Зимовий чи літній: який час потрібен Україні
Годинник на Майдані Незалежності. Фото: Вікісховище/Ralf Roletschek
16 липня 2024 року Верховна Рада запровадила новий лік часу. З осені зимовий час може стати для нас постійним. Але не всім українцям це до вподоби. То який час підходить нам більше: зимовий чи літній? Дізнаймося!
За яким часом живе сучасна Україна? Географічно нашу державу перетинають три часові пояси. 85% території України розташовується в другому, незначна частина Закарпаття — в першому, а Луганська область, майже вся Донецька, а також східні частини Харківської та Запорізької — у третьому.
Розміщення України підходить для використання єдиного часового поясу. Отож по всій території держави діє київський час — він входить до східноєвропейського (UTC+2). Окрім України, за ним живе Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Румунія, Греція, Фінляндія, деякі країни Північної Африки та Близького Сходу.
Натомість росія поділена на 11 часових поясів — у кожному з них години рахують по-різному. Основним є московський час (UTC+3 або MSK) — за ним живе ще й Білорусь. Після анексії Криму та тимчасової окупації східних областей України рф протизаконно скасувала там наш час і нав'язала свій. З російською часовою зоною у вільній Україні збігається лише літній час.
Донедавна київський час регулювала постанова Кабміну від 13 травня 1996 року. За документом, щороку ми переводили годинники на літній час — в останню неділю березня о 3 годині на 1 годину вперед. Та на зимовий час — в останню неділю жовтня о 4 годині на 1 годину назад.
Але 16 липня 2024 року Верховна Рада скасувала перехід із зимового на літній час. Якщо закон підпише президент України Володимир Зеленський — у жовтні ми переведемо годинники востаннє.
А за яким часом жили наші предки? Споконвіку українці визначали час за рухом сонця. Однак за доби Російської імперії в хід наших годинників втрутилася москва. Який саме час використовувався в губерніях на території України до 1918 року — невідомо. Залізниці працювали за часом UTC+2 — він переважно відповідав розташуванню наших територій, що входили до складу імперії.
Уперше поясний час на українських землях ввели 1 квітня 1893 року: тоді до складу колишньої Австро-Угорщини входили Галичина, Закарпаття й Буковина. Найраніший схід сонця у Львові був о 3:15, захід — о 15:23, а найпізніший — о 7:22 та о 19:36.
В Українській Народній Республіці з 1 березня 1918 року запровадили середньоєвропейський час UTC +1, тобто на одну годину менше від нинішнього зимового. Рада народних міністрів УНР мотивувала це тим, що треба розірвати старі примусові зв'язки з Московщиною та об'єднатися з Європою. UTC+1 використовувався до 1921 року, коли УНР припинила своє існування.
Після захоплення більшовиками України тут почав діяти московський час, що відповідає сучасному російському поясу. Втім, у ніч на 2 травня 1924 року в радянській Україні запровадили пояс UTC+2, тотожний до київського зимового часу. У Києві сонце найраніше сходило о 3:46, а найпізніше — о 7:59, заходило ж — о 15:54 і 20:14 відповідно. В такому ритмі українці жили шість років.
16 червня 1930 року Раднарком СРСР звелів перевести годинники на годину вперед, запровадивши так званий "декретний" час по всій території Радянського Союзу. Відтоді Україна постійно використовувала час третього (московського) поясу — UTC+3. Узимку він був на годину більший за теперішній.
У період німецької окупації Україна жила за берлінським (середньоєвропейський часом). Після перемоги над Третім Рейхом в УРСР знову діяв "декретний" час (UTC+3).
11 червня 1990 року Верховна Рада УРСР установила новий порядок обчислення часу. Так 1 липня 1990 року український час прирівняли до поясного. Через політику суверенізації літній час в Україні не запроваджували. Та з 1992 року українці знову регулярно переводять годинники.
Влада Віктора Януковича намагалася повернути московський час. 20 вересня 2011 року Верховна Рада ухвалила постанову, за якою фактично нав'язала постійний час UTC+3. Та вже 18 жовтня під тиском громадськості цей документ скасували.
Після так званого референдуму в Криму сепаратисти силоміць перевели півострів на московський час із 30 березня 2014 року. Цю практику перейняли й фейкові угруповання "ДНР/ЛНР" на тимчасово окупованих територіях. Поневолені частини України після 2022 року також змушені жити за російською традицією.
За два роки до повномасштабної війни голова Верховної Ради Руслан Стефанчук ініціював законопроєкт №4201. Його мета — зробити зимовий час постійним і скасувати сезонне переведення годинників. У березні 2021 року депутати схвалили закон, але згодом відправили його на повторне друге читання. І лише цьогоріч №4201 ухвалили.
То для України зимовий час — ідеальний? Не все так просто. У жовтні 2021 року Research & Branding Group з'ясувала, що українці думають про лік часу. 42% опитаних схвалювали ідею відмовитися від переведення годинників. Але з них:
- 17% пропонували відмовитися від літнього часу;
- 25% — від зимового.
Ще третина вважала за краще залишити все як є. А 26% не визначилися з позицією.
А як у Європі? 2018 року Єврокомісія опитала 4,6 мільйона людей. 84% європейців воліли б не переводити годинники. Втім:
- 56% хотіли б залишити постійним літній час;
- 36% обрали б зимовий — саме цей час вважається стандартним.
У 2019 році Євросоюз таки скасував обов'язкове для всіх переведення годинників. Але країни ЄС роблять це й понині.
Чому не всі європейці підтримують суто зимовий час? Бо є різниця у світлій порі доби між Скандинавією та півднем Європи. У північних країнах узимку ночі довгі й темні, а влітку — короткі. А в південних — ночі приблизно однакові за тривалістю незалежно від пори року.
Тому й не всім українцям зимовий час до вподоби. Через нього влітку світатиме рано: у липні сонце сходитиме о 2:52, а заходитиме о 19:12. Це буде найбільш відчутно на сході. Через це зокрема ідею Стефанчука забракували у 2021-му.
А якої думки читачі "ТиКиїв"? У коментарях до новини про "часовий закон" позиції різні. Користувачка Дарія М уважає, що логічніше було б залишити літній час, а не зимовий. Читач Віталій Кравчук радить їй поцікавитися, який часовий пояс більш логічний для України. Користувачка Ірина цілком підтримує зимовий час. А Китяра навіть пише, що молилася за скасування.
Схоже, єдиний спосіб дізнатися, чи підходить сучасній Україні зимовий час — це пожити за ним. Зрозуміло одне: для безпеки України важливі всі нюанси, навіть часовий пояс. Плекаймо надію, що нашу перемогу ми всі зустрінемо о тій самій годині.
