Київський марафон Незламності 2023: 6146 учасників, герої-бігуни на протезах та 1 млн грн на благодійність

Київський марафон Незламності 2023: 6146 учасників, герої-бігуни на протезах та 1 млн грн на благодійність Марафон Незламності 2023, фото Run Ukraine

У день захисників і захисниць України 30 вересня та 1 жовтня відбувся Київський марафон Незламності 2023. Це був благодійний забіг від Run Ukraine, що об'єднав 6146 учасників, з яких 5180 вийшли на старти у центрі Києва, на Трухановому острові. З-поміж них — сотні військових та ветерани на протезах. 

Цього року на Київському марафоні Незламності був солд-аут: усі реєстрації на всі дистанції були розкуплені заздалегідь. Також захід зібрав чимало глядачів та вболівальників — кияни та гості міста прийшли підтримати атлетів та наших військових. Цьогоріч Київський марафон Незламності 2023 мав важливу благодійну складову: нині захід вже зібрав мільйон гривень на закупівлю військової техніки для ЗСУ через UNITED24. 

фото Run Ukraine

1 жовтня на старт вийшли також ветерани російсько-української війни та нинішні військовослужбовці, які отримали важкі поранення на фронті і пройшли, або зараз проходять, реабілітацію в центрі Next Step в Ірпені, що працює з 2018 року.

Серед них були Володимир Товкис, військовий НГУ, золотий призер Ігор Нескорених в Дюсельдорфі, Владислав Жайворонок, боєць полку "АЗОВ", Андрій Дячишин, військовий 24-ї ОМБР, військовий ССО Юрій Поліванський, військовий 79-ї ОДШБР Михайло Наливайко, військовий 206-ї ОБТРО Артем Мороз та військовий МВС Ростислав Приступа.

19-річна військова Руслана Данілкіна, що внаслідок обстрілу втратила ногу, подолала дистанцію 5 км разом із побратимами з центру Superhumans. Військовий ветеран Герман Золоторьов, який втратив руку, пробіг 5 км за 23 хвилини — це 41 результат з-поміж 602 чоловіків на цій дистанції. 

фото Run Ukraine

Переможцями заходу на основній дистанції, 42.195 км, в абсолюті стали Микола Давиденко, який фінішував з часом 2:27:46 та Олена Шевченко з результатом 3:04:16.

Переможці дистанції 42.195 км в абсолюті: 

Чоловіки:

Микола Давиденко — 2:27:46

Олег Цибін — 2:31:33

Денис Галушко — 2:32:58

фото "ТиКиїв", Ігор Кузнєцов

Жінки: 

Олена Шевченко — 3:04:16

Олена Лазарева — 3:08:13

Ірина Згурська — 3:18:50

фото "ТиКиїв", Ігор Кузнєцов

 

Переможці дистанції 21.097 км в абсолюті: 

Чоловіки:

Максим Аненко — 1:12:03

Владислав Мочоний — 1:12:21

Ігор Панченко — 1:14:14

 

Жінки:

Ольга Нижник — 1:17:50

Анна Шустова — 1:19:16

Вікторія Чайка — 1:25:44

"Вдячні ЗСУ та всім нашим захисникам, завдяки їм Київський марафон Незламності можливий. Сьогодні ми біжимо, аби зібрати гроші на зброю, а також мотивувати людей займатися спортом та підтримувати себе ментально. Сила духу, яку продемонстрували наші ветерани на протезах, вийшовши на старти різних дистанцій, неймовірна. Ми у Run Ukraine вдячні партнерам, департаменту молоді та спорту КМДА, кожному учаснику, які сьогодні продемонстрували свою Незламність, ставши частиною цієї події", — прокоментувала Вікторія Веремієнко, директорка з маркетингу Run Ukraine.

Фінішери марафону Незламності розповіли про свої враження від старту та стосунки з бігом під час війни

Олена Шевченко, 33 роки, Одеса, ультрамарафонка, Чемпіонка України з бігу на 100 км, 2021 рік. Чемпіонка України з добового бігу. Посіла перше місце серед жінок на марафоні Незламності з часом 3:04:16.

Я бігаю 8 років, це був мій 8-й марафон. Я Більше по ультра — 15 разів бігла 100 км, 8 разів — добовий біг. Можете уявити, що марафон для мене це спринт.

Перші 21 день після повномасштабного вторгнення я не бігала: це був жах, війна, розпач, і ти не знаєш, що взагалі робити... Потім потроху почала і досі намагаюся бігати щодня. 

У мене маленька донька, тому постійно треба шукати час на біг.

Але без бігу дуже погано: побігала — і голова чиста, і тіло в тонусі, і віра в Перемогу одразу є.

Звичайно, марафон Незламності — інший, він воєнний. Завдяки нашим захисникам це була наче репетиція нашої Перемоги над ворогом. Велика шана і повага нашим воїнам за можливість жити життя! Мої головні думки під час марафону — те, що життя триває і треба його цінувати. 

Траса гарна, рівна, для мене не нова, бо 100 км по ній бігала не один раз і довгі тренування там бігаю. Але мені не було легко бігти, мені ніколи не буває легко бігти! Але без бігу не можу.

За день до марафону ми не встигли на дитячій забіг: я бігла з донькою від парковки до стартової арки, і на 2 хв запізнилися. Медаль доньці дали, але я трохи засмутилася, що ми не встигли. Тоді я пообіцяла потрапити на марафоні у призові місця і от — вийшло виграти! Моя головна мотивація — це моя сім'я. 

Я чотири роки як не бігаю швидкісні роботи — не встигаю. Мені для ультри більше потрібні обсяги. Тому марафон прийшлося терпіти — пульс 180-190 весь марафон.

Ну а перемога — це завжди приємно! А ще розуміеш, що не дарма кожного дня бігаєш. І наступного дня можна відпочити трохи!

Сергій Урин, 46 років, Київ, СЕО рекламної агенції. Бігає «серйозні дистанції» п'ятий рік, пробіг 5 асфальтових марафонів, 1 ультра асфальт 50 км, 2 ультратрейли 50 км, з десяток половинок та менших трейлів.

Фінішував марафон Незламності з часом 3-47.

Під час війни мав перерву у лютому-березні 2022, але відновив регулярні заняття з квітня-травня, бо це врівноважує емоції. 

Марафон Незламності — перший марафон в Києві з початку повномасштабного вторгнення, — купа облич, котрі скучили одне за одним та за марафонською трасою. Траса пласка, але Труханів, тіснява, особливо в кишенях, на початку та при змішуванні потоків 21 км та марафону. Біг колами — також задоволення на поціновувачів, але це обмеження Труханового острова.

Ще з Чикаго 2021 я мав особисту ціль — вибігти з 4-х годин, вирішив з нею не баритися, гарна нагода у гарному місті! І все вийшло. 

Найважливіший інсайт марафону перекликається із загальною ситуацією, пов'язаною з війною: попереду довга складна дистанція.

Біжи її спокійно, у своєму плановому темпі, але використовуй можливості для прискорення (інколи ж цей 1 метр висоти на Трухановому спадає!), думай лише про тут і зараз, фініш (як і Перемога) з'явиться несподівано. 

Михайло Сидоренко, 51 рік, село Северинівка Київської області, "молодий працюючий пенсіонер в пожежній охороні лісів", 60-ти разовий донор крові, тричі дідусь, протягом 11 років до повномасштабної війни пробігав по 3-4 марафони на рік. 

Бігати почав після того, як навчився ходити, з дитинства це був лише футбол на любительському для себе рівні. Саме через футбол почав бігати довгі дистанції, щоб вже в дорослому віці 35+ скинути зайвий десяток кілограм після того, як кинув курити. 

Задля підтримання форми бігаю, коли знаходжу для цього час. Через відсутність офіційних стартів тренування схожі на звичайні пробіжки без прискорень та інтервального бігу. Компенсує це все футбол, якщо є така нагода. Фізичних навантажень достатньо в селі на городі. Біг при такому стилі життя — це зайвий спосіб для релаксу не тільки фізично, але й морально. 

Марафон Незламності став першим від початку війни. Особисто мене мотивував нагодою допомогти та долучитися до збору коштів, перевірити свій фізичний стан та готовність до марафону. Надалі, все врахувавши, зі зробленими висновками готуватися до інших стартів та тримав себе в біговому тонусі, щоб відновити свої спортивні кондиції, які були до початку війни.

Незвично було бачити велику кількість військових у формі і людей із втраченими кінцівками. Видно, що цей марафон просто згуртував людей, бо не всі мали відповідну фізичну підготовку. Напевно сама назва марафону також мотивувала мене не закінчити його завчасно. Вперше побачив сім'ю, яка разом здолала марафон з 1,5-річною дитиною у візочку. Такого в Україні ще ніхто не робив, бо до цього були лише половинки з дітьми.

Траса цілком рівна. Погода допомогла прохолодою зранку. Можливо скупчення людей після старту на розворотах не давало комусь покращити свої персональні результати, але всі до цього поставилися з розумінням. Хто мав добру підготовку, той, звичайно, обновив ПБ. Всім вистачило і води, і харчування, та купа медиків на кожному кроці дистанції. Я біг не так швидко і завершував змагання через майже 5 години на трасі. 

Христина Курганська, 36 років, Київ, бігає 9 років, марафонів — 2, половинок — приблизно 15. Фінішувала півмарафон Незламності з часом 1-48. Голова правління громадської організації "Доладу", засновниця агенції аромабрендингу Ol.factory та Kamana Perfume Store

Я обов'язково бігаю під час війни. Біг зміцнює моє фізичне та ментальне здоров'я. Це мій інструмент емоційного перезавантаження, наповнення енергією, зниження стресу та тривожності. 

Марафон Незламності відрізняється дуже короткою трасою на улюбленому Трухановому. Іноді були скупчення великої кількості учасників на окремих ділянках, але навпаки — це додавало крутезного спортивного вайбу. Де б я ще зустріла десятки своїх різних знайомих в одному місці!

А також велична шана й вдячність нашим захисникам, які виходили перед стартом, та вже обов'язкова підтримка ЗСУ. 

Моя мотивація бігти — потужна енергія таких спортивних заходів, які збирають зовсім різних людей, об'єднаних єдиним здоровим захопленням. Попри всі непрості обставини війни. 

Інсайтів дуже багато. Майже кожна моя пробіжка — це побачення з собою. Обожнюю цей час. Я часто перед тренуванням задаю собі запитання, на які отримую відповіді під час бігу, особливо після 40 хвилин. 

Або бігаю з конкретним наміром. Це дуже круто працює!

Богдан Левченко, 37 років, Київ, співласник рекламної агенції. Бігає 6 років, на вихідних був 6-й марафон. Марафон Незламності фінішував за 3-25.

Відновив регулярні пробіжки з квітня минулого року. Завдяки бігу виходило "відпочити" від негативного інформаційного поля і структурувати думки та плани в своїй голові. Іноді пробіжка допомагає виплеснути всі негативні емоції і, без перебільшення, не з'їхати з глузду.

Марафон Незламності відрізнявся від інших розумінням того, що бігти цей марафон є величезною привілегією, що його організація та реалізація стали можливими тільки завдяки RunUkraine, численним спонсорам та, звісно ж, ЗСУ. І кожен, хто біг цей марафон, має бути невимовно вдячним за таку можливість.

Траса добре знайома, оскільки всі довгі тренування здебільшого проводив тут. Як для марафону, то вона є замалою та завузькою, як для такої кількості людей, незвично бігти аж чотири круги і здолати біля 20-ти поворотів на 180 градусів. 

Ти отримуєш від бігу рівно стільки, скільки в нього вкладаєш. Подобається відчуття усвідомлення цього. Біг є максмально чесним та справедливим. На марафонській дистанції не можна обдурити себе, обставини або рівень своєї підготовки, не вийде схитрувати. Тож головна мотивація — періодично перевіряти яість своєї підготовки і «отриммати назад» все те, що ти вклав у тренування.

Біль та втому треба сприймати, як відчуття реальності та можливості робити звичні, улюблені справи під час непростих часів в країні.

І це можливо тільки завдяки Героям, які боронять нашу країну. Кожен має знайти практичну відповідь на запитання: «А яку користь/допомогу/добру справу сьогодні я зробив, і чи дозволить це наблизити перемогу?».

 

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
grinuova_portrait.jpg - Тетяна Гриньова
Щаслива людина: пишу лише про те, що мені цікаво. Любительський спорт і марафонський біг, читання і книжки, біографії.

Може бути цікаво

Знайшли друкарську помилку?

Роботу над знаковим проєктом для виликого стримінгового сервісу не зупинила навіть війна.

Цей сайт використовує cookie-файли
Більше інформації