Як усиновити дитину та знайти з нею спільну мову

Фото: Freepik

17 вересня Україна відзначає День усиновлення.  У Мінсоцполітики нагадують про державну платформу "Україна для кожної дитини". Її мета — допомогти малечі знайти свою майбутню родину. А як саме це зробити?

Як запропонувати дитині свою сім’ю 

Платформа "Україна для кожної дитини" містить детальну інформацію про усиновлення, сімейні форми виховання і послугу патронату над дитиною. Розгляньмо всі варіанти.

• Патронатні родини — це професійна послуга. Вона передбачає тимчасовий догляд, виховання та реабілітацію в сім’ї патронатного вихователя дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах. 
• Опіка — це форма виховання дітей, які втратили батьків або були позбавлені батьківського піклування. В Україні опіка встановлюється над дітьми до 14 років. Для дітей від 14 до 18 років встановлюється піклування. Опікунами чи піклувальниками можуть бути як кровні родичі, такі  і ті, хто навчався на спеціальних курсах та став кандидатом в опікуни/піклувальники. 
• Прийомна сім'я — це коли звичайна сім'я або одна неодружена людина вирішує прийняти та виховувати від однієї до чотирьох дітей, які не мають батьків. Прийомне батьківство оплачується. Прийомні діти починають жити разом зі своєю новою сім'єю, готуючись до дорослого життя.
• Дитячий будинок сімейного типу — або велика прийомна сімʼя — утворюється, коли родина або одна особа бере на виховання п’ять і більше (до 10) дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Це теж оплачується. А ще велика прийомна сім’я може отримати службове житло.

Як усиновити дитину

Державна платформа "Україна для кожної дитини" наводить 5 кроків.

1. Підготовка

Це — перший крок на шляху усиновлення. Його можна порівняти з підготовкою до біологічного батьківства: пара консультується з лікарями, відмовляється від шкідливих звичок, обговорює плани щодо виховання дитини й догляду за нею. Додати до списку варто й консультації з соціальними працівниками.

2. Запит на усиновлення

Етап подання запиту на усиновлення — це процедура, під час якої до служби у справах дітей подається заява про бажання стати на облік кандидатів в усиновлювачі. Вона міститиме інформацію про тебе та твого чоловіка/дружину, якщо ти перебуваєш у шлюбі:

• повне ім'я,
• дату народження,
• адресу постійного місця проживання,
• сімейний стан тощо.

3. Оцінка кандидата

Цей етап — твоя взаємодія з двома державними органами:

• служба у справах дітей (юридична перевірка кандидатів, постановка на облік);
• центр соціальних служб (навчання кандидатів, психологічна підготовка).

Фахівці служби у справах дітей обов’язково відвідають твоє житло, аби переконатися, що воно в належному санітарно-гігієнічному стані і там достатньо місця для комфортного проживання дитини. Під час огляду тебе можуть опитати щодо мотивів до усиновлення й ставлення до виховання дітей. 

Під час навчання тебе готують до усиновлення через тренінги та моделювання різноманітних ситуацій. Вони дають змогу краще зрозуміти потреби діток, які з різних причин втратили можливість виховуватися в біологічних родинах. Тренери та психолог оцінюють твої батьківські компетентності.

Успішне навчання принесе тобі довідку про його завершення. Строк дії документу — 24 місяці. Незабаром служба у справах дітей підготує висновок про те, що ти можеш бути усиновлювачем, та поставить тебе на облік кандидатів.

4. Взаємодобір дитини та родини

Цей процес може бути тривалим і вимагає терпіння. Зрештою, служба у справах дітей надасть відповідну інформацію. Утім, не обов'язково чекати новин від фахівців — можна й самостійно промоніторити онлайн-ресурси, на яких є дані про малечу, що потребує сімейного виховання. Там буде базова інформація:

• ім’я,
• вік,
• стать,
• регіон;
• контакти служби у справах дітей, на обліку якої перебуває дитина;
• наявність братів/сестер;
• наявність інвалідності.

5. Завершення юридичного процесу

Якщо коротко — ти отримуєш висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. А далі треба підготувати заяву про усиновлення та звернутися до суду за місцем перебування малечі. Шаблон заяви — тут. Деталі судового процесу — на сайті державної платформи.

Як знайти "конект" з усиновленою дитиною

Останнє та найважливіше — адаптація дитини вдома. До цього тебе й готували під час навчання. 

• Перший день дитини в новому домі має бути спокійним і без шумних святкувань. Важливо, щоб були лише усиновлювачі, без зайвих гостей чи родичів. Слід організувати ненав'язливу екскурсію домівкою, показати основні кімнати та місця для особистих речей. 
• Далі — своєрідний "медовий місяць". І малеча, і усиновлювачі (й інші члени родини: брати, сестри, бабусі, дідусі тощо) переживають період взаємного захоплення та ідеалізації. Стосунки будуються за схемою: батьки, які "запрошують у гості" та дитина-"гість".

• Згодом — перехідний етап “уже не гість”. Тут починається глибше та реалістичніше взаєморозуміння між дитиною та новою сім'єю. Малеча починає випробовувати межі та правила, встановлені батьками. Це може виявлятися через непослух, випробування терпіння батьків або відстоювання власних бажань.
• З “уживанням” стане простіше. На цьому етапі дитина може більше відкриватися, показувати справжні емоції та реакції. Вона починає приймати свою нову сім'ю як постійну і безпечну, пристосовується до нових правил, традицій та повсякденної рутини.

• І нарешті, "стабілізація стосунків". Малеча почувається безпечно в новій родині. Сімейні звичаї стають більш визначеними та стабільними. Родинні конфлікти та непорозуміння вирішуються більш конструктивно.

Усі етапи позаду? Щиро вітаємо! Завдяки тобі всиновлена дитина отримала найцінніше — родину, тепло та підтримку. Але маємо надію, що кожна малеча, яка мріє про сім'ю, знайде її якомога швидше. 

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter