Перший український марафон: історія бігових подій у незалежній Україні
Фото: Run Ukraine
У 2021 році, перед повномасштабним вторгненням, в Україні проводилось понад 200 любительських бігових подій: марафонів, півмарафонів, забігів на 5 та 10 км. Загальна кількість українців, які виходили на стартову лінію таких заходів, — сотні тисяч. І під час великої війни у Києві та багатьох містах продовжують організовувати забіги на різні дистанції, які мають великий попит.
Але так було не завжди, і перший офіційний марафон незалежної України у столиці відбувся лише у 2010 році. Тоді на повній дистанції (42,2 км) було всього 144 учасники, серед яких 7 жінок.
Як розвивалася культура любительського бігу в Україні, починаючи з перших Олімпійських ігор (1896 рік), розповідаємо в матеріалі.
Перша Всеросійська олімпіада в Києві
Частина сучасної України на межі 19-20-х століть належала до Російської імперії. На перших новітніх Олімпійських іграх у 1896 році атлетів з імперії не було, на других і четвертих іграх російські спортсмени змагались без видатних результатів, а на п'ятих — у 1912 році російська спортивна делегація і зовсім посіла 16 місце серед 18 команд-учасниць. Щоб уникнути повторного сорому, було вирішено зробити власну олімпіаду на території Російської імперії: з Петербургом і Москвою не склалось фінансово й організаційно, а у Києві запропонували спонсорство брати Терещенки (так їм хотілось прославити Україну).
У першій Всеросійській олімпіаді, яка тривала з 20 по 25 серпня 1913 року в Києві, взяли участь 639 спортсменів з усієї імперії. Більшість змагань, а також відкриття та закриття олімпіади відбулися на стадіоні "Спортивне поле" біля сучасного кінотеатру "Київська Русь". Квитки глядачам продавали від 75 копійок до 10 карбованців.
Крім футболу, плавання, тенісу, стрільби та мотогонок, великою подією став марафонський забіг (власне, перший марафон у Києві): старт був на 38-й версті Житомирського шосе, за Гурівщиною. Учасників було 15, яких допустила медична комісія: фінішували всього 11.
Організація була, м'яко кажучи, непрофесійна: марафонців привезли на старт на автомобілях за день перед цим, але забули подумати про ночівлю, тож вони провели ніч на сіннику, замерзлі й знервовані, в одязі, в якому мали стартувати. Револьвер для сигналу старту також забули, а всю дорогу бігунів супроводжували машини Олімпійського комітету, які обдавали викидами та пилом, а шлях по місту прокладали солдати на конях...
Житомирська траса саме на той момент була на реконструкції, у взуття спортсменам потрапляли щебінь та пісок: тож четверо бігунів не змогли закінчити дистанцію, серед них — і киянин Алексєєнко, якого зсудомило. Виграв забіг петербуржець Максимов, що подолав дистанцію за 3 години й 3 хвилини.
Газета "Київська думка" писала про марафон так:
"Марафонський біг — це жах! Це інквізиція! Це просто варварство! Навіщо це, заради Бога, бігти 38 верст?! Ви подумайте, автомобілі псуються на такій відстані. Не дивно, якщо людині бензину не вистачить. У давнину, коли не було залізниць і телеграфу, такий біг мав сенс як засіб пересування і сполучення, але тепер при автомобілях, телеграфах, коли не потрібні, між іншим, швидкохідні вісті, такий божевільний біг не має жодного сенсу.
Людина конем ніколи не стане — у цьому легко переконатися, побувавши на кінській виставці. З мотором людина теж змагатися не може. Що стосується користі для здоров'я, то марафонський біг здатний тільки руйнувати, а не зміцнювати його".
Білоцерківський марафон
Цей марафон визначний тим, що це — перша на території незалежної України траса, сертифікована Міжнародною федерацією легкої атлетики, а ще — траса для персональних рекордів, бо майже не має перепадів висоти. Протягом останніх років тут проводять чемпіонат України з марафонського бігу.
Історія появи його така: у другій половині 1980-х заслужений тренер України та Казахстану з легкої атлетики Георгій Трофименко придумав провести марафон у Білій Церкві. Він домовився з Білоцерківським домобудівельним комбінатом та організував перший Білоцерківський марафон у 1987 році.
Цей марафон планували проводити щороку в першу неділю жовтня, однак після розпаду Радянського Союзу, в 1991-му, історія забігу на деякий час стала на паузу, щоб відновитись у 2008-му. Цьогоріч у Білій Церкві марафон планують на 6 жовтня, він буде 100% благодійним, ще є час зареєструватись!
Пробіг під каштанами
Це наймасштабніший та найстаріший забіг незалежної України, це щорічна спортивно-благодійна акція, яка традиційно відбувається з 1993 року, а з 1994 — під час святкування Дня Києва — в останню неділю травня. Дистанція основного благодійного пробігу — 5 км.
Придумали цей забіг американці, що на той час працювали в Україні: Карен Вестергаард та Джозеф Лемір, а українці Ірина та Костянтин Кузнєцови втілили цю ідею в життя з агентством маркетингових комунікацій DIALLA Communications.
Перший старт відбувся у 1993 році й зібрав 150 учасників, у 2010-му в "Пробігу під каштанами" взяли участь 15 100 бігунів, у 2019 році — 20 475. Цьогоріч забіг зібрав 7000 учасників і відбувся онлайн.
Перший Київський марафон
Київський марафон є наймасштабнішим в Україні, і траса (та, яку використовували до COVID-19 та до повномасштабного вторгнення) пройшла міжнародну сертифікацію, що дозволяє учасникам використовувати цей результат на кваліфікаціях на міжнародні забіги.
Перший забіг відбувся 16 жовтня 2010 року: тоді взяли участь 546 учасників із 13 країн, дистанцію 42,195 км пробігли 144 бігуни, серед них — 7 жінок. У 2019 році, за рік перед локдауном, на старт вийшли 17 000 людей з 50 країн: це був рекорд події. Потім настала пандемія, і захід проводили онлайн.
У 2022 році, під час повномасштабного вторгнення, марафон вперше не відбувся, але Київський марафон 2023 зібрав понад шість тисяч учасників та довів, що це важлива та необхідна подія для незламних українських бігунів, хоч траса і пролягала через Труханів острів.
Київський марафон Незламності 2024 відбудеться 12-13 жовтня 2024 року в Києві, ще можна зареєструватись.
