Зимовий Київ крізь 100 років: історичні фото з 1920-х до 2024-го

Михайлівська площа на листівці 1900-х років. Фото: news.telegraf.com.ua

Напередодні нового 2025 року ми вирішили пригадати, яким був Київ узимку протягом останніх 100 років. На кожне десятиріччя — архівне фото певного куточка нашої столиці й зимова історія довкола нього. Гортай!

1920-ті

10 грудня 1925 року, після встановлення радянської влади, у Києві відкрили перше регулярне автобусне сполучення за маршрутом "Площа ІІІ Інтернаціоналу — вулиця Леоніда П'ятакова" (нині Європейська площа — вулиця Саксаганського). На маршруті працювали автобуси "Фіат" та Daimler-Benz — хоча за сучасними мірками то були радше мікроавтобуси. До запуску руху спонукав керівник Комунгоспу, а згодом жертва сталінських репресій Олександр Тирмос.

1930-ті

Ледь не єдина згадка про зимовий Київ 1930-х — це світлина Софійської площі, де 1936 року встановили головну ялинку, а поруч розмістили величезну фігуру Діда Мороза. Цій події передувала багаторічна заборона атрибутики Різдва "совєтами". Як ми вже писали, тільки в 1935-му пропагандист Павло Постишев запропонував повернути святкову ялинку — щоправда, вже як символ Нового року...

1940-ті

Моторошне фото зимового Києва в період німецької окупації (з 19 вересня 1941-го до 6 листопада 1943-го) зробив угорський солдат, який у вільний час знімав місто. Для киян тодішні зими були особливо важкими. Гітлерівці чинили масові репресії, зокрема розстріли в Бабиному Яру. Руйнування міста ускладнювало доступ до базових послуг, як-от опалення та продовольство. Багато киян страждали від голоду, холоду й примусових робіт. Та все ж щодуху намагалися вижити.

1950-ті

На світлині 1959 року — у самому розпалі будівництво наземного вестибюля станції метро "Університет". Він являє собою будинок квадратної форми на бульварі Тараса Шевченка, перекритий куполом зі збірного залізобетону. Об'єкт сполучений із підземним залом двома ескалаторними тунелями та проміжним вестибюлем. Станцію, до речі, відкрили вже 6 листопада 1960 року. Вона й понині вважається класикою радянського метробудівництва 1950-х.

1960-ті

Потреба в нинішньому бульварі Лесі Українки виникла під час забудови територій вище вулиці Госпітальної. На фото початку 1960-х — власне бульвар, який активно розбудовували навіть узимку, й трамвайна лінія, що не збереглася до наших днів. Тривалий час поблизу проходив маршрут №30. Він починався від Залізничного вокзалу, пролягав вулицею Мечникова і закінчувався біля Печерського моста. Нині ж на розі вулиць розташувався 33-поверховий БЦ "Парус".

1970-ті

На світлині 1978 року — курсанти військового училища, яких залучили очищувати дах Центрального залізничного вокзалу від снігу. Працювали вони без жодної страховки. Київські зими в 1970-х були сніжні та морозні. Для прибирання опадів використовували спецтехніку, а втоптаний у тротуари сніг брався морозом, стаючи твердим і гладким. Дорослі, які тоді були дітьми, навіть згадують, що вчилися кататися на ковзанах саме на тротуарах! (Але повторювати їхній досвід усе ж не радимо...)

1980-ті

Синоптикиня Наталка Діденко в інтерв'ю "Історичній правді" розповідала, що її подружка виходила заміж серед лютої київської зими 1987 року. Того дня в місті було побито рекорд найхолоднішого дня — -35,3°.  Наталка Діденко каже, що була "одягнена, як капуста" — у теплих панчохах, рейтузах у палець завтовшки, широких штанах, футболці з короткими рукавами, футболці з довгими рукавами, тоненькій вовняній кофтинці, двох товстих светрах, афганській дублянці, вовняному шалику, великій хутряній шапці та зимових чоботях із теплими шкарпетками.

1990-ті

21 січня 1990 року запам'яталося чи не найбільшою в Центральній та Східній Європі масовою акцією. Того дня відбувся символічний ланцюг злуки "Українська хвиля". Організував його новостворений "Народний рух України за перебудову". На акцію люди прийшли із саморобними плакатами та блакитно-жовтими прапорами. "Живий ланцюг" простягався на 700 км — від Києва до Стрия на Львівщині й далі — а участь в акції взяли до 3 мільйонів людей! (Сніг, судячи з фото, тоді не випав.)

2000-ті

Морозною п'ятницею 17 грудня 2004 року зі Святошинського аеродрому в Києві вперше злетів у небо пасажирський літак Ан-148, розроблений на АНТК імені Олега Антонова. Програма першого випробувального польоту передбачала дослідження стійкості та керованості літака в усьому діапазоні швидкостей. Вона була виконана майже повністю, попри грудневу погоду. Політ тривав 1 годину 25 хвилин. А на пресконференції командир екіпажу сказав: "Літати на такому літаку — одне задоволення і для екіпажу, і для пасажирів". Не дивно, що у 2015 році експрезидент України Петро Порошенко обрав саме Ан-148 як свій президентський літак.

2010-ті

Зима 2012 року стала справжнім випробуванням для Києва. Як писав "Главком", із середини лютого в столиці повалив сніг, який буквально паралізував столицю. За три дні в Києві випала місячна норма снігу! А 3 лютого додалася рекордно холодна (з 1956 року) для цієї дати температура -26,8 °C. Отож тактику довелося міняти на цілком нову для столиці: якщо раніше дороги просто посипали сіллю, то саме у 2012-му влада мусила закупити понад 100 мотоблоків для ручного очищення снігу. 

2020-ті

А ось цьогорічний лютий став другим у рейтингу найтепліших у столиці після 2002 року. Середньомісячна температура повітря становила 2,9 градуса тепла, що на 5,2 градуса вище за кліматичну норму. А кліматологи Центральної геофізичної обсерваторії зафіксували протягом лютого 2024-го аж вісім температурних рекордів! Чи поб'є їх лютий 2025-го?

Маємо надію, що зима 2025 року принесе лише добрі новини! Вітаємо з прийдешнім Новим роком!

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter