Захисним екранам у київському метрополітені бути чи ні?

Фото: Unsplash.com

З початку повномасштабної війни у Києві зросла кількість спроб самогубства у метрополітені. Ми звернулися до комунального підприємства "Київський метрополітен", щоб дізнатися, як компанія планує захистити пасажирів та зменшити кількість летальних випадків. 

Що робить метрополітен 

У КП "Київський метрополітен" нам розповіли, що станції столичного метрополітену будувалися в різні роки відповідно до погоджених проєктних рішень, згідно з вимогами Державних будівельних норм, що були чинними в різні періоди часу. Ці норми не передбачали встановлення засобів, які унеможливлюють потрапляння людей на колію. Тому на деяких станціях сьогодні складно встановити захисні екрани, а на деяких це взагалі неможливо.  

Для встановлення станційного обладнання у вигляді захисних екранів у столичному метрополітені необхідно спершу забезпечити точне гальмування рухомого складу при підході до платформи, тобто зупинку електропоїздів із великою точністю — до 30 см. Це значно збільшить час підходу поїзда до станції. Через великий пасажиропотік та щільний графік руху поїздів у Київському метрополітені впровадження такого режиму руху наразі є технічно неможливим, — розповів нам заступник начальника КП "Київський метрополітен" Дмитро Пінчук. 

Тому на підприємстві зараз працюють над: 

• посиленням інформування щодо правил поведінки пасажирів на платформі;
• створенням та розміщенням додаткових попереджувальних знаків (наліпок) щодо обережності під час очікування поїзда на підлозі платформ окремих станцій, перед обмежувальною лінією;
• посиленням візуального контролю за станом пасажирів на контрольно-пропускних пунктах станцій, щоб не допустити порушення Правил користування метрополітеном. 

Ґрунтуючись на досвіді роботи метро в інших країнах, де встановлені огороджувальні системи, в "Київському метрополітені" дійшли висновків, що досягти необхідного рівня фізичної безпеки пасажирів можливо тільки за умови встановлення на станціях:

• платформних розсувних дверей (це бар'єр у вигляді стіни з розсувними дверима, найчастіше зі скла, що доходить до стелі та повністю ізолює станцію від колій);
• чи автоматичних платформних воріт (огорожі різної висоти з розсувними дверима, найчастіше зі скла, що не доходить до стелі й не ізолює повністю станцію від колій).

Обидві системи унеможливлюють падіння пасажирів на колії, а також потрапляння на них речей чи сміття.

Захисні бар'єри не розв'яжуть проблему 

Встановлення підйомних бар'єрів (стійок із закріпленими й натягнутими між ними канатами різної довжини, товщини та кількості) або нерухомих бар'єрів (металевих парканів чи загорож з отворами в місцях розташування дверей поїздів) не забезпечує необхідного рівня безпеки. Ризик випадкового падіння людей на колії, а також потрапляння особистих речей або сміття, що може бути пожежонебезпечним, залишається. 

Також встановлення огороджувальних систем можливе лише за наявності технічних умов і дотримання певних норм: 

• встановлення не повинно зменшувати ширину посадкової платформи;
• системи не повинні закривати штуц-лінію, контрастну за кольором та тактильну за фактурою; 
• огороджувальні системи не повинні зменшувати ширину шляхів руху пасажирів та перешкоджати їх вільному перебуванню на платформі. 

Ці вимоги є критичними для забезпечення безпеки пасажирів і функціональності метрополітену. 

Крім того, наявність на платформі станції огороджувальних екранів вимагатиме від машиніста електропоїзда прицільного гальмування рухомого складу при в'їзді на станцію. Проходи для посадки у вагони будуть відчинятися тільки після прибуття поїзда на станцію та повної його зупинки.  

Це може значно збільшити час перебування поїзда на станції, що, як результат, зменшить час зупинки та/або призведе до порушення графіку руху поїздів на лінії. Зменшення часу зупинки або порушення графіку руху поїздів призведе до значного зниження рівня надання послуг з перевезення пасажирів метрополітеном, — додає заступник начальника КП "Київський метрополітен" Дмитро Пінчук. 

Також досвід великих міст світу, де в метро імплементовані системи огороджувальних екранів, вказує на те, що це дуже дороговартісно. Чи є в міста гроші...?  

Разом із тим, КП "Київський метрополітен" додатково опрацьовує можливі варіанти встановлення захисних екранів з урахуванням пасажиропотоків, конструктивних та архітектурно-планувальних характеристик станцій. Тобто, хоч якось, але питання намагаються вирішити.  

Кияни навіть зареєстрували петицію на сайті Київради про встановлення спеціальних захисних екранів. Тож подивимося, чи вони таки з'являться на станціях.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter