Як це було: історичний візит Папи Римського до України чверть століття тому
Рівно 25 років тому Іоанн Павло II здійснив історичний візит до України. Фото: Getty Images
Рівно 25 років тому, 23 червня 2001 року, в Україну вперше (і поки востаннє) завітав голова Католицької церкви — Папа Римський. Приїзд Іоанна Павла II символічно майже збігся з початком третього тисячоліття.
Яким був історичний візит понтифіка до нашої країни, чим він запам'ятався, та які "артефакти" у місті нагадують про цю подію, розповідаємо в цьому матеріалі.
Понтифік — титул Папи Римського — дослівно перекладається як "будівельник мостів". Це слово латинського походження складається з двох частин: pons (міст) та facere (робити). Тобто, понтифіком є той, хто наводить мости між людьми та Богом.
За часів Гетьманщини в Україні велася активна боротьба проти впливу католицизму. Тож приїзд Папи Римського став свого роду актом примирення та "наведенням мостів" між східним і західним християнством в Україні.
Візит Іоанна Павла II до Києва тривав п'ять днів — з 23 по 27 червня 2001 року. Його програма перебування була насиченою і залишила у місті слід у вигляді меморіальних дошок, великого муралу на житловому будинку та перейменованої вулиці на Печерську. До України понтифік приїхав за запрошенням уряду та за великої підтримки католицького духовенства. Ця подія викликала великий резонанс як серед вірян, так і в суспільстві загалом.
Напередодні приїзду Папи Римського в столиці швидко почали "наводити марафет". У Києві терміново ремонтували дороги, фарбували фасади, оновлювали історичні пам'ятки. Далі ми спробуємо відтворити дні історичного перебування Іоанна Павла II у нашому місті.
23 червня
Літак Папи здійснив посадку в аеропорту "Бориспіль", де його зустрів особисто Президент Леонід Кучма та найвищі представники церковної ієрархії. Далі автомобільний кортеж з так званим папамобілем під охороною рушив до району урядового кварталу Києва.
Пишні урочистості на честь понтифіка влаштували у Маріїнському палаці — там він зустрівся з українськими політиками, представниками бізнесу, діячами культури та очільниками церков.
Далі Папу Римського повезли до Аскольдової могили, і саме там він здійснив перший історичний молебень у Києві. Згідно з поширеною версією, саме на цьому місці було вбито та поховано київського князя Аскольда, який правив нашим містом у IX столітті. Згідно з літописами, зробив це новгородський правитель Олег, який після злочину захопив владу у місті. Дослідники вважають, що саме Аскольд був першим християнським правителем Києва.
Колись на Аскольдовій могилі стояв монастир, що проіснував до 1715 року. До нашого ж часу збереглася лише Церква Святого Миколая, збудована архітектором Андрієм Меленським у 1810–1812 роках. Поруч було кладовище, на якому в 1918 році з почестями перепоховали вбитих більшовиками учасників Бою під Крутами.
Молебень Іоанна Павла II на місці поховання першого князя Києва, який прийняв християнство, та Героїв Крут мав неабияке символічне значення. Варто нагадати, що за радянських часів кладовище на Аскольдовій могилі було сплюндровано. Церкву Святого Миколая зберегли, але з неї демонтували баню, переробивши споруду на паркову ротонду. На початку 1990-х років церкву передали греко-католицькій громаді.
Після візиту Папи на фасаді церкви встановили пам'ятну дошку, що зображує понтифіка під час молитви. Знизу є напис:
У цьому храмі святого Миколая Чудотворця 23 червня 2001 року Божого Святійший Отець Іван Павло Другий у молитві перед Чудотворною іконою Зарваницької Богородиці віддав під її покров свою апостольську подорож в Україну.
Варто зазначити, що служба на Аскольдовій могилі відбувалася в камерній обстановці, а основне дійство було заплановано на наступний день.
24 червня
На аеродромі "Чайка" на західній околиці Києва відбулося масштабне молитовне недільне стояння за участі понтифіка. Територію аеродрому перетворили на велетенський молитовний майданчик. Там звели величезну сцену у формі корабля, який мав символізувати біблійний Ковчег.
Месу за католицьким обрядом на аеродромі відвідали майже 150 тисяч вірян. Місця не вистачило для всіх охочих. Для них, а також для тих, хто фізично не міг відвідати дійство, у центрі Києва встановили величезні екрани, з яких транслювали молебень за участю Папи Римського. Також його показували у прямому ефірі на телебаченні.
25 червня
Цього дня відбулося богослужіння вже за візантійським обрядом за активної участі Папи Римського. Попри несприятливі погодні умови у вигляді дощу, який без зупину поливав вірян, на "Чайці" зібралися близько 70000 людей. Промова понтифіка містила історичний заклик до єдності українців та благословення нашого народу й землі.
Побачити Папу Римського до Києва з'їхалися не тільки українці з усієї країни, а й люди з Польщі, Білорусі та інших держав. У місті посилили заходи безпеки. Щоб вберегти понтифіка від можливих замахів та провокацій (зокрема й з боку росіян), а також забезпечувати порядок, на вулицях чергували майже 10 000 правоохоронців.
Пізніше Іоанн Павло II завітав до Національної філармонії України, де виступив перед Всеукраїнською радою церков. Під час своєї промови він торкався тем екуменізму, примирення конфесій та об'єднання громад. Також Папа Римський відвідав меморіал у Бабиному Яру, де віддав шану розстріляним під час Голокосту євреям.
Не оминув понтифік увагою й українців, які стали жертвами Голодомору. В листі до кардинала Любомира Гузара він написав:
Йдеться про жахливий задум, здійснений з холодним розрахунком можновладцями тієї епохи… Досвід цієї трагедії повинен сьогодні керувати почуттями та діяльністю українського народу на шляху до злагоди та співпраці… Потрібно докласти зусиль до щирого та дієвого примирення: саме у такий спосіб можна вшанувати жертви, які належать усьому українському народу.
Після столиці в програмі Папи Римського було відвідання Львова. Подейкують, що молитви та виступи Іоанна Павла II там за весь час його перебування у місті відвідали рекордні два мільйони людей з усього світу.
У 2005 році земний шлях Іоанна Павла II обірвався. Через 11 років після цього, у межах декомунізації, вулицю Патріса Лумумби у Печерському районі столиці перейменували на його честь. А у 2017-му анонімний австрійський художник зобразив понтифіка на великому муралі. Стінопис розміщено на торці житлової п'ятиповерхівки, що стоїть на розі вулиці Іоанна Павла II та бульвару Марії Примаченко.
Не обійшлося без провокацій — напередодні відкриття муралу невідомі розмалювали його нацистською символікою та словами ненависті. Втім, ці написи швидко замалювали, і вони не зіпсували вшанування пам'яті Іоанна Павла II, шанованого католицькою церквою як святого.
