Welcome to Ukraine! Що цікавить туристів у воєнному Києві?
Фото: Freepik
Здавалося б, хто захоче мандрувати країною, де триває війна? Але іноземці все одно мандрують Україною та відвідують Київ як туристи. Групових турів поменшало, але індивідуальні все одно популярні. Що зараз цікавить подорожувальників у столиці?
Як війна змінила київський туризм?
Початок війни в нашій державі сколихнув столичний туризм. Галузь почала формуватися з чистого аркуша: раніше до Києва приїздили великі групи туристів із росії та білорусі — натомість з 2014 року містом зацікавились іноземці з Європи та Північної Америки. Ця тенденція позитивно вплинула на розвиток столиці — виник попит на локації, орієнтовані на платоспроможних іноземців: ресторани, розважальні та культурно-освітні заклади тощо.
Українську столицю охоче відвідували аж до повномасштабної війни. Як підрахувало Управління туризму та промоцій КМДА, за 2021 рік Київ прийняв понад мільйон закордонних гостей. Рік по тому це число скоротилося удесятеро: за перші два місяці місто відвідали 98 тисяч туристів. Однак після 24 лютого звичні для довоєнних часів людські потоки припинилися.
Наприкінці 2023 року Управління туризму та промоцій Київради провело звітну конференцію, де озвучило амбітну мету на наступний рік: перезавантажити столичний туризм, розробивши нові заохочувальні програми, як для іноземних, так і для внутрішніх відвідувачів. Правовий контроль над екскурсійною діяльністю влада теж пообіцяла посилити.
Та згодом столичній владі довелося відмовитися від деяких заходів. По-перше, через непрогнозовану кількість іноземних туристів складно реалізувати програми так, аби не зазнати збитків. По-друге, питання безпеки також ніхто не скасовував. Щороку МЗС різних країн складають переліки потенційно небезпечних для відвідування держав — через війну. У списках, звісно, є Україна.
У 2022 році було туристичне затишшя. Нині замовляють індивідуальні екскурсії, бо їх простіше організувати — на жаль, поки це не масове явище. З власного досвіду скажу, що й рік по тому індивідуальних екскурсій з іноземцями було мало, — розповідає нам київська гідеса Юлія Семенова.
Утім, за минулий рік у Києві провели 360 безплатних екскурсій, які відвідали понад 7,5 тисяч туристів. Заступник начальника Управління туризму та промоцій КМДА Дмитро Калганов коментує цю тему суголосно з гідами: у 2023 році груповий туризм не дуже пожвавився, але почав відновлюватись індивідуальний.
За словами київських екскурсоводів, орієнтованих на іноземних туристів, цьогоріч тенденція до персональних програм збереглася. Організувати групові заходи поки що важко — не всі туристичні маршрути передбачають укриття. Але на 2024 рік все одно покладають надії як столичні гіди, так і муніципальна влада. Цей рік має ознаменуватися переосмисленням галузі.
Хто приїде в Київ?
Розгорнути онлайн-мапу України, тицьнути навмання й поїхати вивчати країну (її культуру, традиції, кухню та історичні місця) саме так дії класичного туриста уявляє чимало українців. За словами гідеси Олени Орос, нині таких авантюристів-іноземців майже немає. Екскурсії в Києві переважно відвідують іноземці, що опинилися тут у справах, пов'язаних із війною, приміром, через волонтерську, медичну або журналістську діяльність. Оглядини міста вони замовляють на дозвіллі.
На початку квітня я провела дві екскурсії для закордонних медиків, які приїхали на конференцію. Гідів часто замовляють іноземні журналісти, які висвітлюють війну, а поза знімальним процесом хочуть оглянути Київ. Мені запам'яталася група з Норвегії: її організував українець, який уже давно там живе. Він зібрав близько 10 активістів, і вони пригнали зі Скандинавії автомобілі для наших військових, — ділиться столична гідеса Олена Орос.
Її доповнює колега Юлія Семенова кажучи, що закордонні журналісти відвідують київські екскурсії не лише заради прогулянки, а й з діловою метою — шукають теми для сюжетів, знаходять співрозмовників та розв'язують побутові проблеми.
Столичних екскурсоводів "акули пера" замовляють для ролі фіксерів — провідників, які допомагають журналістам та фотографам під час закордонних відряджень.
Як повідомляли в Управлінні туризму КМДА, у 2021 році до Києва найчастіше приїжджали жителі Ізраїлю, США, Німеччини, Туреччини та Саудівської Аравії. Тоді сума річного туристичного збору склала 76 млн грн. Рік по тому столицю, як правило, відвідували вихідці з Ізраїлю, Туреччини, Німеччини, США та Великої Британії. Прибуток від туризму за 2022 рік склав 38,8 млн грн.
Восени 2022-го до Києва приїхав іспанець, який мав доволі специфічні запити. Перебуваючи в Україні, він хотів відчути, що пережив його батько в дитинстві, коли бомбили Барселону під час Другої Світової війни, — пригадує екскурсоводка Юлія Семенова.
Cтатистики відвідування столиці з туристичною метою за минулий рік поки що немає: екскурсоводи кажуть, найчастіше до Києва їздили ізраїльтяни, американці, шведи, норвежці й німці. Зате в КМДА порахували торішні надходження: у 2023 році український гість витрачав на добу в Києві 140 євро, а іноземний — 440 євро.
Аби зацікавити пересічних іноземців відвідати українську столицю, міська влада неодноразово популяризувала Київ на міжнародній арені. Наприклад, у листопаді 2023 року делегація КМДА представила місто на міжнародній виставці World Travel Market у Лондоні. Київ став окрасою загальнонаціонального стенда України серед 3,5 тисячі експонентів зі 184 країн світу!
На що дивитися в Києві?
Повномасштабна війна змінила не тільки плани розвитку галузі для мандрівників, але й туристичні маршрути столиці. Після 2022 року іноземцям цікаво не просто споглядати пам'ятки минулих століть, але й доторкнутися до історії держави, що пишеться тут і зараз. Отож до загальної програми чимало екскурсоводів додали Київщину, яка була частково окупована з лютого по квітень 2022 року.
Іноземці хочуть побачити, наскільки страшними є руйнування, тому що вони про все це читали у своїй пресі, або бачили в новинах. Тому Буча, Ірпінь, Бородянка — це чи не найпопулярніші точки нових столичних програм, — зазначає гідеса Олена Орос.
Старі туристичні маршрути також набули нових сенсів. Класична оглядова екскурсія Києвом триває три години. За цей час іноземці відвідують найвідоміші локації. Серед них:
- Золоті Ворота;
- Софія Київська;
- Андріївська церква з узвозом;
- Михайлівська площа;
- Майдан Незалежності.
Фото: Вікіпедія (1-2) / Pixabay (3-4) / Unsplash (5)
Перебіг екскурсій змінився — стало менше автопрогулянок і більше піших гулянь. Через війну не всі місця, які були доступні для туристів раніше, відкриті зараз. Наприклад, урядовий квартал перекритий: Будинок з химерами вже не покажеш, Банкова — теж не для туристів. Утім, на популярні точки столиця не збідніла.
За словами Олени Орос, вельми впізнаваним серед американців став Михайлівський собор — іноземні медіа постійно вели трансляцію з площі, коли її відвідували Президент США Джо Байден та Президент України Володимир Зеленський. Крім того, заморських туристів цікавлять унікальні експонати біля собору — знищена російська техніка просто неба.
Майдан Незалежності змінився навіть для іноземців, які відвідували Київ раніше. На головній площі України з'явився народний матеріал із прапорцями, які символізують загиблих на війні. На Майдані майорять не лише синьо-жовті стяги: там можна побачити й прапори Великої Британії та решти держав, чиї громадяни прибули воювати в іноземному легіоні. Гостей це вражає та розчулює.
Коли Київ відвідав британський художник Бенксі, він залишив дві роботи: одну — на Майдані, іншу — на Великій Житомирській вулиці. Кілька доробків він намалював і в деокупованих містах Київщини. Тепер деякі іноземці готові поїхати туди бодай заради того, щоб побачити роботи Бенксі, — розповідає Олена Орос.
Також іноземців зацікавила Батьківщина-Мати на території Національного музею історії України. Донедавна вона була огороджена, поки не змінили радянський герб на тризуб. Відтак і сам монумент, і внутрішній музей відкрили для всіх охочих. Батьківщина-Мати вражає гостей своїми розмірами, а ось до її художніх ознак — питання. Дізнавшись про декомунізацію скульптури, заморські туристи дивуються, чому на найвищому символі Києва так довго був радянський герб.
Щодо герба найбільше дивуються литовські туристи, бо вони позбулися радянських символів ще в 1990-х роках, і їм було дивно їх бачити в Україні, – каже Олена Орос.
Хоча через війну багато типових туристичних маршрутів залишаються небезпечними, а також закритими через близькість до інфраструктурних об'єктів, туризм все одно живе. Кут погляду на Київ змінився, але попри комендантську годину, повітряні тривоги та ризики, пов'язані із війною, іноземці продовжують закохуватися в нашу столицю. Welcome to Ukraine!
Ксенія Середа
