Не тільки війна: що нині впливає на психіку українських чоловіків

Фото: пресслужба Лінії підтримки для чоловіків

9 жовтня у Києві відбувся форум "Ментальне здоров'я чоловіків в Україні: як Лінія психологічної підтримки 2345 реагує на виклики війни". Слово дали спортсмену Жану Беленюку, "Холостяку" Олександрові Терену й іншим селебриті. Що нового ми дізналися про психічний стан українських чоловіків?

Ідею створення гарячої лінії для чоловіків пояснив заступник представника UNFPA (Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні) Павло Замостьян. За його словами, українські чоловіки рідше звертаються по допомогу, тим паче психологічну. Причина — хибні стереотипи про "сильну стать": буцімто чоловік повинен самотужки давати раду власним проблемам.

Фахівці Лінії опрацювали 21 тисячу звернень та провели 16,4 тисячі консультацій. Найчастіше українські чоловіки телефонували з такими запитами:

• проблеми емоційного характеру (53%): тривожні розлади, депресивні стани, неконтрольований гнів, розлади настрою;
• проблеми у романтичних стосунках (26%);
• проблеми зайнятості (17%);
• проблеми залежностей (12%);
• проблеми, пов'язані з військовими діями (12%): страх мобілізації, розставання з коханою людиною, втрата життєвих орієнтирів;
• домашнє насильство (10%), де ⅔ звернень стосуються саме психологічного насильства;
• суїцид (шкода собі) та гоміцид (шкода іншим) (8%).

Цю тенденцію підтверджує й виступ ветерана, письменника й ведучого Youtube-шоу "Відвал ніг" Олександра Терена. На форумі він узяв участь у "Чоловічій розмові про емоції", яку модерував телеведучий Єгор Гордєєв.

У мене є різні емоційні стани: буваю пригнічений, або навпаки піднесений — але кожному з них я даю місце бути. Я приймаю їх та даю собі прожити кожну емоцію, мені важливо не заморожуватися внутрішньо, — сказав Олександр Терен.

Новий "Холостяк" також поділився, що на плаву його тримають книжки та спорт. Активно читати Олександр почав ще в госпіталі: це допомагало відволіктися від фантомних та фізичних болів, а ще вселяло оптимізм на майбутнє.

[Психологічний] ресурс потрібно десь брати. Не соромтесь, не бійтеся йти до психотерапевта. Хоч я сам зараз не відвідую, але всіляко підтримую це, якщо людина має запит. Якщо накопичилися емоції — вмикаю "Панду Кунг-Фу 3", щоб пустити сльозу, — розповів Терен.

Спікери обговорили й емоційний тиск, із яким стикаються українські чоловіки в професійному спорті. Олімпійський чемпіон із греко-римської боротьби Жан Беленюк зауважив, що поки не всі спортсмени вбачають потребу у відвідуванні психолога. Чому? Бо звикли орієнтуватися суто на фізичне здоров'я. Та все ж останнім часом усе більше атлетів звертають увагу на власний ментальний стан.

"Без золота не повертайся", — це чують усі спортсмени, які готуються до змагань. Тому етап емоційного вигорання починається [вже під час тренувань], адже від нас очікують гідних результатів, і це велика відповідальність — особливо, коли ти готуєшся на Олімпіаду, — сказав Жан Беленюк. 

Важливість турботи про психіку підкреслив і чемпіон Європи з дзюдо Богдан Ядов.

Я "профукав" половину кар'єри через те, що не міг упоратися з хвилюванням перед змаганнями, а потім відійти від поразки. Поки тренери та колеги не порадили попрацювати із психологом. Я не сприйняв серйозно, думав, із мене глузуватимуть друзі — але все ж наважився. І це був переломний момент у житті й спортивній кар'єрі, — поділився Ядов.

А телеведучий Олександр Педан розповів, як підтримує власний ментальний добробут. Його незмінне джерело наснаги — це родина.

Я завжди цінував рідних, але з початком повномасштабної війни ще більше відчув, яка це потужна сила. Стараюсь максимально проводити вільний час з дружиною, сином та донькою. За можливості, їду до мами у рідне місто чи навіть до бабусі в село. Також важлива складова мого життя — спорт. І для фізичного, і для ментального здоров'я — те, що треба! — сказав Олександр Педан.

Заступниця міністра соціальної політики України Уляна Токарєва озвучила дані на основі 170 українських центрів життєстійкості, де можна безоплатно отримати психологічну допомогу. Від чоловіків переважно надходили такі запити:

• розв'язання сімейних проблем;
• втрата близької людини;
• розгубленість, панічні атаки, подолання ПТСР;
• як підтримати своїх дітей;
• розлучення;
• алкогольна та наркотична залежність.

За потреби Лінія підтримки може скерувати абонента до простору відповідального батьківства "ТатоХаб". Його фахівці наголошують: чоловік-сім'янин має знати, як приборкати стрес та емоційну напругу. Адже навіть, якщо батько перебуває "на відстані", його ментальний стан прямо впливає на психічне здоров'я дітей.

Критичною для відповідального батьківства є навичка турботи про себе, розуміння власних потреб та вміння їх закривати. Спершу батьки надівають кисневу маску на себе, потім на дітей та близьких. [Не менш важливе й] навчання інструментів ненасильницької комунікації з партнером або партнеркою та дітьми, — пояснила тренерка "ТатоХаб" Ольга Фролова.

Фахівці Лінії підтримки 2345 наголошують: чоловік — це насамперед людина зі своїми емоціями та переживаннями. Через стереотипи у вихованні, як-от "хлопчики ніколи не плачуть", багато чоловіків закриваються в собі. Згодом накопичені почуття та страхи можуть призвести до гніву, суїцидальних думок або насильства в сім'ї. Лише регулярна психологічна підтримка — близьких або, за потреби, фахівця, — дає змогу осягнути причину своїх емоцій та влагодити їх.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter