоду та здоров'я. Втім, багато батьків досі не знають, як правильно говорити з дітьми на ці теми. На делікатні питання відповіла психологиня й авторка книг "Малечі про інтимні речі" та "Без маячні про перші місячні" Юлія Ярмоленко.  

Юліє, як змінилася сексуальна освіта за останні 10 років в Україні? Чи стали батьки більш відкритими до таких розмов?

Якщо порівнювати сьогодення й 2015 рік, коли я тільки починала проводити лекції із секс-просвіти, то це — небо й земля. За останні 10 років і батьки, і діти стали обізнанішими в питаннях безпеки, законодавства, тілесності, сексуальності, здоров'я та згоди. Якщо у 2015-му в Україні була хіба одна тематична книжка для дітей — "Про це", — то зараз є широкий вибір літератури для будь-якого віку. 

Зараз у більшості батьків є розуміння, що сексуальна освіта спрямована передусім на безпеку дітей, розуміння ними своїх і чужих кордонів, знання фізіології та будови тіла, уміння говорити "ні" й просити про допомогу в дорослих. Петиція 2023 року про введення сексуальної освіти в школах, яка набрала 25 тисяч голосів, також свідчить про те, що суспільство має такий запит.

Та, попри позитивні зміни, серед українських батьків ще достатньо тих, хто вважає секс-просвіту розбещенням.

Які найпоширеніші помилки роблять батьки, коли намагаються говорити з дітьми про інтимні теми?

⁠⁠Найчастіше вони роблять це занадто пізно. У 7-10 років, коли батьки лише починають ці розмови, діти часто-густо вже бачили порно, і з вуст дорослих такі теми викликають у них огиду чи сором. Часто підлітки говорять, що їм було б простіше говорити з батьками на теми стосунків, сексу, контрацепції, згоди, якби такі розмови були змалечку — з 3-5 років.

Досі актуальні й іраціональні батьківські страхи: буцімто секспросвіта "занадто рано" збудить у дитині інтерес до сексу. Цей та інші міфи я розвіюю вже 10 років: на різних форумах, педагогічних конференціях, у навчальних закладах; у медіа та літературі; на радіо й телебаченні. І багатьох мені вдалося переконати. Тому тут єдиний шлях — пояснювати. Терпляче, аргументовано, постійно.

⁠⁠Які ключові принципи має засвоїти кожна людина, щоб мати здорове ставлення до сексу та сексуальності?

1. Секс — не базова потреба, без сексу ніхто не помер і не помре (на відміну від дихання, сну, їжі та води). Секс нічого не лікує і відсутність сексу не призводить до хвороб. 
2. Секс — це тільки за взаємною згодою і зі взаємним задоволенням. Якщо задоволення отримує лише хтось один, а інша сторона погоджується через страх — це не секс, а насильство.

Маючи здорове ставлення до сексу, батькам варто максимально спокійно реагувати й на дитячу цікавість до власного тіла, щоб не викликати у малечі сорому й страху. Варто купувати книжки про анатомію, будову тіла. Пояснювати дітям, що така цікавість нормальна, але досліджувати, наприклад, статеві органи можна тільки наодинці — у ванній кімнаті чи у власній.

⁠⁠⁠Як навчити дітей захищати свої кордони та розпізнавати небезпечні ситуації, не залякуючи їх?

Найкраще навчання — власний приклад. Діти вчаться кордонів із народження на прикладі найближчих людей — мами й тата, бабусі й дідуся, братів і сестер. Якщо кордони дитини не порушуються в сімʼї, то з більшою ймовірністю вона шанобливо ставитиметься й до чужих кордонів, а також вмітиме захищати свої.

Щодо правил безпеки одного на всіх підходу нема, адже всі діти різні. Є дуже чутливі, вразливі діти, яких може сильно налякати навіть просте попередження про небезпеку. А є такі, що навпаки полізуть у небезпечне місце, щоб перевірити, чи зможуть вони впоратися з такими труднощами.

На жаль, в Україні майже нема книжок для батьків і дітей на тему тілесної та інтимної безпеки. Тому батькам важливо проговорити з дітьми, як діяти в небезпечних ситуаціях. Наприклад, замість "не сідай у чуже авто" розповісти, як діяти, якщо ти вже опинився чи опинилася в машині незнайомця. Причому надати кілька варіантів дій.

Як говорити з дітьми про порнографію, зважаючи на її доступність?

⁠⁠Через цінності. Пояснити, чому ви вважаєте перегляд порно поганою ідеєю в 12 років. (А, можливо, і в 40.) Яку небезпеку приховує в собі відео 18+, як воно повʼязане із торгівлею людьми, як викликає залежність і сексуальні дисфункції.

Звісно, якщо дорослі самі дивляться порнографію і не бачать в ній нічого поганого, то й пояснити дитині, чому їй дивитися порно не можна, буде дуже складно. На практиці діти 5-8 років нерідко знаходять порно на телефонах, планшетах чи ноутбуках самих батьків.

⁠Які книжки, фільми чи ресурси ви радите батькам, які хочуть говорити з дітьми про інтимність, але не знають, з чого почати?

Для батьків дітей до 5 років раджу:

• "Про малятко в животі, або звідки беруться діти" Марти Марущак;
• "Так і ні. Почуття" Пауліни Ауд.

З 5 до 9 років:

• "Малечі про інтимні речі" мого авторства;
• "Емоціємір інспектора Дила" Сусанни Ісерн;
• "Я і він. Про хлопчаче без секретів" Юлі Смаль;
• "Як я дорослішаю" (є посібники для дівчат і хлопців) Аніти Найк і Філа Вілкінсона.

З 10 років:

• "Путівник світом дорослішання" Барбари Петрущак;
• "Поговоримо про згоду" Юмі Стайнз.

З 14 років:

• "Про секс. То як, поговоримо?" Ханни Віттон;
• "Повага. Хлопцям про кохання, секс і згоду" Інті Чавес Переса.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter