Історичні будівлі Києва, які пошкодила росія в новорічну ніч: що про них відомо
Фото: колаж "ТиКиїв"/Вікісховище/ДСНС Києва
Атака російськими дронами 1 січня 2025 року пошкодила кілька історичних будівель Києва. Серед них — колишні "Будинок Раднаркому УРСР" та маєток графа Ігнатьєва. Чому ці пам'ятки важливі для столиці України?
У ніч проти 1 січня росіяни запустили по Україні 111 дронів: зокрема ударні БпЛА типу "шахед" і безпілотники інших типів. До речі, в Повітряних силах зазначили, що ворог почав запускати дрони ще до "новорічної ночі" — о пів на дев'яту годину вечора 31 грудня 2024 року. ("Різдвяне перемир'я" Віктора Орбана в дії...)
Відносно "пощастило" одному з корпусів Національного банку в Печерському районі: пожежу на даху внаслідок падіння уламків БпЛА швидко ліквідувала ДСНС — всі операційні системи та сервіси НБУ функціонують як слід, а постраждалих нема.
Утім, сильно постраждали інші відомі столичні пам'ятки архітектури. Які саме?
Будинок на Інститутській, 10/1
Пам'ятка на розі Інститутської та Банкової вулиць — типовий приклад сталінської архітектури. Нагорі будинку — ошатна вежа-ротонда у вигляді альтанки. Була. До удару "шахедами" новорічної ночі.
До 1918 року ця ділянка належала сім'ї київських меценатів Бродських: викупила її Сара Бродська, дружина цукропромисловця Лазаря Ізраїльовича. А за часів радянської влади цю місцину як одну з найвищих у Києві уподобали для побудови будинку Ради Народних Комісарів УРСР. Звели її впродовж 1937—1941 років за проєктом зодчих Д. Богуславського та Юрія Корбіна.
Пам'ятка оформлена у стилі радянського неокласицизму. Вона має два корпуси та наріжжя. Одне крило — на червоній лінії Банкової вулиці, а інше — в глибині ділянки. Над входами нависали триповерхові еркери. А над ними — балкони у вигляді портиків із колонами й виразними фронтонами.
7 вересня 2006 року будівлю внесли до реєстру пам’яток архітектури місцевого значення.
Фото: facebook.com/DSNSKyiv
Під час атаки урядового кварталу 1 січня 2025 року була вщент зруйнована вежа-ротонда, також постраждали два верхні поверхи. А найстрашніше те, що внаслідок удару загинуло подружжя науковців — нейробіолог Ігор Зима та докторка біологічних наук Олеся Сокур, які мешкали в одній із квартир. Не пережив атаки навіть їхній кіт. Вічна пам'ять...
Маєток на Банковій, 2
Це — будівля Національної спілки письменників України, ще одна пам'ятка архітектури місцевого значення. До того — особняк Лібермана, а ще раніше — садиба ексмера Петербурга Федора Трепова. Пам'ятка в стилі неоренесансу прикрашала Київ ще з кінця XIX сторіччя. Поки її не знівечила росія.
Українська письменниця та почесна громадянка Києва Оксана Забужко слушно зауважила, що киянам цей маєток тривалий час був відомий як "будинок графа Ігнатьєва". Київський генерал-губернатор Олексій Ігнатьєв та його родина і справді мешкали тут у 1889-1896 роках.
Коли до [Ігнатьєва] прийшли з доносом на [Євгена] Чикаленка за "украйнофільство", той сказав донощикові, що він і сам родом "малорос" — "из черниговских князей", отож нічого поганого в любові до Малоросії не бачить. Наші історики ще винні не одну дисертацію цій категорії історичних постатей — впливовим імперським службовцям, без чиєї таємної протекції український рух був би неможливим ні в російській імперії, ні в СРСР, — написала Оксана Забужко в Facebook.
Особняк збудував у 1879 році київський міський архітектор Володимир Ніколаєв. Він же в 1896 році перебудував будинок на замовлення київського купця й цукрового магната Симхи Лібермана — звідси й стара назва. Зодчий добудував бічне, ліве крило: так маєток набув симетричного плану, фасадів із бічними ризалітами та центральним, меншим ризалітом, де розмістилися парадні сходи.
Своєму творінню зодчий Ніколаєв надав характерних рис модного тоді в Києві стилю неоренесанс: пишне ліплення, орнаментальні рельєфи, рустування, розвинутий антаблемент, криті цинковою "лускою" шатрові завершення, кований метал. Відтоді будинок скидався на багатий буржуазний особняк-палац.
За часів Української революції, у 1917-му особняк займала контррозвідка штабу Київського військового округу. А після встановлення в місті радянської влади будинок не раз міняв управителів: у різні часи тут розміщувалися радянські цензори, дитяча консультація Охматдиту, Комітет у справах мистецтв... За іронією долі, влітку 1934 року в маєтку навіть завідував Раднарком республіки!
З 1953 року й по сьогодні будинок є осідком Спілки письменників України. Тут розпочинали свою публічну творчість Іван Драч, Ліна Костенко, Іван Світличний та інші класики української літератури. Щороку всередині проводилися до 250 різноманітних заходів — від творчих вечорів до майстер-класів молодих авторів. А ще в 1989-му тут заснували Народний рух України за перебудову.
Сказати, що в 1987-1991 роках "тут розвалювали СРСР", не було б перебільшенням. Не знаю, чи є на будинку з цього приводу меморіальна дошка; в нації з невідбитою історичною пам'яттю мала б бути, — додала письменниця Оксана Забужко у Facebook.
Коли будівля Національної спілки письменників України знову прийме гостей — невідомо. Внаслідок "новорічної" атаки тут вибито практично всі вікна, частково ушкоджений фасад, а також окремі кабінети всередині приміщення.
Фото: пресслужба НСПУ/litgazeta.com.ua
Ми не забудемо і не пробачимо росії черговий терор українського населення, внаслідок якого загинули невинні люди. Маємо надію, що столичні пам'ятки будуть оперативно відновлені та знову тішитимуть око містян.
Читай також: Травма свідка: як розпізнати та що з цим робити
