8 цікавих фактів про Ботанічний сад ім. Фоміна
Фото: biomed.knu.ua
Сьогодні свій 184-й день народження святкує Ботанічний сад ім. академіка Олександра Фоміна. Тож ми зібрали 8 цікавих фактів про один із найстаріших ботанічних закладів країни. Кожен, хто завітає сюди, опиниться серед дивовижного світу природи просто у центрі міста.
Історія появи
Ідея створити зелену зону виникла у видатного архітектора Вікентія Беретті у першій половині 18 століття. Саме він свого часу займався проєктом Університету Святого Володимира (нині Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка), навпроти якого був пустир, тож відомий зодчий запропонував облаштувати на цій території сад, який прилягатиме до корпусу університету.
Перший садівник
Першим садівником Ботанічного саду був Йоганн Гайнріх Гохкут — український природознавець, ентомолог, ботанік. Перші посіви садівника знищила велика буря, тож він разом з тодішнім директором саду Рудольфом Траутфеттером засіяли все знову.
Таку відданість роботі оцінив й імператор Микола I, у якого були свої рахунки з відомим університетом.
День народження Ботанічного саду
Дата дня народження ботанічного саду — це день, коли Траутфеттер і Гохкут зробили в ньому перші посадки.
З 1839 року Рудольф Траутфеттер працював професором університету, пізніше — директором Університетського Ботанічного саду, а ще пізніше став ректором університету.
Саме завдяки його діяльності колекція рослин у саду значено збільшилася: 25 416 дерев, 419 видів кущів та чотири тисячі інших рослин.
Олександр Фомін
Видатний ботанік, науковець Олександр Фомін, на честь якого названий сьогодні цей ботанічний сад, на початку 20 століття був одним із його директорів.
Коли він ще навчався в університеті, створив школу ботаніків Київського університету, потім основною його роботою було дослідження папоротеподібних і голонасінних рослин Кавказу, Сибіру, Далекого Сходу і України.
Після встановлення влади Скоропадського Фомін став директором Національного Ботанічного саду, а також завідувачем науково-дослідної кафедри ботаніки Управління наукових установ Народного комісаріату освіти УРСР. Можна сказати, що свого часу він був відповідальним за всі науково-дослідні ботанічні підрозділи та розвиток ботанічної науки в Україні. Фомін віддав своє життя науці, а весь свій вільний час — Ботанічному саду.
Саме завдяки йому київський ботанічний сад був збереженим під час Першої світової війни, періоду революцій та громадянської війни. Дні та ночі Фомін проводив у саду, виконуючи різноманітну роботу, щоб зберегти рослини в оранжереї. Деякі з них ми можемо побачити там і сьогодні.
Удари по Ботанічному саду
У часи Другої світової війни у Ботанічному саду розташовувалися німці. Тут були їхні казарми, а цінні дерева вони вирубали на дрова. Пізніше, тікаючи з міста, німці зробили ще один удар по Ботанічному саду — вивезли рідкісні орхідеї.
До речі, на честь студентів та викладачів Київського університету, які загинули у 1941 році під час захисту Києва, було встановлено пам’ятник "Навала", який можна побачити на території Ботанічного саду ім. Фоміна.
Після закінчення війни страждання Ботанічного саду не припинилися, адже у 1960 році розпочалася робота над станцією метро "Університет", під яку місцева влада віддала частину території саду.
Реконструкція у 1974-му
У 1974 році розпочалася велика реконструкція саду: висаджувалися нові дерева, перебудовувалася територія, а також був зведений найвищий у світі на той час кліматрон, що сягав 30 метрів. Він був побудований для збереження найвищих та найстаріших пальм, які були у колишньому Радянському Союзі.
Перший зоопарк Києва
А чи відомо тобі, що на території Ботанічного саду колись працював перший зоопарк Києва?
Так, саме тут розміщувалися тварини першого зоопарку міста, а біля входу в Ботанічний сад стояла скринька для збору коштів на утримання тварин. Здебільшого колекція зоопарку поповнювалася дикими тваринами, від яких відмовлялися власники. Та кількість звірів збільшувалась, а отже, потрібно було більше території, тому у 1912 році міська влада виділяла нове місце в передмісті Шулявки для зоопарку.
Найстаріша каштанова алея
Найстаріша каштанова алея розташована саме у Ботанічному саду ім. Фоміна. Ідею такої алеї висунув видатний палеоботанік Афанасій Рогович. Перші каштани у саду було висаджено у 1842 році, а повноцінна алея з'явилася у 1862-му.
