Державною, будь ласка! Чому в Києві найбільша кількість скарг на порушення мовного закону?
Фото: Getty Images
Мовне питання у нашому суспільстві — гаряча та суперечлива тема. У січні 2021 року набула чинності стаття 30 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Відповідно до неї всі надавачі послуг, незалежно від форми власності, зобов'язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари й послуги українською мовою. Штрафи за порушення закону про мову в країні вперше з'явилися після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, але карати за це почали не одразу. Команда "ТиКиїв" зв'язалася з мовним омбудсменом Тарасом Кремінем та обговорила з ним ситуацію з дотримання мовного законодавства в Києві.
Що передбачає Закон?
Закон "Про забезпечення української мови як державної" Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року. Він набув чинності у липні того ж року й впроваджувався поступово. Наприклад, із 16 січня 2021 року вся галузь обслуговування, зокрема, магазини, ТРЦ, ресторани, заклади освіти, банки перейшли на українську. З липня це поширилося й на культурну, розважальну та туристичну галузі, а з 16 липня 2022 року україномовну версію повинні мати всі сайти державних і комунальних установ, інтернет-магазинів та національні онлайн-ЗМІ.
Також з 2024 року мовний закон торкнувся й регіональних видань і квот на телебаченні й радіо: частка україномовного контенту на загальнонаціональному телебаченні має зрости з 75 до 90%, а на регіональному — з 60 до 80%. Закон насамперед регулює використання української мови в публічних галузях і водночас не регулює й не впливає на приватне спілкування, не обмежує права на спілкування іншими мовами.
Київ — лідер серед порушників мовного закону
8 липня 2020 року Кабінет Міністрів призначив Тараса Креміня на посаду мовного омбудсмена. Ця посада була створена спеціально для виконання статті 30 Закону про державну мову, яка надала можливість накладати штрафи за його порушення.
З 16 липня 2022 року в Україні почали діяти штрафи за недотримання мовних норм. Штрафи накладають після звернень громадян до мовного омбудсмена, які надходять йому з 2021 року. Наприклад, за 2023 рік зареєстровано 3692 звернення від українців стосовно порушення мовного закону, а це більше ніж до початку повномасштабного вторгнення. У 2021 році Тарасу Креміню надійшло 3574 скарги.
Столиця очікувано лідирує за кількістю скарг три роки поспіль. За минулий рік кияни зареєстрували — 1345 звернень. Слідом за Києвом Харків — 516 звернень, потім Одеса — 486 звернень та Дніпровщина — 316 звернень.
За минулий рік в Україні було складено 131 протокол про порушення мовного закону. Це у 1,2 раза більше, ніж у 2021 — 108 протоколів. Для порівняння, у 2022 році таких протоколів було лише 46.
Уповноважений із захисту держаної мови Тарас Кремінь пояснив, що найчастіше до порушників застосовують попередження, при повторенні ситуації — штраф. З року в рік кількість посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб, яких було притягнуто до відповідальності за порушення закону про мову, росте.
Одна з санкцій — це вимога усунути порушення. Відповідно до змін до Кодексу України про адміністративні порушення, є така функція і можливість накладення попереджень. І тільки тоді, коли попередження і вимога усунути порушення не реалізовані, представник Уповноваженого складатиме протокол, який вручатимуть порушнику, і накладатиме штраф, — пояснив мовний омбудсмен Тарас Кремінь.
У 2022 році в Україні лише 9 осіб отримали штраф за порушення Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", а до 8 було застосовано попередження. У 2023 році попередження отримала 61 особа, а ще до 21 порушника було застосовано штрафи.
Є різні сфери бізнесу та громадяни, які не згодні з виписаними штрафами, тому вони звертаються до суду, аби оскаржити їх.
Звичайно, у нас є судові позови. Але в нас позиція міцна і тверда — ми захищаємо права громадян України. І, слава Богу, що ці права захищаються, — каже Тарас Кремінь.
Мовний закон на початку 2024
Команда "ТиКиїв" звернулася до мовного омбудсмена Тараса Креміня, аби дізнатися, чи активно громадяни відстоюють свої мовні права на початку цього року. Пресслужба омбудсмена повідомила нам, що протягом перших двох місяців на адресу Уповноваженого із захисту державної мови надійшло майже 400 звернень від громадян з різних куточків України щодо порушення їхніх мовних прав. Столиця і надалі залишається лідером за кількістю скарг. Зареєстровано 127 звернень з Києва, 67 — з Одещини, 54 — з Харківщини, 26 — з Дніпровщини. А ще у столиці з початку року порушникам виписано 4 штрафи на суму 13 600 гривень. Чому Київ лідирує за кількістю виписаних штрафів, в Офісі мовного омбудсмена пояснюють так:
Така статистика свідчить насамперед про критичну чутливість киян до відстоювання своїх мовних прав, адже в умовах війни державна мова стала одним з головних чинників національної безпеки, символом боротьби проти ворога, фактором гідності та свободи.
Також у пресслужбі Тараса Креміня додали, що з боку місцевої влади має бути більше ініціатив у відповідь на запит суспільства.
На питання, чи буде пом'якшення закону про мову у вигляді зниження суми штрафів або мовних квот на телебаченні на час війни, там зазначили, що подібне питання навіть не розглядається.
Мовний закон і так не має жодних жорстких норм та імплементується за принципом лагідної українізації. Більшість статей набували чинності поступово, що давало всім сферам достатньо часу, щоб підготуватися до впровадження вимог законодавства, — пояснили у пресслужбі.
Також нам повідомили, що на сьогодні є три судові оскарження стосовно виписаних штрафів. Найбільше адміністративних санкцій накладено за порушення статті 12 (Робоча мова діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності) — 38, статті 21 (Державна мова у сфері освіти) — 28 та статті 27 (Державна мова у сфері користувацьких інтерфейсів комп'ютерних програм та вебсайтів) — 29.
Що робити, якщо ти помітив порушення Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"?
В Офісі омбудсмена радять спершу спробувати владнати ситуацію на місці, якщо це не вдається — написати скаргу до Уповноваженого з питань мови. Бажано зафіксувати інцидент із порушенням у вигляді фото чи відео або попросити очевидців скласти письмові свідчення.
Після цього можна написати звернення до мовного омбудсмена за адресою: 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12, або на електронну скриньку [email protected], чи заповнити відповідну форму на сайті Уповноваженого за посиланням. Заяву дозволено подавати упродовж шести місяців із дня порушення. Вимоги до написання заяви можна переглянути на сайті Кабміну.
А як ти ставишся до мовного закону? Поділися своєю думкою у нашому Телеграм-каналі.
