Як "розумні" вулиці Києва стають ще розумнішими
Фото: "ТиКиїв"/Ігор Кузнєцов
Smart city — це концепція міста, яка націлена на те, щоб кожен мешканець почувався в ньому комфортно та мав усі можливості реалізувати свій потенціал. З 2016 року в Києві почали впроваджувати "розумні" вулиці та зупинки. Як відтоді розвивається ідея smart-вулиць у столиці?
Спеціальні аудіопокажчики
З появою перших "розумних" вулиць, люди з порушеннями зору, отримали можливість орієнтуватися в місті за допомогою смартфона та спеціальної навігації, яку розробили українські спеціалісти. 2016 року встановили 10 перших маячків у підземних переходах на Майдані Незалежності.
З 2018 року на вулицях збиралися встановити спеціальні аудіопокажчики (звукові маячки-сигналізатори та голосові інформатори) для звукового сповіщення людей із порушеннями зору, які б вказували на необхідний напрямок руху. Планувалося, що вони інформуватимуть про об'єкт чи послугу, яку надають. Але широкого розгалуження ці пристрої поки що не мають. Крім того, Українське товариство сліпих (УТОС) на своєму сайті зробило публікацію щодо маячків, які вмикаються й подають звуковий сигнал лише тоді, коли у незрячої людини, яка проходить повз об'єкт, буде в кишені спеціальний брелок (вартістю близько 300 грн), або встановлений певний застосунок у її мобільному телефоні. УТОС пояснило, що не всі люди з проблемами зору мають смартфони або можуть купити собі спеціальний брелок. І чи завжди вони будуть їх при собі носити? Тому ідею з маячками й досі допрацьовують.
Smart-вулиці
2019 року в столиці з'явився перший інноваційний для України простір — smart-вулиця Салютна (Шевченківський район). Її обладнали безплатним Wi-Fi, баками для сортування сміття та велосипедними доріжками. А ще вперше в країні тут встановили стаціонарну систему моніторингу якості повітря, яка вимірює:
- концентрацію дрібнодисперсного пилу (РМ2.5 і РМ10);
- рівень оксиду азоту (NO);
- оксиду сірки (SO2);
- озону (O3);
- бензолу (C6H6);
- діоксиду азоту (NO₂);
- чадного газу (CO);
- температуру й вологість.
Сьогодні за якістю повітря стежить мобільна лабораторія, яка щоденно робить забір та аналіз зразків. Дані доступні на порталі.
Ще тут запрацювали камери відеоспостереження та система "розумного" освітлення. Яскравість ліхтарів автоматично змінюється залежно від інтенсивності руху та природного світла, аби заощаджувати електроенергію. Також обладнали пандуси, встановили інклюзивну плитку та звукові світлофори, які полегшують пересування людям з інвалідністю.
А вулиці Хрещатик, Богдана Хмельницького, парк біля КПІ та деякі інші локації обладнали зарядними станціями для електромобілів, лавками з USB-зарядними пристроями, що живляться від сонячних панелей, та кнопками екстреного виклику поліції. А для велосипедистів і ролерів облаштували яскраву смугу.
За словами координатора ініціативи Kyiv Smart City Ярослави Бойко, перша smart-вулиця в Києві — це втілення міжнародної практики створення Living Lab.
Такі "живі" лабораторії дозволяють в умовах міста протестувати нові технології, покликані покращити життя його мешканців. У рамках проєкту ми матимемо можливість перевірити на практиці досягнення українських і закордонних стартапів, аби в майбутньому запровадити найкращі технології в інших районах столиці, — заявила Ярослава Бойко.
Безпечне місто
Нині в Києві працює 5823 камери загальноміської системи відеоспостереження "Безпечне місто". Вона створена задля посилення безпеки киян, контролю роботи комунальних служб та управління трафіком у місті. Вже зараз алгоритми розпізнають обличчя та номери автомобілів.
А з цього року столична київська мережа відеоспостереження працюватиме в межах Єдиної системи відеомоніторингу, до якої під'єднають 50 тисяч камер по усій країні. Запуск планували ще на 2022 рік, але через початок повномасштабної війни старт перенесли.
"Розумні" зупинки
З 2015 року в Києві також почали встановлювати інноваційні місця для очікування транспорту. Проєкт реалізовують за ліцензією Антона Червінського, що створив систему "Розумні зупинки", яка згодом з'явилася ще в 10 країнах.
Правильно підібрані відтінки кольорів та дизайн елементів зупинок ідеально доповнювали архітектуру історичних районів міст. Мене це вражало. І водночас засмучувало те, що в багатьох наших містах було по-іншому. Захотілося це змінити. Причому я розумів, що важливо зробити успішний, із комерційної точки зору, соціально значущий проєкт. Щоб він міг самостійно розвиватися, без підтримки бюджетних коштів, — розповів тоді Антон журналістам.
Натепер на вулицях українських населених пунктів налічують понад 1000 "розумних" зупинок. Вони показують час та графік руху транспорту, а деякі мають роз'єми для зарядження телефонів.
Що відбувається сьогодні
Ми звернулися до КМДА, аби дізнатися — чи планує місто розвивати "розумні" вулиці цьогоріч. Там повідомили, що "Програма економічного і соціального розвитку Києва на 2024-2026 роки" не передбачає фінансування заходів щодо створення нових smart-вулиць, але облаштують інклюзивні перехрестя, заїзні кишені для колісних крісел на паркувальних майданчиках та на зупинках громадського транспорту. Також публічний простір обладнають підвищеними пішохідними переходами, острівцями безпеки, безбар'єрними підходами до соціально-важливих об'єктів (з тактильною навігацією), а наземні пішохідні переходи облаштують заниженим бортовим каменем.
Усе автоматизоване
Навіть керування дорожнім рухом у столиці автоматизоване. У 2004 році до АСКДР (Автоматизованої системи керування дорожнім рухом) під'єднали 109 світлофорів, а зараз у ній більше ніж 700 таких об'єктів. Це дає можливість в режимі реального часу регулювати трафік в усьому місті, а також оперативно реагувати на зміни в організації дорожнього руху.
З 2016 року КП "Київдорсервіс" запустив проєкт роботи світлофорів у режимі "зеленої хвилі" (коли зелене світло горить по всій вулиці, що дозволяє транспорту максимально швидко проїжджати відрізок, а не їхати від перехрестя до перехрестя, чекаючи своєї черги на світлофорі). Таку практику найчастіше використовують на найбільших транспортних артеріях міста.
Зараз у Києві є 18 перехресть, які мають адаптивне керування світлофорними об'єктами. Завдяки йому аналізують щільність транспортного потоку. За допомогою спеціальної програми працівники департаменту транспортної інфраструктури вирішують: чи треба збільшувати, або зменшувати цикл регулювання. Тобто процес оцінки щільності транспортного потоку автоматичний.
