Як активісти допомогли Київпастрансу покращити рух транспорту та що з цього вийшло
Фото: Ігор Кузнєцов/"ТиКиїв"
Серед усіх проблем громадського транспорту Києва, однією з найболючіших для пасажирів — графік його руху. Автобуси, тролейбуси, трамваї то запізнюються через затори чи інші перепони, то, навпаки, від'їжджають від зупинки раніше розкладу. Активісти ГО "Пасажири Києва" вирішили допомогти Київпастрансу оптимізувати графіки руху на кількох міських маршрутах. Ось що з цього вийшло.
Чому транспорт затримується?
У ГО "Пасажири Києва" кажуть, що забезпечити надійний і передбачуваний рух наземного транспорту у такому великому місті як Київ — не така вже проста задача. І навіть за ідеальних умов на дорогах у пікові години збільшується час на висадку та посадку і, як результат, загальний час у дорозі. А затори збільшують його ще сильніше.
Покращити ситуацію допомагають виділені смуги для громадського транспорту та надання йому пріоритету на світлофорах. У Києві цей процес поки сильно "буксує". Тому для стабілізації руху в стислі терміни важливо врахувати затримки транспорту через затори, збільшення пасажиропотоку в пікові години тощо.
Активісти пояснюють: заявлений розкладом час поїздки майже ніколи не виконується. Наприклад, автобус №114, що має доїжджати з Троєщини до Центрального залізничного вокзалу за годину, у ранкову годину пік завжди затримується. Пасажири це знають, тому виїжджають о 07:35-07:40, щоб встигнути на роботу на 9:00.
Через збільшення часу одного рейсу також збивається графік руху усіх наступних. Автобуси та тролейбуси, що запізнилися, "випадають" з розкладу, частина рейсів не виконується, інша виконується не за розкладом і так далі. Через це час очікування збільшується, а перші автобуси, що прибувають після таких затримок на зупинку, їдуть переповненими.
Роками Київпастранс відповідав на скарги пасажирів, що затори є непередбачуваними, тож врахувати їх у розкладах неможливо. Так постало питання: чому пасажири можуть спрогнозувати затримку автобусів та тролейбусів, а транспортники, які мають усі необхідні дані, — ні.
Є рішення: складати графіки руху по-новому
На початку 2024 року "Пасажири Києва" вирішили попрацювати над проблемою постійної затримки транспорту. Активісти створили методику розрахунку реального часу, необхідного для виконання рейсів, на основі статичних даних. Ця методика передбачала:
- збір даних за 10-20 днів характерного періоду (йдеться не тільки про вихідні чи робочі дні, а й про пори року, коли трафік змінюється);
- розрахунок фактичного часу кожного виконаного рейсу за цей період;
- відкидання "аномалій": сильні затримки через ДТП, знеструмлення контактної мережі, повітряні тривоги тощо;
- розподілення рейсів у часових проміжках дискретністю 10-60 хв протягом доби;
- для кожного часового проміжку з усіх рейсів за всі дні відкидали 10-20% найдовших, а серед тих, що лишилися, найдовший ставав основою для розрахунку нового розкладу.
Розроблену методику запропонували Департаменту транспортної інфраструктури КМДА та Київпастрансу для вивчення і пробного використання. Спочатку посадовці не сильно зацікавились цією ідеєю, але з другої спроби "Пасажирам Києва" все ж вдалось вмовити їх провести такий експеримент на одному автобусному та одному тролейбусному маршрутах. Для цього обрали автобус №109 та тролейбус №8.
Київпастранс надав дані з автоматизованої системи диспетчерського управління, де був фактичний час проходження транспортом певних контрольних точок. Щоправда, якість цих даних виявилась невисокою, адже близько половини контрольних точок не фіксувалися. Це відкрило активістам ще одну проблему: програмний комплекс служби руху сильно застарів, погано фіксує рейси, довго вивантажує дані та й взагалі має досить примітивні інструменти. Очевидно, що ця система потребує суттєвої модернізації або заміни.
На опрацювання перших даних пішло близько місяця. У результаті розрахували час рейсів, який ліг в основу нових розкладів. Нові розклади активісти корегували та узгоджували з Київпастрансом, щоб він відповідав внутрішнім правилам та робочим процесам перевізника.
Новий експериментальний розклад для автобуса №109 та тролейбуса №8 ввели 19 та 28 червня відповідно. Щоб водії його дотримувались, довелось зменшити на обох маршрутах кількість запланованих рейсів на добу. Так, на тролейбусному маршруті №8 їх стало 56 замість 60. Активісти вважають, що ті 60 рейсів все одно не мали сенсу, адже виконувалось лише 88% з них (тобто в середньому 53 рейси/добу).
Після тижня обкатки почали відстежувати та аналізувати зміни у роботі маршрутів. Результати були обнадійливими: на обох маршрутах виконувались 100% рейсів, окрім днів із ДТП чи повітряними тривогами.
Ще залишалась проблема безконтрольності водіїв, які часто починають рейси раніше розкладу, щоб вкластися у нього. Але коли вони зрозуміли, що встигають виконувати рейси за новим розкладом (і після кількох скарг), ситуація трохи покращилась.
Під час експерименту зробили ще кілька коригувань. Наприклад, збільшили випуск на автобусному маршруті №109 без збільшення кількості змін для водіїв. Це було потрібно, щоб краще покривати добове коливання пасажиропотоку.
Результати експерименту
У вересні-жовтні активісти повторно проаналізували роботу маршрутів. Цей період обрали через те, що з початком навчання відновлюється типовий для більшої частини року трафік. Робота автобуса №109 не мала проблем, і рейси продовжили виконуватись нормально, без зайвих скорочень.
Робота тролейбуса №8 перші два тижні мала деякі проблеми: як з технічних причин, так і через те, що затримки були не такими, як закладалось у розкладі. Але вже у другій половині вересня трафік стабілізувався, розклад став виконуватись на доволі високому рівні, а скорочені рейси майже зникли. Деякі рейси все ще "губились", але таких було дуже мало.
Враховуючи специфіку маршруту, обидві кінцеві якого є по суті транзитними, додавання додаткового часу буферного відстою, що не зручно для транзитних пасажирів, в обмін на нечасті випадки нетипового трафіку, ми вважаємо недоцільним, — зазначають у ГО "Пасажири Києва".
Загалом активісти називають експеримент успішним. Зауважень зі сторони служби руху Київпастрансу вони також не отримували. Звіт з результатами експерименту також направили до міського Департаменту транспортної інфраструктури.
Що буде далі
Наступним етапом, на думку активістів, мало б стати оновлення програмного комплексу Київпастрансу, щоб імплементувати в нього методику врахування затримок. Однак Дептранс відмовився від цієї ідеї. Свою позицію чиновники КМДА мотивували тим, що скоро стару систему має замінити єдиний диспетчерський центр, над створенням якого зараз працюють. Однак коли саме він почне роботи, поки невідомо.
Судячи з того, що ніхто навіть не зміг описати концепцію процесів у ньому, робота над ним вже кілька років застрягла, майже не розпочавшись, — вважають активісти.
Поки Київпастранс не має ефективних інструментів для врахування затримок у русі транспорту, активісти продовжують розробляти нові графіки на основі своєї моделі. Вони вже розробили нові розклади для тролейбусів №№4, 5, 7, 26, які запрацювали з кінця жовтня 2024 року. Ці графіки вже показали свою ефективність щодо відсотка виконання рейсів, але й оголили нові проблеми в роботі столичного громадського транспорту. Тож робота триває і далі.
