Під час повномасштабної війни столичний зоопарк став новим будинком та притулком для тварин з усієї України. Команда "ТиКиїв" з'ясувала, як, чим та за який кошт живуть столичні мешканці зоопарку.
Що планували та що змінилося з початку повномасштабної війни?
До 2022 року столичний зоопарк мав затверджений план реконструкції для покращення умов утримання тварин. Планувалося, що він стане схожими на зоопарки наших європейських сусідів. Ідея була така: максимально прибрати огорожі, аби тварини не відчували себе у клітці, а люди були ніби на відстані простягнутої руки від зоосвіту. Також новий дім кожного хвостатого та пернатого мав стати комфортнішим. Проєкт передбачав п'ять етапів впровадження покращень, а загальна вартість робіт, зазначена в програмі соціально-економічного розвитку Києва з 2017 року, становила близько 300 млн гривень, з яких міський бюджет виділив 200 млн гривень. На жаль, через війну будівельні роботи призупинили.
Попри це, протягом двох останніх років зоопарк став будувати нові (хоч і не великі) будиночки для тварин, які вже проживали у зоопарку, а також для новоприбулих його мешканців, оскільки з початку великої війни до закладу привезли понад 500 тварин різних видів з різних куточків України. Ми поспілкувалися з генеральним директором столичного зоопарку Трантіном Кирилом Віталійовичем та побачили те, чого не побачать звичайні відвідувачі.
Зараз ми максимально швидко намагаємося побудувати нові будиночки для кожного виду тварин, хоч і малі, але це на перший час, щоб нові мешканці зоопарку могли швидше адаптуватися. Особливо ті тварини, яких привезли з прифронтових територій, а таких, на жаль, багато, — розповідає нам керівник зоопарку.
Кирило Віталійович розповів, що період адаптації є найскладнішим, тому що травмовані війною тварини можуть поводитися непередбачувано. Певний час вони перебувають у так званій карантинній зоні. Саме тут ми познайомилися з тигрицею Далілою та парою лемурів — Адамом і Джулією.
Аби уникнути ексцесів, Даліла буде жити окремо, вона прибула до нас зі сходу, на щастя, вона спокійна, період адаптації проходить добре. За нашими підрахунками їй десь 6-7 років. Щодо лемурів: хлопчика Адама теж доставили зі сходу країни, через обстріли він отримав великий стрес і досі час від часу кидається на співробітників, які його годують. Ми над цим працюємо, і думаю, через деякий час його психологічний стан стабілізується, він заспокоїться і звикне. Дівчинка Джулія прибула разом з Адамом, але, як бачите, вона спокійна і з нею працювати легше. Ми не знаємо точний вік цієї пари, але за нашими спостереженнями їм десь 4-5 років, — каже Кирило Трантін.
Також надважливим питанням під час повномасштабної війни залишається фінансування зоопарку. Якщо в перші місяці війни люди допомагали, купуючи благодійні електронні білети, то зараз заклад фінансується лише місцевим бюджетом та отримує прибуток з продажу білетів на касі.
Утримувати тварин — дуже нелегка справа, особливо коли їх стало набагато більше. Наприклад, один слон харчується в день на п'ять тисяч гривень. Загалом раціон на одну добу для всіх мешканців зоопарку обходиться в 50 тис. гривень, а ще є комунальні платежі та зарплати персоналу. Загалом наші витрати на місяць сягають 20 млн гривень, які виділяє міська рада. У квітні 2022 року, коли ми не працювали, нас дуже підтримали люди, які купували на сайті благодійні онлайн-білети, тоді нам вдалося зібрати 7 млн гривень, було важко, але це допомогло, — додає Трантін.
За словами керівника зоопарку, останні два роки його відвідують 450 тис. осіб щорічно, а до початку повномасштабної війни таких любителів тваринного світу налічувалося 800 тис. на рік.
Кирило Трантін впевнений, що після війни до зоопарку приходитимуть 1 200 000 людей на рік, цьому буде сприяти реконструкція та інновації.
Після війни ми плануємо переїзд слона Хораса. Побудуємо йому новий майданчик, який буде поряд з островами, де живуть лемури. Також ми плануємо придбати йому подругу-слониху, а територія, де житиме майбутня пара, буде обладнана за сучасними тенденціями так, щоб відвідувачів від слонів відділяла тільки вода. Також у нові будинки переїдуть примати та птахи, — додає Кирило Трантін.
Директор київського зоопарку розповів, що був вражений зоопарками у Берліні та Цюриху. За його словами, ситуація київського відрізняється тим, що нам доведеться зробити реконструкцію радянської побудови під сучасні стандарти, а не будувати з нуля. А це не легко, адже київський зоопарк був заснований у 1909 році та реконструйований у 1960-70 роках.
Хижаки та часи блекауту
Нещодавно до зоопарку привезли сервалів з Донецької області, згодом виявилося, що там була ферма з їхнього розведення. До Києва прибула пара цих диких кішок, ще двоє, на жаль, загинули.
Ми познайомилися з хижаками у спеціальному приміщенні під пильним наглядом керівниці відділу "Хижих тварин" Анною Вдовиченко, яка працює з хижаками понад сім років.
Анна попросила нас з фотографом йти під стінкою та не робити різких рухів руками та ногами. Ми запам'ятаємо це на все життя: бути на відстані менше одного метру від дикої кішки, яка гарчить та намагається тебе вполювати, — досвід, що вражає.
Взагалі я собачниця, але з дикими кішками ми подружилися одразу. Коли до нас привезли маленьких тигриць, то я з ними сиділа у себе в кабінеті. Вони змалечку довіряють мені, тому я можу собі дозволити їх погладити. Для тварин в зоопарках важлива комунікація з людьми, з соціалізованими тваринами працювати набагато легше. Але, звісно, це не скасовує техніки безпеки, тому що це хижаки, — розповідає Анна Вдовиченко.
За нашими спостереженнями, хижаки просто обожнюють Анну. Коли її бачать, одразу йдуть до неї, як до своєї подруги та чекають, коли вона почне їх гладити. Вражає, що між людиною та тваринами (особливо дикими хижаками) може бути такий зв'язок! Також за словами Анни, за два роки повномасштабної війни тварини, як і люди, звикли до звуку повітряної тривоги, тому стресувати стали набагато менше. Але жахливо було у 2022 році, коли на територію зоопарку під час обстрілу столиці впали уламки ракети.
Хижаки вже майже не реагують на тривогу, але реагують птахи, для них це великий стрес. Швидко реагує й наш велетень Хорас: як тільки лунає тривога, слон одразу йде з вулиці до дверей вольєра, щоб його запустили у будинок, — додає Анна.
За словами Кирила Трантіна, найважчі часи столичного зоопарку були у 2022 році під час масованих обстрілів та блекауту. Тоді з допомогою підключилися зоопарки сусідніх європейських країн. Для підтримки тварин у найкоротший термін була закуплена спеціальна техніка й сьогодні команда KYIV ZOO готова до будь-яких викликів долі.
З нетерпінням чекаємо закінчення реконструкції та закликаємо всіх охочих допомогти нашим меншим братам купівлею квитка на сайті зоопарку або відвідати улюблених тваринок особисто.
Читай також: Чи повернуться мамонти в Київ?
